2. Структура та функції свідомості

Свідомість не тотожна психіці. Поняття "психіка людини" ширше порівняно з поняттям свідомості. Психіка людини вбирає у себе як свідоме, так і несвідоме та підсвідоме. Тобто значна частина людських реакцій, дій і т.п. відбувається на інстинктивному, або автоматичному рівні, не стає предметом усвідомлення, не освітлена променями розуму. Свідоме і несвідоме перебувають у постійній взаємодії. Передсвідоме включає в себе:

• Несвідоме – інстинкти, сновідіння, гіпнотичні стани тощо.

• Підсвідоме – це те, що пройшло через свідомість, але вийшло на рівень психічного автоматизму.

Стуктура свідомості:

Індивідуальна свідомість: Самосвідомість – усвідомлення «Я», самоусвідомлення «Я»; ємоції та почуття – інтелектуальні, моральні, естетичні, афекти; знання – емпиричні, теоретичні; воля – цілепокладання, вібір засобів діяльності; мислення – образне, операціональне, раціональне; пам"ять – моторна, сенсорна, довготривала, короткочасна, словесно-логічна, емоційна, образна.

Групова свідомість

Суспільна свідомість

Самосвідомість – це здатність людини робити об'єктом розгляду свою власну свідомість. На рівні самосвідомості людина (на основі ідеальних еталонів) здійснює самооцінку та самоконтроль, проводить аналіз своїх знань, думок, ідеалів, мотивів, вчинків та ін.

Функції свідомості:

• інформативна: забезпечення людини інформацією про стан та процеси дійсності;

• пізнавальна: отримання знань у вигляді предметних характеристик дійсності;

• творча: перетворення знань та інформації за допомогою мислення, інтуїції, уяви, фантазії;

• оціночна: визначення на основі ідеальних еталонів, норм, правил, ступеня значущості тих чи інших явищ;

• цілепокладання: формування образу-результату діяльності;

• сенсотворча: формування життєвих сенсів через зіставлення реальності з ідеалами, цілями, еталонами;

• організаційно-вольова: зосередження духовних та фізичних силу напрямі досягнення мети;

• контрольно-регулятивна: свідоме спостереження за діями людини та їх коригування;

• самовиховна: свідоме прагнення організувати життя людини згідно з вищими духовними цінностями.

Людська свідомість - це унікальне явище дійсності. Завдяки свідомості людина вибудовує у своєму знанні цілий універсум, що має внутрішню систему зв'язків та підпорядкувань. Свідомість пов'язана з продукуванням всеохоплюючих, еталонних, універсальних систем, відліку та предметних орієнтацій, завдяки яким людина створює поняття, принципи, ідеї, тобто такі форми знання та мислення, що мають усезагальний та необхідний характер.

Закріплення вивченого матеріалу.

1. Вміти давати відповіді на питання:

Ознаки свідомості.

Концепції походження свідомості.

Структура свідомості.

Функції свідомості.

2. Вміти аналізувати:

Свідоме – безсвідоме.

Мова і свідомість

3. Підготувати доповіді: Концепції свідомості в історії філософії.

Література:

1. Буслинський В.А., Скрипка П.І. Основи філософських знань. – Львів, 2005.

2. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). – К., 2005.

3. Філософія: Навчальний посібник (автор Смольков О.А.). – Львів, 2005.

4. Гурьев Д.В. Загадки происхождения сознания. –М., 1986.

5. Проблема сознания в современной западной философии. – М.,1989.

Тема: Соціальна філософія.

Основні поняття: суспільство, діяльність, соціальний закон, духовність, ментальність, суспільна свідомість, ідеологія, політична свідомість, моральна свідомість, релігійна свідомість.

План:

1. Основні філософські концепції суспільства.

2. Стихійне та закономірне в історії.

3.Проблема прогресу і періодизації суспільного розвитку

4. Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи.

5. Духовне життя суспільства.