- •Конспект лекцій
- •1. Філософія та світогляд, його типи
- •2. Структура філософського знання та його функції
- •1. Філософські системи давньої індії
- •2. Основні ідеї філософії давнього китаю
- •3. Специфіка античної філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Патристика як першооснова середньовічного мислення
- •2. Схоластика як метод пізнання у філософії середньовіччя
- •3. Характерні риси філософії епохи відродження
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Розробка проблем наукової гносеології та методології у філософії нового часу
- •2. Соціально-філософські ідеї просвітництва.
- •3. Основні тенденції німецької класичної філософії
- •4. Розвиток і трансформація філософії марксизму
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1.Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст,
- •2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку
- •3. Екзистенційна філософія та її різновиди
- •4. Психологічні напрями сучасної філософії
- •5. Постмодернізм як виклик класичній філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •1. Формування світоглядних ідей у докласичний період
- •2. Класичний період української філософії
- •3. Особливості розвитку української філософії у некласичний період
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії
- •2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”
- •3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)
- •4. Принципи діалектичного осмислення буття.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Сутність пізнавальної діяльності людини
- •2. Проблема істини у філософії
- •3. Форми і методи наукового пізнання
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема походження свідомості
- •2. Структура та функції свідомості
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Філософські концепції суспільства
- •Стихійне та закономірне в історії.
- •3. Проблема прогресу та періодизації суспільного розвитку.
- •Соціальна структура суспільства.
- •5 Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Національні релігії.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”
Усі явища світу поєднує одне – матеріальність світу.Початково поняття “матерія” ототожнювалося з конкретним матеріалом, з якого складаються тіла та предмети (вода, земля, повітря тощо). Представник давньогрецької філософії Демокріт (460–370 рр. до н. е.) під матерією розумів найдрібніші часточки, атоми, з яких складаються тіла і які є першоосновою буття. Інший підхід був у Поля Гольбаха (1723–1789), який визначав матерію як все те, що пізнається людиною чуттєво.За словами Г. Гельмгольца (1821–1894), матерія – це все, що існує об’єктивно (незалежно від свідомості людини). Матерія як об’єктивно реального буття світу в часі, просторі й русі, яке детерміноване (причинно зумовлене) і безпосередньо чи опосередковано може бути пізнане людиною.
Типи матерії, її структурованість.
Матерыя існує у двох формах – речовини і поля.
Матерія має такі властивості: об’єктивної реальності; збереження; невичерпності; руху; просторово-часової визначеності; відображення.
Рівні існування матерії: нежива, біологічна, соціальна.
Матерія існує завдяки саморухові та саморозвитку. Рух – це будь-яка зміна явища чи предмета, це зміна взагалі. Простір – це така форма існування матерії, її атрибут, що характеризується співіснуванням об’єктів, їхньою взаємодією, протяжністю, структурованістю й іншими ознаками. Час – це внутрішньо пов’язана з простором і рухом об’єктивна форма існування матерії, яка характеризується послідовністю, тривалістю, ритмами й темпами, відокремленістю різних стадій розвитку матеріальних процесів. Просторово-часові характеристики має будь-яке явище світу.
3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)
Постнекласична (синергетична) картина світу розроблена у 80-х рр. XX ст. Розвиток системи здійснюється в певних напрямах, але її стан у кожний момент часу не детермінований. Поведінка індивіда при виборі шляхів діяльної активності може бути багатоваріантною. Із самого початку майбутнє залишається невизначеним. Розвиток може відбутися в одному з декількох напрямів, що визначається будь-яким незначним фактором. У сучасній постнекласичній картині світу аналіз припускає дослідження відкритих нелінійних систем, у яких велику роль відіграють вихідні умови: індивіди, локальні зміни та випадкові фактори. У загальному потоці взаємодій повністю заперечується логіка розвитку зі сталим порядком залежності сьогоднішнього від минулого та майбутнього від сьогоднішнього. Минуле не визначає сьогодення, а дійсність не впливає на майбутнє. Другою тезою постнекласики є порушення принципу когерентності і виникнення ситуації, коли малим, локальним причинам відповідають глобальні за розмахом та енергетичним обсягом наслідки. Це робить майбутнє принципово невизначеним та відкритим для новостворень. У перспективному еволюціонуванні таких систем допускаються численні комбінації майбутнього розвитку, а в критичних точках направлених змін можливий ефект відхилень. Вихідні принципи синергетики:
1) цілісність світу і наукового знання про нього;
2) спільність закономірностей розвитку об’єктів усіх рівнів матеріальної та духовної організації;
3) нелінійність (тобто багатоваріантність і незворотність);
4) глибинні взаємозв’язки хаосу та порядку (тобто випадковості й необхідності).