47. Розкрийте значення творів Пушкіна у моральному та естетичному вихованні.

Народився 26 травня (6 червня) 1799 р. у Москві. Літні місяці майбутній поет зазвичай проводив у своєї бабусі по матері, Марії Олексіївни Ганібал, у підмосковному селі Захарово поблизу Звенигорода. Шість років Пушкін провів у Царськосільському ліцеї. У ліцейський період Пушкіним було написано багато віршованих творів. Улюбленими авторами молодого Пушкіна були Вольтер і Еваріст де Парні. У липні 1814 Пушкін вперше виступив у пресі, видавався в Москві у журналі «Вісник Європи». У тринадцятому номері було надруковано вірш «До друга-стихотворцу», підписане псевдонімом Олександр Н.к.ш.п..

З Ліцею Пушкін був випущений в червні 1817 в чині колезького секретаря та визначено в Колегію закордонних справ. Він стає постійним відвідувачем театру, бере участь у засіданнях «Арзамаса». Не беручи участі в діяльності перших таємних організацій, Пушкін проте пов'язаний дружніми узами з багатьма активними членами декабристських товариств.

У ці роки він зайнятий роботою над поемою «Руслан і Людмила», розпочатої в Ліцеї і відповідала програмним установкам літературного суспільства «Арзамас» про необхідність створення національної богатирської поеми. Поема завершена у травні 1820 і після публікації викликала запеклі відгуки критиків, обурених зниженням високого канону. У 1830 році написана маленькі трагедії «Моцарт та Сальєрі», «Бенкет під час чуми» та «Кам'яний гість».

Дуель Пушкіна з Дантесом. Олексій Наумов 1884

У листопаді 1836 року виник конфлікт поета з поручиком Геккереном (Дантесом). Сварка, причиною якої ображено честь Пушкіна, привела до дуелі. На лист Пушкіна барону Геккерену від 26 січня 1837 барон Д'Аршіак приніс Пушкіну відповідь. Пушкін її не читав, але виклик прийняв, який був йому зроблений бароном Геккереном від імені сина. 27 січня на дуелі поет поранений; куля перебила шийку стегна і проникла в живіт. Поранення виявилось смертельним. Перед смертю Пушкін, приводячи до ладу свої справи, обмінювався записками з імператором Миколою I. Записки передавали двоє людей: поет В. А. Жуковський та лейб-медик імператора Миколи І М. Ф. Арендт. Помер Пушкін 29 січня (10 лютого) о 14:45 годині від перитоніту. В день смерті створили посмертну маску поета. Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.

Спеціально для дітей не писав, але багато його творів ввійшли у дитяче коло читання. Однак поет уважно слідкував за дитячою літературою, висловлював своє відношення до неї. Пушкін обурювався з приводу бездарних письменників, які були відірвані від сучасного життя. У нарисах та зошитах до «Літературної газети» висловлював різке негативне відношення щодо обмеження дитячого читання. Найвідоміші праці: «Про прозу» (1822); нарис «Про народність в літературі», де розглядається питання виховання у тісному зв’язку з проблемами народності.

Вірші поета – засіб морального та естетичного виховання дітей. Вони подають конкретні уявлення про природу, суттєвість та конкретність ознак. Поезія насичена кольоровими епітетами, що сприяє розвитку дитячої уяви та фантазії. «Вже в небі осінь» (поет показує красу природи в осінню пору, використовує епітети, метафори, порівняння). «Зимовий вечір» (розкриває особливості зими; передає свої почуття в холодний зимовий вечір; використовує притаманні йому назви зими – старушка, подружка). «Зимовий ранок» (виражає емоційні почуття щодо зими, на відміну від сумного опису зим.вечора; використовує порівняння, епітети).

