- •Конспект лекцій
- •1. Філософія та світогляд, його типи
- •2. Структура філософського знання та його функції
- •1. Філософські системи давньої індії
- •2. Основні ідеї філософії давнього китаю
- •3. Специфіка античної філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Патристика як першооснова середньовічного мислення
- •2. Схоластика як метод пізнання у філософії середньовіччя
- •3. Характерні риси філософії епохи відродження
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Розробка проблем наукової гносеології та методології у філософії нового часу
- •2. Соціально-філософські ідеї просвітництва.
- •3. Основні тенденції німецької класичної філософії
- •4. Розвиток і трансформація філософії марксизму
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1.Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст,
- •2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку
- •3. Екзистенційна філософія та її різновиди
- •4. Психологічні напрями сучасної філософії
- •5. Постмодернізм як виклик класичній філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •1. Формування світоглядних ідей у докласичний період
- •2. Класичний період української філософії
- •3. Особливості розвитку української філософії у некласичний період
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії
- •2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”
- •3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)
- •4. Принципи діалектичного осмислення буття.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Сутність пізнавальної діяльності людини
- •2. Проблема істини у філософії
- •3. Форми і методи наукового пізнання
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема походження свідомості
- •2. Структура та функції свідомості
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Філософські концепції суспільства
- •Стихійне та закономірне в історії.
- •3. Проблема прогресу та періодизації суспільного розвитку.
- •Соціальна структура суспільства.
- •5 Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Національні релігії.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
-
Соціальна структура суспільства.
Соціальну структуру суспільства формують соціальні відносини - взаємозв'язки та взаємодії між соціальними групами та спільностями.
Соціальна структура суспільства - це сукупність відносно стійких соціальних спільностей, груп і певний порядок їх взаємозв'язку та взаємодії.
У соціальній структурі суспільства виділяються:
-
класово-стратифікаційна структура (класи, страти, соціальні верстви, стани тощо);
-
соціально-етнічна система (родоплемінні об'єднання, народності, нації тощо);соціально-демографічна - структура (статевовікові групи, працююче та непрацююче населення);
-
професійно-кваліфікаційна структура (виробничі об'єднання, трудові колективи, установи, фірми, науково-дослідні інститути);
Найбільш загальним поняттям соціальної структури суспільства е поняття соціальної групи — це порівняно стала спільність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки і об'єднанні спільними інтересами, цінностями, нормами поведінки, системами певних відносин.
Великі соціальні групи - це спільності, що існують у масштабі всього суспільства в цілому. Такими групами є класи, страти, верстви нації, покоління.
Середні соціальні групи - це мешканці одного села чи міста, працівники певного підприємства, склад учбового закладу.
До малих соціальних груп відносять такі об'єднання людей, в яких всі члени знаходяться в безпосередньому контакті один з одним.
Соціальна структура суспільства -- це складно організоване і певним чином упорядковане ціле, до якого входять окремі індивіди та соціальні спільноти. Соціальна структура суспільства тісно пов'язана з соціальними відносинами. І обидві ці системи взаємопроникають і взаємообумовлюють одне одного.
5 Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
Духовність — це усвідомлення та відчуття людиною того, що вона має керуватися у своїм діяльності певними високими ідеалами, непохитними принципами, переконаннями.
Ментальність — це сукупність соціально-психологічних установок діяти, мислити, почувати і сприймати світ певним чином.
Суспільна свідомість - це сукупність поглядів, уявлень, настроїв, , ідей, теорій. які відбивають суспільне буття.
Буденна свідомість — це сукупність знань, почуттів, настроїв, що виникають в процесі повсякденного життя. Вона включає в себе емпіричні знання (народну медицину, прикмети, погоду). Крім емпіричних знань до буденного рівня свідомості належить суспільна психологія і народна художня творчість.
Теоретична свідомість — це система знань, ідей, теорій, що розкриває сутність буття.
Ідеологія — це система ідей, поглядів, теорій, що у логічно стрункій формі відображає соціально-економічні і духовні умови життя людей.
Форми суспільної свідомості:
- політична свідомість;
- правова;
- моральна свідомість;
- естетична свідомість;
- релігійна свідомість.
Суспільна свідомість виконує різноманітні функції: пізнавальну,прогностичну, комунікативну, інтегративну (об’єднування навколо певних цінностей), функцію ціннісної орієнтації, регулятивну.
Закріплення вивченого матеріалу.