43. Проаналізуйте твори Євгена Гуцала для дітей і про дітей

Євген Пилипович Гуцало – дивовижний, загадковий, майже нерозкритий критиками письменник. Він – один з найбагатших кількісно і найрізноманітніших жанрово в сучасній українській літературі. Є в нього більше двохсот оповідань, два десятки повістей, два романи, три поетичні збірки, книжки для дітей, публіцистика. Є.П.Гуцало народився 14 січня 1937 року в селі Старий Животів (нині с. Новоживотів) Іллінецького району Вінницької області в сім’ї вчителів. Ще в школі почав писати оповідання, вірші і надсилав їх у редакції видавництв, журнали та газети. Але відповіді були негативними, тодішні дитячі журнали та газети не вмістили жодного написаного ним рядка.

Від початку своєї творчості Є.Гуцало залюбки писав про дітей, про світ дитинства. Збірка оповідань “У лелечему селі” вийшла у видавництві “Веселка” 1969 року і стала однією з кращих у сучасній українській літературі про дітей. Світ дитинства цих оповідань особливий. А ще ж дивовижний світ городини, квітів, річки, гаю, поля, звірини й птаства, в якому живе сільська дитина, – все це побачено й зображено тонким поетичним зором ніжною душею письменника. Серед улюблених Гуцалових персонажів – підліток або дитина з незвичайною, поетичною душею.

Дітям написано книги новел “Олень Август” (1965), “Пролетіли коні” (1966), “З горіха зерня” (1967), “У лелечему селі” (1969), “Дениско” (1973), “За обручем” (1976), “Зелене листячко з вирію” (1977), “Саййора” (1980), “Жовтий гостинець” (1981) та ін.За повість “Саййора” та збірку оповідань “Пролетіли коні” Євген Гуцало у 1985 році удостоєний високого звання лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

Є.Гуцало писав завжди, він жив у слові й словом себе виявляв у світі.

«Олень Август»

Тема: зображення хлопця Жені, який мав велике прагнення і бажання стати актором. Ідея: возвеличення цілеспрямованості хлопця, який намагався самоствердитися, присвятити самого себе благородній справі — стати справжнім актором; засудження на прикладі Альтова тих дорослих, які не завжди вміють розуміти дитину, її потяг до мистецтва.

Основна думка: «…оцей школяр із порваним портфелем обдарований тим, чим наділені справжні майстри. Уже і зараз бачить світ інакше, ніж інші..». Жанр: оповідання Головні герої: Женя, Альтов

Композиція:Події у творі відбуваються протягом одного дня — знайомство Жені з режисером Альтовим, у результаті чого хлопець відчув душевний біль, але не втратив віри, сподівання на здійснення власної мрії — стати відомим актором благородних ролей.

44. Охарактеризуйте прозу і поезію м. Вінграновського як глибоке самобутнє явище

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише степ: «Скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки. Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»). У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з'явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти». Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та інші.

Збірки віршів:

Атомні прелюди (1962), Сто поезій (1967), Поезії (1971, На срібнім березі (1978)

Київ (1982), Губами теплими і оком золотим (1984), Цю жінку я люблю (1990),

З обійнятих тобою днів (1993),Любове, ні! не прощавай! (1996)

Повісті:

Світ без війни (1958), Президент (1960), Первінка (1971), Сіроманець (1977)

У глибині дощів (1979), Літо на Десні (1983), Кінь на вечірній зорі (1986)

Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис),Манюня (2003, повість)