1. Вміти давати відповіді на питання:

Передумови та джерела формування української філософії.

Особливості філософської думки Київської Русі.

Класична українська філософія.

Світогляд діячів національного відродженя.

Особливості української філософії в радянській період.

Сучасна українська філософія.

2. Вміти аналізувати:

Основні тематичні уподобання філософії В Київській Русі.

Особливості філософії національного відродження.

Основні проблеми сучасної української філософії, її зв'язок з загальносвітовою.

3. Підготувати доповіді:

Філософські погляди Г. Сковороди.

«Філософія серця» П. Юркевича.

Філософія мови О. Потебні.

Філософські погляди В. Вернадського.

Література:

1. Бичко І.В., Осічнюк Ю.В. Розвиток філософської думки в Україні. –К.,1991.

2. Горський В.С, Історія української філософії. К.,1996.

3. Історія філософії України: Підручник (за ред. М.Ф. Тараненко). –К.1994.

4. Історія філософії України: Хрестоматія. –К.,1993.

5. Мацько І.З. Острозька слов’яно – греко-латинська академія. –К.,1990.

6. Філософія Г. Сковороди (за ред. В.І.Шинкарука). –К.,1972.

7. Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні. –К.,1992.

Тема: Філософський зміст проблем онтології.

Основні поняття: онтологія, буття, матерія, світ, субстанція, реальність, рух, простір, час, дійсність розвиток, заперечення, тотожність, кількість, якість, боротьба протилежностей, випадковість, необхідність

План:

1.Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії.

2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”.

3.Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика).

4. Принципи діалектичного осмислення буття.

«Онтологія» (від давньогрецького «онтос» - буття, сутнє).

1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії

Проблема буття - це проблема сутності всього існуючого, а також єдності світу як цілого. Філософія виводить всі свої теми, проблеми та міркування па певну граничну межу - межу буття та небуття. Буття – це філософська категорія, яка визначає об’єктивність існування матеріального й ідеального в довколишній дійсності в їх взаємозв’язку. Поняття “буття” є близьким до поняття “світ”, але не є тотожним йому. Світ – це визначення буття, це єдність природної та суспільної дійсності, зумовленої практичною діяльністю, в якій людина самовизначається як її суб’єкт.

Онтологія – це система найзагальніших понять буття, за допомогою яких осягається дійсність, це вчення про суще, першооснову світу.

Філософія виходить із того, що світ існує. Філософія фіксує складний зв’язок загального характеру, що виявляється у ступенях узагальнення буття, його рівнях і сферах: 1) буття як загальне (світ в цілому); 2) буття як особливе (буття групи предметів і окремих явищ); 3) буття як одиничне.

Розглядаючи проблему буття, філософія вказує на те, що змістом буття є загальна єдність різноманітної конкретності та цілісності речей, процесів, станів, організмів, структур, систем, людських індивідів тощо. Філософія фіксує не просто існування світу, а більш складний зв’язок всезагального характеру буття – предмети та явища світу. Усі вони унікальні, неповторні в їх внутрішніх і зовнішніх умовах існування. Разом з тим визнання їх унікальності потребує, щоб будь-яке одиничне явище включалося в систему зв’язків, об’єднувалось у групи, узагальнювалось у всеосяжну цілісність. Визначаючи подібність умов, способів існування одиничних явищ, філософія об’єднує їх у різноманітні групи, яким притаманна загальність буття - основні форми буття:

• буття матеріальне: буття природи як цілого; буття окремих природних предметів; буття природних процесів (дощ); буття станів природи; буття речей, створених людиною.

• буття людини: буття людини як матеріального тіла; буття людини як живого організму; буття людини як Homo Sapiens.

• буття соціального: буття індивіда в окремому суспільстві; буття окремого суспільства; буття людської спільноти загалом.

• буття ідеального, духовного: буття індивідуальної свідомості; буття суспільної свідомості.