64. Назвіть основні вимоги щодо виразного читання казки

Під час виразного читання казок потрібно враховувати низку специфічних особливостей цього жанру: динамічність сюжету, експресивність та емоційність діалогів, поділ героїв твору на добрих і злих тощо. Тому важливим етапом у процесі виразного читання є літературознавчий аналіз твору. Розібравши твір, виконавець зможе розробити таку оповідну манеру, яка потім допоможе уникнути смислових похибок та зреалізувати художньо-естетичний вплив казки. Одна з головних рис казок – це та, що в них багато художніх прийомів, що створюють казковий колорит, тож при читанні потрібно звертати увагу на них, до прикладу, читати більш емоційно. Під час виразного читання потрібно стежити за характерами героїв, як вони розкриваються у їхніх вчинках, діях, через діалоги з іншими персонажами. Також потрібно підібрати таку інтонацію, щоб заінтригувати слухача, такий підібрати відповідний тон, щоб іншим було цікаво, як розгортатимуться події далі. Кожен вчинок та дія героя твору (позитивного або негативного) повинен виражатися певною інтонацією з різними відтінками, тональними, динамічними змінами. Зміст казок зазвичай оптимістичний, а проявляється він через позитивних героїв, їхні вчинки, слова і, звичайно, через те, що у казках завжди добро перемагає зло. Тому тон читання повинен бути життєрадісним. Слід звертати увагу й на те, що у казках події завжди розгортаються динамічно. Тому важливим є те, щоб читати не швидко, але й не повільно, адже при швидкому темпі слухач не все зможе почути та насолодитися розповіддю, а при повільному – втратиться динамічність розгортання подій. Мистецтво виразного читання – це один із найважливіших засобів, що сприяють розвитку духовної зрілості людини, тому його навчанню потрібно приділяти більше уваги.

Отже, є такі вимоги до читання казок:

1. вміння дотримуватися паузи ( логічні та психологічні) та логічні наголоси; 

2. уміння дотримуватися інтонації питання, затвердження, а також надавати голосу потрібні емоційні забарвлення;

3. хороша дикція, ясне, чітке вимова звуків, достатня гучність, темп;

4. передача основної емоційної тональності, притаманної твору;

65. Розкрийте специфічні особливості казки, які відрізняють її від оповідання.

Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має свої специфічні риси, які відрізняють його від оповідали За змістом і формою казки не однотипні. Вони умовно поділяються на три групи:

1. Казки про тварин, в яких центральними дійовими особами виступають звірі або птах і «Рукавичка» «Лисичка й Журавель» «Колосок» «Біда

2} Чарівні (фантастично-пригодницькі та героїчні) в яких провідними героями виступають могутні воїни-виз велителі чи Інші особи, що втілюють у собі найвищі позитивні якості людини: «Кирило Кожум'яка» «Снігуронька»

3) Соціально-побутові та побутові. В них типовими позитивними героями виступають прості люди наділені кращими позитивними рисами: «Ленінська правда»), «Зароблений карбованець»

Кожна група таких казок має свої художні особливості які вказують на специфіку їх читання.

Читанки для початкових класів вміщують казки як народного, так і літературного походження. Всі вони мають велику силу впливу на розум, волю й почуття дітей.

Специфіка читання казки зумовлюється з одного боку тими ж вимогами, що й оповідання: це — глибокий аналіз змісту, розкриття ідейного спрямування. З другого — глибоким осмисленням творчої манери розповіді, яка характеризує даний жанр та його емоційність.

Казка, на відміну від оповідання, твір більш динамічний і мальовничий. Вона має своєрідні цікаві зачини: «Живі собі на світі бідняк» «Жили собі дід та баба»), «Колись, давно-давно, в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка»

Такі зачини мають вироблену давню традицію, і вола не випадкова. Казка здавна є важливим дидактичним матеріалом в народній педагогіці. Казка розширює кругозір людини, сприяє розвиткові уяви й уявлення, змушує мислити, аналізувати, зіставляти й абстрагувати; дає певні життєві павички. Тому мета таких зачинів —заінтригувати слухачів, викликати в них Інтерес до слухання-Завдання читця — знайти для цього відповідні інтонації.

Зміст казок оптимістичний. Виражається вів в основ-через позитивних героїв, які борються з негативними завжди перемагають. Тому загальний тон читання казки має бути життєрадісний.

Події в казках розгортаються динамічно. Причому дія починається з перших рядків: «Вовк забрався в кошару і украв старого барана.). Кожна картина в казці змінюється іншою і в кожній з них змальований випадок чи подія, що безпосередньо характеризує дійових осіб, розкриває якусь Трону їх характеру, ті чи інші їх моральні якості. Це змушує читця після кожної картини чи епізоду робити тривалі паузи, щоб дати можливість слухачам осмислити й пережити зміст прочитаного.

Дійові особи казок, як уже повідомлялось, в переважній більшості поділяються на позитивних і негативних, ї протилежність між ними розкривається через безпосередню діалогічну мову, через їх дії, вчинки, обставини, яких вони живуть і діють, через ставлення до них народу І автора (якщо казка літературного походження). В цілому такі компоненти твору створюють його динаміку, виражають ідейне спрямування І манеру читання тексту. Тому кожний вчинок, дія героя, кожне слово — все, що вказує а особливість його характеру, повинно відбиватися у відповідній інтонації, її відтінках, різних тональних, динамічних і темпоральних змінах. Так, наприклад, малюючи картину зустрічі Кирила Кожум'яки зі змієм, особливу вагу приділяємо їх мові, з настороженістю й прихованою лукавістю у голосі передаємо слова змія; «— А що, Кирило? Прийшов битися чи миритися?», а відповідь Кожум’яки гордовито з роздратуванням.

Діалог у казці може подаватися у формі ритмічної прози або пісеньки. Цей ефектний художній прийом ВИКОНУЙ важливу естетичну роль у загальному змісті твору: потішає слухача, а й розкриває певний намір героя чи його душевний стан.

Для багатьох казок властиве багаторазове повторення одних і тих же композиційних і мовностилістичних компонентів. Це теж важливий художній засіб посилення цінності казки, характеристики дійових осіб, іншим інтонаційним відтінком, малюючи дійових осіб І даючи їм характеристики. У цьому прикладі :а^і та ж інтонаційна структура запитання, повторюва шістьма дійовими особами, повинна зіграти розрізняль-роль, а відповіді — конкретизуючу. Казковій розповіді властиве широке використання стійких і влучних епітетів

Все це надає казці мальовничості, чарівості, принадності. Читець повинен добре осмислити_суть цих художніх особливостей і підібрати відповідні засоби виразності. Важливе для змісту треба виділити: читати повільніше, але інтенсивніше, мелодичніше, робити ,перед ним психологічні паузи, щоб зосередити на ньому уваагу слухачів. Виклад у казці послідовний, конкретний.