45. Зробіть загальний огляд творчості а. Костецького, що ввійшли в коло дитячого читання.

Анатолій Григорович Костецький народився 6 грудня 1948 року у м. Києві в сім’ї вчителя. У чотири роки він навчився читати, а в п’ять засвоїв грамоту, писав і починав римувати. Рано навчився грати в шахи й плавати. У перший клас пішов, маючи у зошиті декілька своїх віршів. А в п’ятому класі на шкільному конкурсі одержав диплом за вірші, присвячені Т.Г.Шевченку.

Ще в п’ятирічному віці, коли старші запитували хлопчика, ким він хоче бути, твердо і упевнено відповідав: „Письменником”. Це викликало сміх у дорослих. Друкуватися почав у двадцять років. Так побачила світ перша збірочка для дітей Анатолія Костецького „Джміль про сонечко гуде” (1972), куди ввійшли вісім поезій, відібраних самим Михайлом Стельмахом. від того часу письменник дарував нові й нові твори дітям – найвдячнішому своєму читачеві.

Багато часу Анатолій Георгійович віддав перекладам творів для дітей з англійської, німецької та деяких слов’янських мов.Привертають увагу лірично-гумористичні вірші поета герої збірок „Все про мене” (1977), „Лист до птахів” (1979), „Слово про матір” (1983), „Бюро знахідок” (1985), „Де літо живе” (1986), „Як будували дитсадок” (1987) страшенно полюбляють задавати „глобальні” запитання: чому дітям треба спати; чому я схожий на батька; чому каша довго холоне; чому в мене нема хобота, як у слона; навіщо у дерева стільки гілок?...Майже тисячу віршів для дітей написав Анатолій Костецький.У прозі письменник надавав перевагу жанру повісті-казки. На його думку, вона повинна виховувати школярів добром, щирістю і правдою. Особливе місце також займають і фантастичні повісті. Широко відомі серед юних читачів прозові твори „Все – як насправді”, „Хочу літати” (1980), „Суперклей Христофора Тюлькіна, або Здавайтеся – вас відкрито” (1984), „Мінімакс-кишеньковий дракон, або День без батьків”.

Творчість А.Костецького відзначена преміями кількох українських конкурсів на кращу книгу для дітей. Упродовж кількох років на радіо Анатолій Георгійович вів цікаву та пізнавальну передачу про історію написання відомих книг для дітей. У ній ніжно й зворушливо звертався до своїх малих читачів, називав їх „книголюбчиками” та „казкознавчиками”, відкривав для них багатий зміст світової літератури.

Анатолій Костецький – лауреат Державної літературної премії імені Лесі Українки, премії імені Миколи Трублаїні. Упродовж багатьох років він очолював творче об’єднання дитячих письменників України.

Закінчив свій земний шлях Анатолій Костецький 10 березня 2005 року, зоставивши дітям словесні скарби-твори, що промовляють голосом Любові, Поваги і розуміння потреб дітей.

Збірки:

-Перша збірка: «Джміль про сонечко гуде»

-«А метеликам весело»

-«Весняні дарунки»

-«Все про мене»

-«Лист до птахів»

-«Постукай у моє вікно»

-«Все як насправді»

-«Казкові повісті»

-«Хочу літати»

-«Супер клей КристофораТюлькіна»

-«Міні Макс, кишеньковий дракон, або день без батьків»

Мінімакс-кишеньковий дракон, або день без батьків: казкові, фантастичні та пригодницькі повісті. До збірки ввійшли казкові пригодницькі повісті та повість-жарт про сучасних школярів, про їхню дружбу, боротьбу з лихими чародіями, неробами та користолюбцями, про маленького кумедного пришельця з інших світів.У жодного письменника не знайде читач стількох шкільних сюжетів. Анатолій Костецький – один із чільних співців шкільної вольниці. Тепло, але часом і дошкульно говорить він із нашим школярем – володарем чи не найважчого в цілім світі портфеля. І не без моралі. Автор робить висновок: багато чого можна повернути, окрім втраченого, марно загубленого часу.