- •Конспект лекцій
- •1. Філософія та світогляд, його типи
- •2. Структура філософського знання та його функції
- •1. Філософські системи давньої індії
- •2. Основні ідеї філософії давнього китаю
- •3. Специфіка античної філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Патристика як першооснова середньовічного мислення
- •2. Схоластика як метод пізнання у філософії середньовіччя
- •3. Характерні риси філософії епохи відродження
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Розробка проблем наукової гносеології та методології у філософії нового часу
- •2. Соціально-філософські ідеї просвітництва.
- •3. Основні тенденції німецької класичної філософії
- •4. Розвиток і трансформація філософії марксизму
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1.Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст,
- •2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку
- •3. Екзистенційна філософія та її різновиди
- •4. Психологічні напрями сучасної філософії
- •5. Постмодернізм як виклик класичній філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •1. Формування світоглядних ідей у докласичний період
- •2. Класичний період української філософії
- •3. Особливості розвитку української філософії у некласичний період
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії
- •2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”
- •3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)
- •4. Принципи діалектичного осмислення буття.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Сутність пізнавальної діяльності людини
- •2. Проблема істини у філософії
- •3. Форми і методи наукового пізнання
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема походження свідомості
- •2. Структура та функції свідомості
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Філософські концепції суспільства
- •Стихійне та закономірне в історії.
- •3. Проблема прогресу та періодизації суспільного розвитку.
- •Соціальна структура суспільства.
- •5 Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Національні релігії.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
4. Принципи діалектичного осмислення буття.
Діалектика передбачає розуміння світу як неперервного процесу змін. З позиції діалектики усякий спокій є відносним, а рух - абсолютним. Якщо світ існує, то він рухається; якщо він рухається, то змінюється; якщо змінюється, то не інакше, як шляхом зміни певної якості на протилежну і навпаки. Значить, саме протилежності постають умовою та формами виявлення руху, тобто протилежності слід осмислити як джерело та причину саморуху світового цілого.
Принципи діалектики: об`єктивності, цілісності, розвитку та універсальності змін.
Категорії діалектики (найбільш загальні поняття про речі та явища) відображають найхарактерніші і сутнісні взаємозв'язки і властивості реальної дійсності..
Одиничне - окремий предмет або явище з притаманними лише їм властивостям, станами та характеристиками. Загальне відображує зв'язки через тотожність рис, ознак, характеристик значної кількості однорідних об'єктів пізнання. Одиничне і загальне зв'язує особливе.
Категорія сутності відображає внутрішні стійкі зв'язки предметів і процесів та притаманну їм об'єктивну основу існування, сутність — це те, чим дійсно е об`єкт. Явище зовнішній прояв сутності, завдяки чому він сприймається чуттєво. Структурою називається впорядковане розташування частин з яких складається ціле. Ціле це сукупність, єдність частин, а частина є складовою цілого. Ціле не може існувати без частини, як і частина може себе проявити лише в цілому. Разом з тим ціле, в свою чергу, є частиною ще більш загального цілого - і так відбувається в усій нескінченності проявів буття. Однак, формуючи ціле, його частини аж ніяк не складають арифметичну суму. Система - це впорядкована єдність зв'язків і залежностей між елементами складного цілого та його відношення з іншими предметами і явищами.
Під змістом .розуміється сукупність всіх елементів і внутрішніх зв'язків, суперечностей та тенденцій розвитку. Форма це упорядкування змісту, спосіб його прояву. Кожен зміст завжди сформованій, а форма змістовна. Причина - це такі процеси чи явища, які за певних умов викликають до життя нові процеси і явища. Необхідність - те, що неминуче відбувається. Можливість це те. що ще не з'явилося, але має для цього певні умови.
Закони діалектики Закони - глибокі, суттєві, повторювальні зв'язки, взаємодії як між речами і явищами світу, так і їх сторонами, властивостями і станами. Закони бувають динамічні і статистичні, і перші з них відображають відношення між станами однорідних об'єктів і являють собою процес причинно-наслідкової дії. Результати динамічних законів неважко передбачити. А от прояв статистичних, законів має їмовірний характер.
1.Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
2.Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на рушійні сили і джерело змін та розвитку.
3.Закон заперечення заперечення.
Закріплення вивченого матеріалу.
-
Вміти давати відповіді на питання:
Філософське осмислення категорії буття.
Філософське осмислення категорії матерія.
Філософське осмислення категорій простір та час.
Класична та сучасна наукові картини свту.
Принципи діалектики.
Категорії діалектики.
Закони діалектики.