68.Особливості підготовки і читання віршів громадянської , філософської, інтимної і пейзажної лірики.

Лірика -- рід літератури, в творах якого відображуються почуття, думки людей, викликані певними подіями чи обставинами життя.

Проте поняття лірики, дуже широке. Твори, що оспівують Батьківщину, -- це лірика, і пісні про маму, дружину, тата, чоловіка -- це теж лірика, і пейзажний словесний малюнок, і наші державні й релігійні гімни є лірикою, навіть ті сатиричні фольклорні пісні, які викривають ворогів -- загарбників України, теж належать до лірики.

Залежно від змісту ліричні твори здебільшого поділяють на такі групи: лірика громадянська , пейзажна, філософська, інтимна.

Твори громадянської лірики відображають почуття і переживання людей, а також роздуми, викликані різними явищами суспільного життя .

У творах особистої лірики відображаються інтимні почуття і переживання людей, роздуми над їхніми взаєминами, долею, становищем .( Вірші Шевченка)

Лірика філософська — різновид лірики, спрямований на філософське осмислення світу, людини, який є виявом філософських поглядів, процесу самоусвідомлення ліричного героя у загальній картині буття.

Пейзажна лірика відтворює картини природи, вигляд сіл, міст тощо і виражає почуття, переживання, роздуми людини, викликані спогляданням .

     У початкових класах вивчається чимало віршованих творів, але особливе місце посідають ліричні вірші.Робота над ними викликає значні труднощі у молодших школярів.

Для повноцінного сприйняття ліричних текстів учні повинні пройнятися емоційним станом ліричного героя, пережити те, що його хвилює, тішить, засмучує. Це важко для молодших школярів, бо їх емоційна сфера недостатньо розвинута для того, щоб повною мірою співчувати тому, про що йде мова в поезії. Головний напрямок роботи вчителя під час читання ліричних віршів полягає в тому, щоб розвинути емоційний бік духовного життя дитини, досягти зацікавленого ставлення до твору, що вивчається.

Розглянемо підготовку учнів до читання ліричних віршів

1. Спочатку вирішуємо конкретні навчальні завдання: настроїти дітей на сприймання тексту, викликати в їхній свідомості та уяві образи і картини, близькі до тих, які знаходяться в центрі уваги вірша; познайомити з автором, пояснити значення слів, без розуміння яких сприймання вірша буде важким. Щоб справитися з цими завданнями, використовуємо бесіду з опорою на власні спостереження і досвід дітей, елементи розповіді, а також музику і живопис.

2. Після цього вперше читаємо ліричний вірш. Конкретизуємо завдання: донести до учнів зміст вірша і, головне, викликати емоційний відгук на прослухане. Слід читати так, щоб у дітей з’явився пізнавальний і емоційний інтерес до подальшої роботи з текстом.

3. Наступна робота – розмова про враження, що виникли у дітей після ознайомлення з твором, виявити рівень їхнього сприймання. Використовуємо бесіду на основі вражень учнів. Наприклад: Діти, чи сподобався вам вірш? Чим? Що особливо сподобалось? Які картини уявили? Як ви думаєте, з яким почуттям поет малює ці картини?

4. Самостійна робота учнів із текстом вірша. Вона потрібна для того, щоб школярі уважніше вчиталися у зміст, підготувалися до його аналізу. Для цього пропонуємо прочитати твір ще раз про себе і позначити олівцем малозрозумілі слова і вислови.

5. Мета аналізу ліричного вірша – поглибити і розширити образні уявлення, що склалися в учнів.

Учні вивчають вірші М. Сингаївського « Садівник», Т. Шевченка « Тече вода із-за гаю» , М. Вінграновського «Наша річка»… Садівник

З батьком яблуні садили,

трохи руки натрудили.

Я люблю наш тихий сад

і осінній листопад.

Садівник я, садівник.

Завтра з татком будем зранку

у саду копати ямки,

бо лишились яблуні

вчора непосаджені.

Садівник я, садівник (М.Сингаївський)