57. Охарактеризуйте пригодницькі повісті м. Твена для дітей

Видатний американський письменник Марк Твен написав багато книжок, якими зачитується вже багато поколінь людей. І найулюбленіший серед них — роман «Пригоди Тома Сойєра».

Головний герой цього твору — Том. Він — безтурботний школяр, неслухняний, інколи навіть грубий. У голові в нього завжди повно всяких дурних вигадок та капостей. Том може прогуляти заняття в школі, граючись у лісі та уявляючи себе то піратом, то знаменитим розбійником Робіном Гудом. Він навіть тікає з дому, перелякавши і засмутивши цим тітоньку Поллі.

Але цей хлопчик — великий мрійник і вигадник, сміливий, чесний, вірний у дружбі, не любить зрадливих, нечесних людей та наклепників. Він бере провину дівчинки Беккі, яка йому подобається, на себе, намагається повідомити тітоньці, що він живий, щоб та не хвилювалася.

Том зумів завдяки своїй винахідливості перетворити покарання на розвагу — так розрекламував привабливість фарбування паркану, що вишикувалася ціла черга бажаючих.

На долю Тома Сойєра випадає багато пригод, серед них і небезпечних. Але він разом зі своїм другом Геком із честю виходить з усіх небезпечних ситуацій, виявляє свої кращі якості, хоч і завдає своїм близьким багато турбот.

Отже, Марк Твен яскраво і переконливо показав дитячий світ американських хлопчиків, яким довелося зіткнутися не лише зі своїми, дитячими проблемами, а й із жорстокістю та несправедливістю дорослого світу. Читачі вірять, що Том Сойєр виросте доброю людиною і порядним громадянином, незважаючи ні на що.

Твори Марка Твена не обтяжують мораллю, яка «помахує куценьким хвостиком у кінці кожного твору», тому що, можливо, самі є моральними. І їх моральність полягає в тому, щоб жити вільно від забобонів і проблем, що нам нав'язують інші, весело і просто. І тоді прийде щастя — «будь простішим, і до тебе потягнуться люди». Але це лише одна думка з тисяч думок з цього приводу, тому що кожен з нас знаходить щось своє в цій книзі.

58. Розкажіть про єдність природи і людини у творах р. Кіплінга

Разом із Мауглі ми пізнаємо Закони Джунглів і розуміємо, що вони

багато в чому корисні й людям. Наприклад, вбивати звірів можна лише

заради харчування, поважати закони кожного товариства (зграї), шанувати того, кого зустрінеш на стежці в джунглях, зважати на науку мудріших та інші.

У казці прекрасно змальовані образи звірів зі своїми характерами та

звичаями. Це учитель джунглів, буркотливий і добрий ведмідь Балу, мудрий слон Хатхі, грізна чорна пантера Багіра, благородний вожак вовчої зграї Акела, страшний і підступний тигр Шер Хан та інші.

Звірі повчають Мауглі: «батько Вовк навчав його своїй справі», «від

Балу він довідався, що мед і горіхи — така ж смачна їжа, як і сире м’ясо»,

Багіра показувала, як полювати, попереджала про пастку на стежці і небезпечного ШерХана. За науку хлопець платить добротою, допомагає

звірам у важкі хвилини їхнього життя, витягає колючки з їхніх лап.

Мауглі виріс, відчув свою силу над звірами (жоден із них не міг витримати його пильного погляду, тільки він один із Зграї приборкав Червону Квітку — вогонь). Але це не змінило його ставлення до мешканців

Джунглів. Мауглі все одно любить своїх Матір і Батька Вовків, братів,

друзів Багіру та Балу. Тому йому так важко покинути Джунглі — свій дім.

Казка навчає нас бути вірними у дружбі, сміливими і чесними, поважати тих, хто дав життя і виховав. А ще дати змогу зрозуміти, що природа — дім людини, тому його треба берегти, намагатися жити в злагоді з навколишнім світом.