2. Вміти аналізувати:

Особливість наукового знання та його відмінність від інших видів людського знання.

Взаємодія двох рівнів пізнання – синтетичний рівень

3. Підготувати доповіді:

Структура наукового знання.

Проблема формування наукової теорії.

Проблема традицій та розвитку в науці.

Література:

1. Буслинський В.А., Скрипка П.І. Основи філософських знань. – Львів, 2005.

2. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). – К., 2005.

5. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія). – К., 2001.

3. Філософія: Навчальний посібник (автор Смольков О.А.). – Львів, 2005.

4. Філософія: Підручник. (автор Подольська Є.А.). – К., 2006.

5. Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М.,1988.

Тема: Проблема свідомості в філософії.

Основні поняття: відображення, свідомість, ідеальне, суспільна свідомість, мислення, пам’ять, воля, емоції, феноменологія, несвідоме, самосвідомість

План:

1. Проблема походження свідомості.

2. Структура та функції свідомості.

1. Проблема походження свідомості

Перші уявлення про свідомість виникли у прадавні часи, коли люди дійшли висновку, що процеси, які відбуваються в їхніх головах., відмінні від процесів природи, що їхнє бачення світу, а відповідно і місце в ньому, відрізняється від тваринного. Такі особливі властивості приписували душі як прояву чогось надприродного.

Найперші складності розуміння та вивчення свідомості пов'язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явищ свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо їх вимірювати, досліджувати за допомогою різноманітних приладів.

Ознаки свідомості:

1.особливий, небіологічний тип поведінки

2.використання предметів культури за їх призначенням

3.оперування не наданим наявна (предметним) змістом реальності

4.продукування того, що не існує (творчість)

5.мова (мовлення)

6.цілеспрямування дій та думок людини

Отже, свідомість має унікальні властивості, які зумовлюють неможливість її прямого вивчення та вимірювання; проте вихідні ознаки свідомості дозволяють стверджувати її реальне існування, але в особливих якостях та характеристиках.

Сучасна філософія (і наука) не може дати остаточного і безсумнівного розв'язання проблеми її походження. Сучасні концепції походження свідомості:

Релігійна: свідомість є проявом "іскри Божої", вкладеної у людину Богом при творенні.

Концепція єдиного інформаційного поля: свідомість є одним із проявів дії єдиного світового інформаційного поля.

Концепція походження людини та свідомості внаслідок розвитку праці: людина і свідомість формуються по мірі розвитку суспільної праці.

Дуалістична: в основі всіх світових процесів лежать два начала: матеріальне та духовне. Свідомість є виявленням духовного начала буття.

Концепція еволюції: свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів або форм відображення дійсності.

Концепція активно діяльного самопородження свідомості людини на основі природно-космічних передумов (субстанційна).

Той факт, що свідомість не підлягає прямому чуттєвому спостереженню, що вона не фіксується за допомогою приладів чи індикаторів, врешті визначається як її ідеальність:

• Відтворення у свідомості не наочного образу речі, а сукупності її суттєвих ознак, функцій, внутрішніх зв'язків.

• Створення ідеальних предметних конструкцій через доведення параметрів речей або відношень між ними до еталонних, гранично можливих вимірів.