32. Розкрийте тематичну і жанрову різноманітність творів для дітей Платона Воронька.

Народився 1 грудня 1913 року в селі Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в Охтирському дитячому містечку-інтернаті.

Після закінчення Літературного інституту імені Горького добровольцем пішов на фінський фронт, де воював разом з своїми товаришами по інституту — Сергієм Наровчатовим, Миколою Отрадою, Ароном Копштейном та ін. Брав участь у Великій Вітчизняній війні з перших днів, знову добровольцем. В 1943 році закінчив курси підривників і був направлений за лінію фронту в партизанське з'єднанняСидора Артемовича Ковпака.

Після війни Платон Воронько займається літературною творчістю. Він автор понад тридцяти збірок віршів і поем та великої кількості книжок для дітей. Водночас він був відомим громадським діячем — обирався депутатом Верховної Ради. Помер поет 10 серпня 1988 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Перша книжка поезій Платона Воронька «Карпатський рейд» вийшла 1944 року, а згодом побачила світ перша книжка віршів для дітей «Три щастя». Відтоді, як з рогу достатку, з'явилось понад півсотні його збірок для малих читачів: «Читаночка», «Ярик-школярик», «Казка про Чугайстра», «Облітав журавель» та інші. Його «дитячі» твори позбавлені дидактики, вимучених повчань, заримованої тріскотняви. В них живе справжня поезія, живе краса життя і слова. Їм властива простота (ні, не спрощеність!) і виразна мелодійність. Тому-то діти їх легко запам'ятовують й охоче декламують.

Збірки для дітей “Читаночка” (1951, 1969), “Малятам-соколятам” (1955). Віршовані оповідання “Ярик-школярик”, “Помагай”, “Вівчарик”. Традиції дитячого фольклору у поезіях П.Воронька. Тема природи у збірці “Сніжна зіронька горить” (1971): “Перший сніг”, “Віночок”, “Казка про рукавичку, Ялиночку і кожушок”, “Дід Мороз і Весна”. Гумор у творах поета, жива, образна мова. Аналіз віршів “Люблю я ліс”, “Пахне хліб”, “Солодка вода”, “Школа батьків”. Казки і поеми П.Воронька (“Лісовий гомін”, “Лісова казка”, “Казка про Суховія”, “Чотири вітри”, “Казка про Чугайстра” – 1957).

33. Проаналізуйте поезії та казки м. Стельмаха, їх тематику, жанрові особливості.

Михайло Панасович Стельмах — український письменник, драматург, фольклорист. Член Спілки письменників УРСР, академік АН УРСР (з 29 березня 1978 року), Герой Соціалістичної Праці. Народився 11 (24 травня) 1912 року в селі Дяківцях (тепер Літинського району Вінницької області) у родині селянина, ветерана російсько-японської війни Панаса Стельмаха. Мати — білоруска. У 1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту (першим у селі отримав вищу освіту) і до 1939 вчителював у селах Київщини; 1939 року мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. З 1944 працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни уВоронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського. Після війни, на запрошення поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР (1945–1953 роки). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6—9 скликань, був заступником голови Ради Національностей. Жив у Києві у будинку письменників Роліті по вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), 68 Помер 27 вересня1983 у Києві. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 2). Автори надгробного пам’ятника скульптор Ф. М. Согоян, архітектори Є. М. Стамо, М. М. Фещенко.

Творчість Творив у жанрі соцреалізму. Писав вірші, але починаючи з 1940-их працює у прозовому жанрі. Автор поетичних книжок для дітей. Одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Голоду 1932–1933 років та боротьби ОУН-УПА проти СРСР. Як поет друкується з 1936. У 1941 з’явилася перша поетична збірка «Добрий ранок». У роки війни вийшли збірки «За ясні зорі», «Провесінь». Поезію Стельмаха відзначає глибокий ліризм, пісенність, емоційність, вплив фольклору, багатогранність тематики. Проза С. — типовий зразок літератури соцреалізму, з властивим йому кожночасним пристосуванням до партійної лінії (наприклад, роман «Велика рідня», перейнятий духом ґлорифікації Сталіна і відзначений сталінською нагородою 1951, Стельмах переробив відповідно до критики «культу особи» і 1957 перевидав під назвою «Кров людська — не водиця») і так званого «прикрашення» радянської дійсності, від якого не вільні твори Стельмаха посталінської доби.Проте спроба написати твір про післявоєнну Галичину, війну ОУН-УПА на рідному Поділлі, наштовхується на опір цензури. Доктор істор. наук В. Сергійчук пише: Михайло Стельмах написав би правдиво про ОУН-УПА. Він навіть пробував зробити це свого часу, бодай і в жорстких рамках ідеологічного завдання партії. Але йому не дали можливості сказати хоч частинку правди про ОУН-УПА. В цьому може переконатися … , коли ознайомиться з доповідною начальника Головліту УССР К. Полонника секретареві ЦК КП(б)У І. Назаренку від 2.10.1952 р.: Винятково багата народною лексикою, специфічним гумором, проза Стельмаха стилево споріднена з ліризованою прозою Михайла Коцюбинського, Юрія Яновського, з особливо виразно помітними впливами Олександра Довженка. Одначе, згадані вже негативні прикмети, обумовлені жанровим терором, застосовуваним щодо підневільних українських літераторів. Проте виразний нахил до сентименталізму (теж властивого тій методі), щоправда, забезпечують С. одне з провідних місць в літературній ієрархії УРСР. На думку де-яких сучасних критиків, загалом творчість С. органічно фальшива і тим самим позбавлена справжньої мистецької вартості. Тим не менше, твори С. й надалі перебувають у шкільних програмах з літ-ри в загальноосвітніх школах України, а на Поділлі С. відносять до ключових літературних постатей краю ХХ ст.

Твори «Казка про правду та кривду» Поміж березами дівча іде»; «Рідня»; «Тільки хвилі, і небо блакитне»; «Чотири броди» (1978).