3.Охарактеризуйте малі фольклорні жанри їх тематику та особливості

До малих фольклорних жанрів, або форм, належать прислів'я, приказки, загадки, жарти, скоромовки та інші твори невеликого обсягу.

Прислів'я та п р и к а з к и—це найдавніші і найбільш поширені в народі жанри усної народної творчості. Записи прислів'їв можна знайти у багатьох джерелах, починаючи з писемних пам'яток Київської Русі.

Прислів'я — це короткий образний вислів, переважно ритмічний, який є часто двочленним реченням, з повчальним змістом.

У прислів'ях виражена мудрість і життєвий досвід бага¬тьох поколінь людей. Ця мудрість передана влучно, дотепно, у висловах, відшліфованих століттями. Прислів'я і приказки завжди високо цінувалися за їх зміст і художню майстерність і використовувалися з метою навчання і виховання дітей.

Нічим не можна так ввести дитину в розуміння народного життя, як пояснюючи їй значення народних прислів'їв.

У прислів'ях відбито все, що народ думає про життя, про людські характери і взаємини, працю, сімейні стосунки, побут тощо.

Приказка (приповідка) має з прислів'ям багато спільного, проте вона відрізняється від нього.

Приказка — це також влучний, стислий образний вислів. Але він не має повчального значення. Наприклад, бажаючи підкреслити в розмові, що якась подія відбувалась дуже давно, говорять: Було за царя Гороха. Як бачимо, в цих висловах немає повчального висновку. У приказках немає завершеної думки, речення не закінчені. Вони вживаються для того, щоб оживити мову, надати їй особливої виразності, ствердити певне судження про події, про вчинки чи поведінку людей, їх характери та ін.

Загадки — це короткі поетичні твори-запитання, на які треба дати відповідь, відгадати. У загадках на основі названих однієї чи кількох рис відомих предметів або явищ належить відгадати інші предмети або явища. це також один з найбільш давніх і найбільш поширених жанрів фольклору. З давніх-давен вони були однією з форм навчання молоді, через них передавався життєвий досвід народу, знання, а також перевірялися розумові здібності підростаючого покоління. Широко використовувались загадки і на дозвіллі та під час розваг дітей. Загадуючи їх дітям, вони розвивають у них допитливість і кмітливість, уміння міркувати, відгадувати і тим самим допомагають формувати їх уявлення про навколишню дійсність Велике значення для вироблення дикції у дітей, тобто ясної й чіткої вимови слів і складів, мають с к о р о м о в к и — коротенькі прозові або римовані твори, які треба вимовляти дуже швидко. Скоромовки не лише виробляють навички вимовляти слова ясно і чітко, а й розвивають здатність прислухатися до звучання слів рідної мови, відчувати красу цих звуків. Однакове звучання слів ускладнює дітям завдання — вимовляти твір швидко, але ці труднощі ще більше зацікавлюють і заохочують дітей до читання і заучування скоромовок.

4.Проаналізуйте духовну спадщину Київської Русі

Одним з виявів високого рівня розвитку культури Київської Русі була поява оригінальних літературних творів: історичних, філософсько-публіцистичних, юридичних, художніх та церковних.

Виникнення і розквіт літератури Київської Русі тісно пов'язані з соціально-економічним розвитком країни, поширенням писемності та усною народною творчістю — фольклором. Головним спрямуванням фольклору, що відбивав народну ідеологію, було звеличення простої людини. Ще задовго до виникнення писемності у східних слов'ян існувала багата усна творчість: обрядові пісні, легенди, загадки, приказки, заговори, заклинання, епічні та ліричні пісні. Пізніше особливо поширилися епічні пісні — билини, які присвячувалися важливим подіям у житті народу, боротьбі Київської Русі з ворогами, різним соціально-побутовим явищам. Відомі билини так званих київського та новгородського циклів. Серед них найраннішими вважаються билини про богатиря Святогора. Улюбленими героями билин київського циклу, що належать за змістом до часів Володимира Святославича, були воїни-богатирі Ілля Муромець, Добриня Микитич та Альоша Попович. Найбільш популярний герой серед них — Ілля Муромець — селянський син, узагальнений образ руського воїна-патріота, безкорисливого захисника Руської землі, «удов і сиріт».

Усна народна творчість справляла великий вплив на літературу Київської Русі, на її форму, мову і стиль. Особливо це позначилося на історичних творах. Виникнення історичної літератури тісно пов'язане з розвитком суспільної свідомості, інтересом до минулого рідної землі, намаганням визначити місце Русі серед інших країн світу. Важливою подією давньоруської дійсності стала поява літописання.