28. Внесок н.Забіли у розвиток дитячої літератури

Талановитість авторів літературних творів, особливо для дітей, найчастіше вимірюється часом. Саме до останніх можна віднести творчість дитячої письменниці Наталі Забіли. Притаманне їй уміння просто і невимушено розмовляти з дітьми, знання психології малят, уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості, залишають її твори актуальними й до сьогодні. У творчому доробку письменниці вірші, повісті, оповідання, п’єси і драматичні поеми, а також опубліковані у періодичних виданнях десятки вдумливих статей і рецензій. На таких творах, як «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю», «Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Під дубом зеленим», «Веснянки», «Про дівчинку Маринку», «Перший крок», «Малим про велике», «Веселі друзі» та багатьох інших виховувалось не одне покоління української дітвори.

Наталя Забіла - вроджена казкарка. З багатющої скарбниці української народної творчості беруть свої витоки її казки, де вона без голої дидактики вчить дітей бути добрими, справедливими, мужніми, любити все суще на Землі. Відомі фольклорні сюжети набувають в її інтерпретації нових акцентів, що якнайбільше відповідають світосприйманню дітей.

І справді, аналіз творів Наталі Забіли свідчить про те, що письменниця у своїй творчості керується саме такими поглядами, враховуючи радісне сприйняття життя дитиною, її бажання, щоб добро завжди перемагало зло, щоб кожна, навіть найдраматичніша, історія мала щасливий фінал.

Талант Н.Забіли як дитячого письменника з найбільшою силою розкрився в її поетичній творчості. Однак знайшов він вияв і в прозі. Серед її повістей та оповідань найбільшою любов'ю читачів користується повість "Катруся вже велика" (1955). За побудовою й навіть за манерою викладу вона нагадує цикл віршів "Ясоччина книжка" та "Про дівчинку Маринку". На початку повісті Катрусі лише п'ять років. Так само, як інших своїх маленьких героїнь, Н.Забіла проводить її через роки життя, показує перші радощі, перші невдачі, перші помилки в житті та їх виправлення. Зростаючи, дівчинка дізнається, чим живуть її батьки, знайомі, як "дихає" місто. Повість має своєрідне продовження: оповідання "Телефон", "Катрусина стрибайка" і "Подорож до казкового лісу", де діє та сама Катруся та її рідні. Запам'ятовується читачам і повість "Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда" (1964) - твір фантастично-пригодницького жанру з добре відчутною суто "забілинською" мудрістю і ліричністю, м'яким гумором.

Допитливому хлопчикові Юрчику його вчений дідусь дозволяє випробувати свої винаходи: чарівні таблетки, які зменшують або збільшують тварин та людей, чарівний апарат, який допомагає читати чужі думки, тощо. Втім, всі ці дива в руках дитини призводять до різних непорозумінь, пригод, смішних ситуацій.

Значну сторінку вписала Н.Забіла в українську драматургію для дітей. У фантастичній п'єсі "Перший крок" (1968), що розповідає про сиву давнину, діють первісні люди, Велика Мати - мудра, досвідчена жінка, яка править родом, підлітки Юю й Оо. В основі драматичного конфлікту - події, пов'язані з прирученням Червоного Звіра-вогню. Одна з головних ідей твору, яку можна назвати перекиданням мосту між часовим простором, особливо наочно розкривається в образі Великої Матері, яка розумом осягає майбутнє, коли люди одомашнять тварин, навчаться освітлювати та обігрівати свої помешкання.

Своє вагоме слово сказала Н.Забіла і в поетичній публіцистиці для дітей, і в теоретичних розвідках з проблем дитячої літератури. Довгий час вона очолювала Харківську письменницьку організацію, редагувала популярний дитячий журнал "Барвінок", багато років була членом правління СПУ.

За майже півстолітній життєвий шлях Наталя Забіла подарувала дітям більш як півтораста книг. І впродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, і навіть ще краще.