60. Розкрийте виховне значення казок Астрід Ліндгрен.

Астрід Ліндґрен створила за своє життя понад сорок повістей і стільки ж так званих «Книжок-малюнків», де тексту менше, ніж ілюстрацій, - ці книжки призначені для найменших читачів. Твори її можна поділити на дві групи. Одна - повісті з казковим сюжетом або такі, де дія відбувається у світі, створеному уявою їхніх героїв, як та ж «Пеппі Довгапанчоха», чи «Малий і Карлсон, що живе на даху», чи «Міо, мій Міо», чи «Брати Лев'яче Серце». Друга - реалістичні твори, такі як «Расмус-волоцюга» або три повісті про Калле Блюмквіста.

У її книгах, заснованих часом на фольклорних сюжетах, фантастичні риси переплітаються з елементами буденності і сучасності. Ліндгрен, яку називають «Андерсеном наших днів», просто і природно надає оповіданню казковість, як би заломлює життя в сприйнятті дитини. Письменниця створила прекрасну казку «Пеппі Довгу панчоху» (1945) Героїня цієї книги підкорила маленьких і великих читачів добротою, щедрістю і оригінальністю характеру. Причому сама Ліндгрен вважає, що головна причина популярності Пеппі - в її надзвичайному всесиллі. «Пеппі задовольняє мрію дитини про могутність»,- пише Линдгрен.Насправді, в цій книзі письменниця утілила мрію дитини-сироти про щасливе життя у дивовижному світі правди і справедливості. Вона наділила свою героїню казковим багатством, неймовірною фантазією і надприродною силою, які допомагають їй існувати у злому і жорстокому світі, де дитини, що осиротіла, чекає лише притулок.

Ще один твір - «Малюк і Карлсон, який живе на даху» (1955), - оригінальна реалістична і сучасна казка, яка вплітається в повсякденне життя, в правдиве оповідання про хлопчика з його печалями і радощами, специфічним мисленням і мовою. Казка виростає з фантазії, з вигадки дитини. Письменниця не втомлюється повторювати, що що усе, що відбувається в книзі - цілком «звичайно». «Не зовсім» звичайний лише Карлсон, який живе на даху. Усе - мама і тато, Боссе і Бетан вважають Карлсона вигадкою, фантазією Малюка. Лише сам Малюк не сумнівається в існуванні Карлсона.

Карлсон, дійсно, звичайнісінький, товстий чоловічок, наділений рядом негативних якостей. Але в той же час негативні властивості Карлсона урівноважені позитивними У нім увесь час відбувається як би внутрішня боротьба. З одного боку, його захоплюють пустощі і витівки Карлсона, він не проти взяти в них участь, але протестує, як тільки витівки ці переходять межі.

«Малюк і Карлсон, який живе на даху», - виховна книга. Дитина дізнається про життя великого міста, дізнається, що у світі, який здається йому таким веселим і радісним, є злочинці, є кинуті без нагляду діти. Малюк росте, розуміючи, що потрібно активніше втручатися в життя і допомагати слабким. Книга вражає тонким знанням психології дітей, їх мови, гумором і влучними жартами.

61. Проаналізуйте казкову повість Джанні Родарі «Пригоди Цибуліно»

Джа́нніРода́рі (італ. GianniRodari; 23 жовтня 1920, м. Оменья, Італія — 14 квітня 1980, Рим) — італійський письменник, журналіст. Найбільше визнання отримав завдяки казкам та книгам для дітей. Твори Джанні Родарі перекладені багатьма мовами світу.

Всесвітнє визнання здобув Джанні Родарі після виходу в світ повісті-казки «Пригоди Цибуліно»

Його герої-овочі дуже схожі на людей—добрих і злих. У казці присутні гумор і фантазія, людяність і співчуття знедоленим. Не менш захоплюючі історії приваблюють дітей у казці «Подорож голубої стріли», де від своєї хазяйки— різдвяної феї втікають іграшки. Вони хочуть зробити святкову приємність тим дітям, батьки яких через свою бідність не можуть купити для них іграшок. Через ряд пригод іграшки потрапляють до своїх хазяїнів.

Основні твори: «Джельсоміно в країні брехунів», «Пригоди Блакитної стріли», «Планета Новорічних ялинок», «Торт у небі», «Казки по телефону»

У «Подорожі Блакитної стріли» розповідається про долі багатьох бідних

дітей Італії, батьки яких не в змозі «замовити» різдвяні подарунки для

своїх дітлахів. У країні брехунів, куди потрапляє хлопчик Джельсоміно,

закон про загальну брехню виходить від володаря, що був піратом,Джакомона, який любить вимовляти «громові мови з балконів». Вже одна ця

деталь безпомилково вказує на те, що Родарі натякає на Муссоліні з йогобрехливою демагогією, що вивертала навиворіт моральні поняття і

суспільні явища. Метафора «називати чорне білим» стає в повісті Родарі основою казкового переосмислення дійсності. А голосний голос самогоДжельсоміно, що руйнує стіни в'язниць, – це голос народної правди.

Особливо поетичними є «Казки по телефону», у яких звучать фольклорні мотиви, дотепно спровоковані на сучасну дійсність. Ходячі висловлювання,прислів'я і приказки матеріалізуються в реальному образі. Так,приказка

«будинок з морозива, як у Болоньї» породжує казочку про веселе народне свято, коли жителі прикрашають вибудований на площі пломбірно-цукатний палац. Розсіяний хлопчик втрачає не тільки книжки і зошити, але і

пальці, вуха, а добрі сусіди підбирають і приносять мамі. Глузливі казочки застерігають дітей від неробства і чванства, обжерливості і

брутальності. Родарі повною мірою виявив тут свій дарунок поетизувати

світ.

Життєрадісна, дзвінка поезія Д. Родарі тісно зв'язана з життям і працею італійського народу, з його боротьбою за мир і свободу.

Основною темою його віршів є праця, а улюбленими героями — люди звичайних буденних професій: нічний сторож, рибалка, булочник, чистильник взуття, шахтар і шкільний учитель. По-людському тепло говорить поет про тих, хто своєю працею полегшує життя людей: дає їм вугілля, вирощує хліб, споруджує будинки, оберігає вночі їх сон. Різноманітну людську працю Д. Родарі зображає так конкретно, відчутно, з таким знанням справи, що кожна професія стає надзвичайно привабливою, захоплюючою для маленьких читачів.

Вірші Джанні Родарі захоплюють дітей свіжістю сприймання світу, своєрідним підходом до вже знайомих, розкритих поезією тем. Про різні професії пишуть і інші поети, та хто з них пробував розрізняти їх за запахами і кольорами? А Джанні Родарі уже назвами віршів ставить перед дітьми незвичайні запитання: «Чим пахнуть ремесла?», «Якого кольору ремесла?», ніби запрошуючи своїх читачів придивитись уважніше до професій батьків. Небагатьма влучними деталями створює він портрети трудівників.