17 . І.Я Франко – теоретик і критик дитячої літератури його погляди на освіту і виховання .

Письменник,прозаїк,громадський діяч,перекладач народився 27 сепня 1856 в с.Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сімї коваля народ. Ясьо. Жив у достатках. Був роботящим. Мати співуча, У 6 р. пішов у сільську школу, а потім у «нормальну» школу при монастирі тв. Дрогобмчі, а потім у гімназію. У 9 р.помер батько, а у 16 мати. Мав вітчима дуже доброго.

У липні 1877 заарешт. У Відні одержує ступінь доктора філософії в галузі філософії. Помер у 1916. Похов.на Личаківському. Писав літ.-критичні статті: «Женьщина -мати» та «Байка про байку». У 1 висвітлено як вих.. дітей: «Не належить дітей зарання заставляти читати, - а коли вже можуть читати, то не дозволяти їм задовго чи зачасто читанням займатися* розуміти що читаєш» У 2 опсано байку: «вона цікава не тим, що каже неправду, а тим, що приховує велику правду під неправдою», розкрив. Чому діти люблять байки «вони люблять звірів, чують себе близькими до них». Писав вірші, казки, оповідання для дітей. Казки: «Киця» – звалив вину кухар на кицю. Віршована; «Ріпка», «3 міхи хитрощів»- Їжак і лисиця, що мала 3 міхи хитрощів, але її зловли, коли ті крали виноград.; «Лисичка та Журавель».; «Осел та лев»- як осел притворився царем лісу і налякав лев, вовка; «Фарбований лис».

Франко-прозаїк був новатором у багатьох жанрах. Зокрема, його можна вважати одним із піонерів українського детективу,

Оповідання : «Малий Мирон» - малий любив природу і був дивним для людей через це. «Грицева шкільна наука»- абабагаламага; «Олівець»- хлопець знайшов олівець, не знаючи чий він, а вчюпобив товариша. 1 мучила совість і признався. Вірші: «У долині село лежить», «Дивувалась зима», «ой ти дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені у сні.»

Окрему групу становлять сатиричні твори, алегоричні казки ("Лис Микита", "Абу-Касимові капці"), притчі та фейлетони ("Казка про Доброту", "Свинська конституція", "Історія кожуха"). Затхлість, філістерство, міщанська обмеженість інтелігенції знайшли в особі Франка непримиренного викривача.

Помер він на чужих руках — сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні. А оскільки був "такий бідний, як цілий наш народ", ховали І.Франка 31 травня у Львові на Личаківському кладовищі в чужій (померлого перед тим Шухевича) вишиваній сорочці та єдиному старенькому костюмі.

Франку належать понад п'ять тисяч творів у різних галузях літератури й науки. Випущені у світ п'ятдесят томів — лише третина написаного (за радянських часів кількість томів будь-кого не мала перевищувати доробку "вождя світового пролетаріату").

Небагато можна назвати в історії людства постатей, рівних йому за різнобічністю таланту й наполегливістю, гідними титанів Відродження.

18. Визначте художні особливості творів м.Коцюбинський для дітей.

У творчому доробку видатного майстра художнього слова М. Коцюбинського тема дитинства належить до провідних. Сам батько чотирьох дітей, письменник ставився до дитини з любов’ю та повагою. Власних нащадків він намагався виховати справжніми чесними людьми.

Свої твори про дітей “Харитя”, “Ялинка”, “Маленький грішник” М. Коцюбинський присвятив зображенню реалій тяжкого життя знедолених дітлахів та їх батьків у дореволюційну добу. Його твори пройняті співчуттям до бідних дітей, позбавлених радощів безтурботного дитинства. Через злиденне становище дітлахи змушені були працювати нарівні з дорослими, допомагаючи їм по господарству. Письменник висловлює щире захоплення цими маленькими людьми, які стійко витримували всі випробування суворого життя та не губилися у складних ситуаціях.

Слід відзначити, що М. Коцюбинський у своїх творах не лише проводив спостереження за дитячим світом, а ще й дуже вдало приміряв на себе амплуа тонкого психолога дитячої душі, демонстрував майстерність заглиблення у внутрішній світ маленьких героїв. Досліджуючи власне культуру дитинства, М. Коцюбинський використовував психологічний інструментарій (портрет, пейзаж, художню деталь, діалог, монолог, внутрішнє мовлення) для розкриття характерів своїх персонажів.

Твори: «Про двох цапків», «Дві кізочки», «10 робітників», «Харитя» - сама вижала нивку; «Маленький грішник»- мати померла, поки Дмитрик просив у людей і грався з Гаврилком; «Ялинка» - шкода малому Васильку ялинки, він заблукав з нею, коли віз пану; «Нюренберзьке серце» - люди не мали годинника, а вигадав його Петро гельє в Нюренберзі, хоч рідні не підтримували його.

Отож, визначальною рисою дитячих оповідань письменника є психологізм. Автор надзвичайно майстерно змальовує характери своїх персонажів, що пояснюється використанням дієвих художніх засобів.