67 Специфіка виразного читання віршів

Значення виразного читання в житті людини дуже важливо, тому що виразне читання є художнє читання в умовах школи. При правильно організованому навчанні мова дітей стає живою, невимушеною, у дітей з'являється бажання удосконалювати свою промову, і ці навички переносяться на читання художніх текстів. Таким чином, виразність читання - це невід'ємна частина досвіду читання і усного мовлення учнів. Оскільки строфа поділена на рядки, то ці рядки, за пере­конаннямдітей, необхідновиділяти. Інакше не вийдевірш. Саме тому учні при читанніпоезійсхильні «відрубувати» рядки. Тим часом цього не можнаприпускати. Щобзберегтисвоєрідністьпоетичноготвору, робляться паузи в кінці рядка незалежновід того, закінчується в цьомумісцічи не закінчуєтьсяречення. Але, як правило, роблятьсянезначні паузи. Якщокінець рядка збігаєтьсяіззакінченнямрозповідногоре­чення, то перед паузою, зрозуміло, голос знижується. Коли ж рядок завершуєтьсяпитальним знаком чи знаком оклику, то голос у цьомуразіпідвищується. А як же бути з віршо­ваним рядком, якимречення не закінчується, але в кінціякого, як сказано вище, рекомендуєтьсязробитинезначнузупинку? Пауза тут потрібна. Але перед нею не можнапри­пускатизниження голосу, оскільки ж речення не закін­чується. Тому, хоч пауза й розчленовуєречення на кількачастин, зміст й інтонаційниймалюнокйого не розрива­ються. Щоправда, у навчаннідітейінтонуватикінецьфрази учителя підстерігаєнеприємністьіншого роду. У значноїчастиниучнівспостерігається, як прийнятоговорити, «ковтання» кінцевоїчастини слова: окремихзвуків, складів і навітьзнезвученняцілихслів. Вонопомічається, коли завершуєтьсяречення, а найчастіше — весь віршованийтвір, особливо при читаннійогонапам'ять. Щобзапобігтицьому, методика пропонуєзосередитиувагу на поясненні того, щовиразністьчитанняполягає в повноцінномупро­читуваннічидекламаціївсього тексту від початку до кінця. Ясна річ, щокрімзастереженнянеобхіднийконкретний показ, як уникнути «ковтання» кінцевихслів. Корисно буде, якщоучнінавчатьсяпідкінецьтвору не знижувати голосу, а навпаки — заключні слова про­говорювати з наростаннямзавершальноїінтонації.

Важливо, щобвимога «не ковтати» закінчення фраз булаусвідомленаучнями. Роботу над дотриманнямцієївимоги не можнапослаблюватипротягомусього часу навчання.Як у прочитуванніпрозовихтворів, так і при читанні, а особливо при декламуваннівіршівневиразністьдаєтьсявзнаки, коли перелічуютьсяоднорідні члени речення. Вражаєодноманітністьінтонації: однорідні члени реченняпромовляютьсяскоромовкою. Тим часом для проказуванняповторюванихслів, перелікуназвпредметів і дійіснуєвимога, яка не повинна бути таємницею для школярів. Вона формулюється так: повторювані і перелічувані слова не вимовляються з однією і тією ж інтонацією. Залежновід тексту їхрекомендуєтьсяпрочитати (продекламувати) з наростаючимпідвищуваннямчипонижуванням тону, вимовити з різним темпом, з різноювисотою голосу. Підходитькількаваріантівїхчитання: 1) вимовити з наростанням голосу; 2) проказатиперші слова з деякимнаростанням тону, а інші — за складами.Різноїтональностісліднадавативимовіповторюваних фраз, з якихпочинається нова частинатвору, як-от у вірші П. Воронька «Осінь». У ньомутричізвучить фраза «Ходить осінь по току». Відповідатимезадумові автора такийспосібчитання, при якомукожнеповтореннявимовлятиметься з більшоюзвучністю. Так буде досягнутакульмінаціяпере­ліку того, щодаєосінь, щедра, золота.Вдосконаленнюнавичокчитаннявіршів і їхдекла­маціїмаєсприяти участь учнів у різнихпозакласних за­ходах: ранках, святах. До цього по можливостіслідзалучативсіхучнів.

У методиці прийнято характеризувати навик читання, називаючи чотири його якості (критерію): правильність, швидкість. свідомість і виразність. ІV. Підготовка учнів до виразного читання

Можна запропонувати таку послідовність роботи:

Вступне слово (бесіда). Коментар (історичний, біографічний, лексичний).

Зразок читання (вчителем, підготовленим учнем, прослухування запису).

Читання учнями тексту („мовчки”). Сприяє заглибленню в текст, відчуттю звучання, підготовки до аналізу.

Запис всього тексту або уривка у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).

Поділ тексту на частини. Сприяє акцентуванню уваги до композиції твору чи окремої його частини, підготовці до наступного читання кожної частини зокрема.

Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, обговорення інтонації, техніки мовлення (дихання, голос, дикція, орфоепія), логіки читання та емоційно-образної виразності.

Прийоми навчання виразного читання Урахування інтонаційного забарвлення, кожного розділового знаку.

Прийом показу (як наочна ілюстрація для виклику в уяві образних картин, бажання прочитати твір).

Прийом зіставлення (спонукає до обговорення і вибору правильної інтонації, запобігає помилкам тощо).

Прийом усного малювання (сприяє розвитку творчої уяви, допомагає розумінню образів).

Бесіда (сприяє розумінню змісту твору, визначенню позиції автора, підбору правильної інтонації).

Хорове читання (позбавляє сором’язливості, невпевненості тощо).

Читання в особах (пошук варіантів виконання, прояв здібностей).

Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, емоційно-образній виразності (конкретні, доброзичливі зауваження).

Уважне слухання (зіставлення свого виконання з інтонаційною редакцією артиста).

Опрацювання вірша:

1. Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту ( сприяє розширенню уявлень про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору).

2. Зразковечитання (кращенапам’ять) віршавчителемза опрацьованою партитурою (первиннечитання).

3. Читаннявіршаучнямимовчки,відповіді на 1- 2 запитання для з’ясування основного змісту тексту ( - Про щодізнались? - Про якіподіїрозповідає автор? - Про кого розповідається у вірші? та інші).

4. Читаннявіршавсімаучняминапівголосу, відповіді на 1- 2 питання для усвідомленняелементів тексту.

5. Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційнийаналіз, складання плану. Смисловийаналіз, «тлумачне» читання. Словеснемалювання, де цеможливо. Емоційно-образнийрозбір у поєднанніізз’ясуванняммовнихзасобів, лексико-стилістичнийаналіз