Казки не були написані спеціально для дітей, але одразу увійшли у дитяче читання. «Діти, до яких іц не думав звертатися поет, коли писав свого «Салтана», «Золотого півника», «Царівну», ввели їх у світ духовний світ, і цим зайвий раз довели, що народна поезія у найвищих своїх проявах часто буває поезією дитячою»(Чуковський про Пушкіна). «Казка про царя салтана» (про 3 сестри, царя Гвідона, про білочку і горішки золоті, про 33 богатиря). «Сказка о золотом петушке» (розп. про царя Дадона, який звернувся до чарівника бо не міг захистити своє царство, але за допом. півника все стало супер). «СКАЗКА О РЫБАКЕ И РЫБКЕ»(засуджується жадібність і ненажерливість). «сказка о мертвой царевне и о 7 богатирях» (прототип червоної шапочки…. Там царівна і єлисей і 7 богатирів).

49. Дайте характеристику літературно-критичній діяльності К.Чуковського, казки та малі жанри у його творчості.

Корнєй Іванович Чуковський (справжнє ім’я – Николай Васильевич Корнейчуков) — видатний російський поет, публіцист, критик, перекладач та літературознавець.

Найбільшої популярності Чуковський набув як дитячий письменник. Він по праву вважається одним із творців і організаторів літератури для дітей. Особливим успіхом користуються написані ним для дошкільнят казки «Айболить», «Мийдодір», «Тараканище», «Плутанина», «Муха Цокотуха», «Телефон», «Федорине горе», «Бармалей».

У казці Чуковського «Крокодил», як і в народних казках про тварин, велика кількість звірів і предметів, наділених людськими рисами. Чуковський вміло використовує також образотворчі засоби народних казок, в яких фантастичні ситуації переплетені з картинами реального світу. У 20-ті роки письменник створив більшість казок для дітей, які витримали перевірку часом: «Мийдодір», «Тараканище», «Муха Цокотуха», «Айболить» та ін. їх із задоволенням читають і дорослі.

Як правило, казки Чуковського оптимістичні, з щасливою розв'язкою, у них торжествує добре начало. Одним із основних художніх засобів їх є гумор, який полегшує казкареві справу боротьби з негативними явищами у характері та поведінці дітей і виконує виховну функцію.

Казки «Мийдодір» і «Федорине горе» повчальні. Вони привчають малят до охайності, акуратності. Розповідь про пригоди своїх героїв К. Чуковський веде з великим педагогічним тактом. Так, у казці «Мийдодір» розповідь ведеться від імені маленькего хлопчика-бруднулі, від якого повтікали всі речі. Казка «Мийдодір» сприяє вихованню у маленького читача таких рис, які є невід'ємними якостями характеру добре вихованої дитини. До казки «Мийдодір» за своїм ідейно-художнім спрямуванням близький інший твір Чуковського — «Федорине горе».

Від неохайної Федори також тікають речі домашнього побуту._Письменник яскраво змальовує подорож домашнього на-чиння у ритмі танцю, широко використовує повтори і звуконаслідувальні слова. До улюблених дитячих героїв нашої літератури належить лікар Айболить. Казка «Айболить» розрахована на дитячу гру, під час якої розв'язуються важливі педагогічні завдання. Поет подорожує з дітьми в далеку Африку, розповідає їм цікаві історії і водночас знайомить з рослинним і тваринним світом. Змальовуючи пригоди Айболита, він у легкій для сприймання формі, як би граючись, подає і нові географічні поняття.

Дітей захоплює героїзм і безстрашність Айболіта під час мандрівки в Африку. Він будь-що-будь прагне добратись до своїх хворих звірят, ризикуючи навіть власним життям. Та про власне життя йому ніколи й думати, коли попереду стільки турбот.

Заслуговує на увагу також популярна книга Чуковського («Від двох до п’яти (перша назва «Маленькі діти»), що є зразком науково-художньої літератури про дітей. Понад 40 років працював Чуковський над цією книгою, переробляючи і доповнюючи її новими й новими матеріалами. Чуковський виявив себе знавцем і дослідником мови й психології дітей молодшого віку. На підставі зібраних багатьох матеріалів він показує, наскільки складна і багатогранна розумова праця дитини над засвоєнням рідної мови. У книзі «Від двох до п'яти» вміщено «Заповіді для дитячих поетів», в яких письменник говорить, якими якостями повинна відзначатися дитяча поезія, щоб завоювати серця читачів.