14. Способи вибору цільових сегментів. Позиціонування товару в цільовому сегменті

Існують декілька можливих способів вибору цільових сегментів залежно від рівня сегментування ринку:

1. Стратегія недиференційованого маркетингу, передбачає, що фірма виходить на ринок з одним товаром і розробляє єдиний комплекс маркетингу, концентруючи увагу на загальних потребах споживачів, залишаючи поза увагою їхні відмінності.

2. Стратегія диференційованого маркетингу передбачає освоєння фірмою кількох ринкових сегментів, для кожного з яких розробляється окремий товар і використовується відповідний комплекс маркетингу(різні види шоколаду, молоко різної жирності).

! Затратно, але при правильному підході окупається.

Диференціація має різновиди:

- Товарна(за функціональними показниками якості, характеристиками надійності, довговічності)

- Сервісна ( доставка, монтаж, навчання персоналу, ремонт)

- Диференціація персоналу (компетентність, відповідальність, ввічливість)

- Диференціація іміджу.

3. Концентрований маркетинг – фірма зосереджує свою діяльність на одному сегменті ринку, розробляючи один маркетинговий комплекс. Приваблива для невеликих підприємств і компаній з обмеженими ресурсами.

4. Індивідуалізований маркетинг передбачає розробку окремого комплексу маркетингу для кожного споживача.

Позиціювання товару – комплекс маркетингових заходів, завдяки яким споживачі ідентифікують цей товар порівняно з товарами- конкурентами.

Основна мета стратегії позиціювання – сформувати і надалі зберегти позитивне ставлення споживачів до товару фірми. Існують такі стратегії:

 позиціювання за характеристиками товару;

 позиціювання за низькою ціною;

 за співвідношенням «ціна – якість»;

 позиціювання на сервісі;

 позиціювання на вигодах, які надають товари або на вирішенні проблеми споживачів;

 позиціювання за категорією товару;

 позиціювання на позитивних особливостях технології

15.Маркетингова товарна політика, її зміст і завдання.

Маркетингова товарна політика - це комплекс заходів щодо формування ефективного, з комерційної точки зору, асортименту, спрямований на підвищення конкурентоспроможності продукції, створення нових товарів, оптимізації асортименту, продовження життєвого циклу товару.

Основним завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги і такого управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або ж використовувались мінімально як допоміжні для досягнення фірмою визначеної мети.

Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або наявність у нього наперед обдуманих принципів поведінки. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробку і реалізацію стратегії упаковки, маркування, обслуговування товарів.

Розробка і здійснення товарної політики вимагають дотримання таких умов: чіткої уяви про цілі виробництва і збуту на перспективу; наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства; доброго знання ринку і характеру його вимог; чіткої уяви про свої можливості і ресурси (дослідницькі, науково-технічні, виробничі, збутові) нині і на майбутнє.

Найважливішою частиною маркетингової товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі:

> здійснити прорив на ринок;

> перемогти конкурентів;

> отримати високі доходи;

> посилити увагу споживачів до товару;

> зберегти і розширити свій ринок;

> збільшити доходи і прибуток.