- •Конспект лекцій
- •1. Філософія та світогляд, його типи
- •2. Структура філософського знання та його функції
- •1. Філософські системи давньої індії
- •2. Основні ідеї філософії давнього китаю
- •3. Специфіка античної філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Патристика як першооснова середньовічного мислення
- •2. Схоластика як метод пізнання у філософії середньовіччя
- •3. Характерні риси філософії епохи відродження
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Розробка проблем наукової гносеології та методології у філософії нового часу
- •2. Соціально-філософські ідеї просвітництва.
- •3. Основні тенденції німецької класичної філософії
- •4. Розвиток і трансформація філософії марксизму
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1.Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст,
- •2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку
- •3. Екзистенційна філософія та її різновиди
- •4. Психологічні напрями сучасної філософії
- •5. Постмодернізм як виклик класичній філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •1. Формування світоглядних ідей у докласичний період
- •2. Класичний період української філософії
- •3. Особливості розвитку української філософії у некласичний період
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії
- •2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”
- •3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)
- •4. Принципи діалектичного осмислення буття.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Сутність пізнавальної діяльності людини
- •2. Проблема істини у філософії
- •3. Форми і методи наукового пізнання
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема походження свідомості
- •2. Структура та функції свідомості
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Філософські концепції суспільства
- •Стихійне та закономірне в історії.
- •3. Проблема прогресу та періодизації суспільного розвитку.
- •Соціальна структура суспільства.
- •5 Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Національні релігії.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
-
Вміти аналізувати:
Світоглядні та соціально – економічні причини появи науки.
Особливість наукового світогляду.
Структура та функції науки.
-
Підготувати доповіді:
Ф. Бекон. Р. Декрт. І. Кант. Г. Гегель.
Література:
Основна:
1. Історія філософії. Підручник (за ред. В.І.Ярошовця). – К., 2002.
2. Буслинський В.А., Скрипка П.І. Основи філософських знань. – Львів, 2005.
3. Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.
4. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). – К., 2005.
5. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (автор П.Ю.Саух). – К., 2003.
6. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації (автор Сморж Л.О.). – К., 2006.
7. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія). – К., 2001.
8. Філософія: Навчальний посібник (автор Смольков О.А.). – Львів, 2005.
9. Філософія: Підручник. (автор Подольська Є.А.). – К., 2006.
Тема: Основні напрямки сучасної світової філософії.
Основні поняття: ірріціоналізм, сцієнтизм, неопозитивізм, постпозитивізм, екзистенціалізм, неотомізм, персоналізм, психоаналіз, неофрейдизм, герменевтика, структуралізм, філософська антропологія
План:
1. Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст.
2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку.
3. Екзистенційна філософія та її різновиди.
4. Психологічні напрями сучасної філософії.
5. Постмодернізм як виклик класичній філософії.
1.Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст,
Засновник некласичної філософії Артур Шопенгауер (1788-1860).
-
Світ не можна розуміти як щось, що існує десь за межами нашого сприйняття;
-
світом ми називаємо те, що сприймаємо як дійсність;
-
наше уявлення про світу стані стабільності утримує те, що світ водночас постає і як воля;
-
все, що являє себе як таке, що існує, тримається на пориві до буття, до самоздійснення;
-
воля не підлягає розумовому поясненню це просто сліпе поривання;
-
оскільки все просякнуто волею, світ являє собою нещадну боротьбу за існування на рівні людини воля усвідомлена, але не стає розумною.
Сьорен К'єркегор (1813 - 1855). Сутність філософських поглядів С. К’єркегора:
- першим і єдиним предметом, гідним уваги філософії, може бути тільки людина;
- пізнати людину узагальнюючими засобами науки неможливо, оскільки кожна людина унікальна;
- людина може осягнути себе через внутрішнє переживання та самозаглиблення;
- кожна людина проходить три стадії самопізнання і самоутвердження:
а) естетичну, коли людина прагне здобувати все нові й нові життєві враження;
б) етичну, коли людина стабілізує своє життя дотримуванням моральних норм;
в) релігійну, коли відчуваючи виправданість своєї індивідуальності прямим відношенням до Бога, людина діє на цій засаді, не знаючи ніяких соціальних чи моральних обмежень
Фрідріх Ніцше (1844 - 1900) Життя для Ф.Ніцше постає першою і єдиною реальністю. Оскільки життям рухає волевиявлення, у ньому панує боротьба за виживання. У ній перемагає сильніший. Слабким людям не слід ні співчувати, ні допомагати, бо підтримка слабких веде до виснаження і виродження життя. Ф.Ніцше протиставляє силу життя культурним нормам й цінностям, вважаючи, що саме людська слабкість і незахищеність спричинила виникнення культури як системи штучних засобів виживання. Мораль - це засіб боротьби слабких проти сильних, вона тримається на авторитеті та залякуванні, але "Бог помер" тому, що він не втручається у життя для його зміцнення. Ті ж, що посилаються на Бога, підтримують слабкість і виродження, а не силу життя. Якщо ж людина відчуває у собі "голос крові", вона повинна не звертати увагу на мораль, стати "по той бік добра і зла " й піднести себе саму на надлюдський рівень. Здатна на таке людина стає "надлюдиною", і тільки вона може бути справжнім виявленням сили життя.