2. Склад планувальної документації щодо використання земель у межах населених пунктів

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

До складу містобудівної документації входить:

• Генеральна схема планування території України – містобудівна документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та використання території України (стаття 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»). Схема затв. ЗУ «Про Генеральну схему планування території України»;

• схеми планування окремих частин території України – статті 11, 12 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»;

• схеми планування території на регіональному рівні –планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин (стаття 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»). Положення, що стосуються схем, вміщені у статтях 13, 15 Закону;

• генеральний план населеного пункту. Стаття 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає генеральний план населеного пункту як містобудівну документацію, «яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту». Детальні вимоги щодо змісту генерального плану, а також повноваження щодо його реалізації визначаються стаття 17 Закону. Відповідно до ч. 2 цієї статті, невід’ємною частиною генерального плану є план земельно-господарського устрою. Окремі положення щодо змісту плану земельно-господарського устрою передбачені статтею 16 ЗУ «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», відповідно до якої ПКМ від 22.02.2008 №79 затверджено Порядок складання плану земельно-господарського устрою території населеного пункту;

• план зонування території (зонінг) – містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (стаття 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»). Режим документації визначений стаття 18 Закону;

• детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (стаття 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»). Вимоги до плану вміщені у ст.19 Закону, а також ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;

Окрім положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги до містобудівної документації вміщені також у численних нормативних документах, насамперед, у галузі будівництва та у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення. Серед цих документів варто виділити ДБН 360-92 («Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень») та Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996. На сьогодні правові засади видання НД у галузі будівництва визначаються ЗУ «Про будівельні норми».

На основі містобудівної документації особі, що бажає здійснити забудову земельної ділянки, надаються вихідні дані для проектування (стаття 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», наказ Мінрегіонбуду України від 07.07.2011 №109 «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст»), а також, у певних випадках, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (стаття 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», наказ Мінрегіонбуду від 05.07.2011 №103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки») Проектування на підставі паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.