- •Конспект лекцій
- •1. Філософія та світогляд, його типи
- •2. Структура філософського знання та його функції
- •1. Філософські системи давньої індії
- •2. Основні ідеї філософії давнього китаю
- •3. Специфіка античної філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Патристика як першооснова середньовічного мислення
- •2. Схоластика як метод пізнання у філософії середньовіччя
- •3. Характерні риси філософії епохи відродження
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Розробка проблем наукової гносеології та методології у філософії нового часу
- •2. Соціально-філософські ідеї просвітництва.
- •3. Основні тенденції німецької класичної філософії
- •4. Розвиток і трансформація філософії марксизму
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1.Ірраціоналістичні напрямки філософії XIX ст,
- •2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку
- •3. Екзистенційна філософія та її різновиди
- •4. Психологічні напрями сучасної філософії
- •5. Постмодернізм як виклик класичній філософії
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •1. Формування світоглядних ідей у докласичний період
- •2. Класичний період української філософії
- •3. Особливості розвитку української філософії у некласичний період
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення у філософії
- •2. Філософське розуміння категорій “матерія”, “рух”, “простір”, “час”
- •3. Сучасна світоглядна і наукова картина світу (синергетика)
- •4. Принципи діалектичного осмислення буття.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Сутність пізнавальної діяльності людини
- •2. Проблема істини у філософії
- •3. Форми і методи наукового пізнання
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •1. Проблема походження свідомості
- •2. Структура та функції свідомості
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •1. Філософські концепції суспільства
- •Стихійне та закономірне в історії.
- •3. Проблема прогресу та періодизації суспільного розвитку.
- •Соціальна структура суспільства.
- •5 Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Національні релігії.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
2. Позитивістська філософія та етапи її розвитку
Першим із твердженнями "наукової філософії".виступив позитивізм, що його розробив Оґюст Конт (1798 - 1857 "Курс позитивної філософі"). Позитивна наука не намагається давати відповіді на запитання про корінні причини буття, а прагне фіксувати факти. На місце запитання "Чому?" вона ставить запитання "Як?". З філософії, вважає слід вилучити все те, що виходить за межі можливостей наукового спостереження. О.Конта запровадив «соціологію». Обґрунтовує "закон трьох стадій" у розвитку теоретичних досліджень: релігійна, метафізична та позитивна.
Програмні положення неопозитивізму були сформульовані у працях М. Шліка, Л. Вітгенштейна, Б. Рассела та представників Львівсько-Варшавської школи (Я. Лукасевича, А. Тарського). М. Шлік сформулював засади процедури "верифікація" - перевірка на істинність. Верифікація передбачала таку послідовність дій: виділення провідних положень теорії; зведення їх до простих, далі неподільних "атомарних суджень"; виділення у реальності таких само "атомарних фактів"; співставлення "атомарних суджень" із "атомарними фактами"; обґрунтування отриманих результатів. На початку 20-х років був виданий твір Л. Вітгенштейна "Логіко-філософський трактат". В ньому стверджувалось, що дійсність являє собою сукупність фактів та подій, які можна фіксувати та передавати за допомогою мови. Якщо ми прагнемо точності знання, то повинні прагнути і точності використання мови. Точна мова - це мова наукової термінології, що відповідає вимогам математичної логіки.
На початку 70-х років XX ст. виникла течія, умовно названа постпозитивізмом (К. Поппр, Т. Кун, І. Лакатос). Представники постпозитивізму, розглядаючи науку складним явищем, почали доводити, що вона історично розвивається, що на неї чинять впливи соціальна історія, культура, особистості вчених.
3. Екзистенційна філософія та її різновиди
Проблема людини у XX столітті набула особливої гостроти на тлі світових воєн, інтенсифікації міжнародних контактів, боротьби за права людини та ін.
Ж.-П.Сартр (1905 – 1980 "Буття і ніщо") зосередився виключно на людині, її внутрішньому самовідчутті та переживанні свого буття. Сартр виходив із ідеї феномена, із факту початкової наданості нам того, що врешті ми називаємо світом. Проте цей початковий феномен миттєво починає трансформуватися нашою свідомістю, бо саме вона його виділяє, визначає, ставить у певні відношення, тобто піддає певним запереченням. За Сартром, людина є таким буттям, через посередництво якого у світ приходить ніщо. Поза людиною, в природі, одне буття завжди переходить в інше, а для людини існує як буття, так і небуття. Це значить, що людина не живе лише наявним та наданим, а це, у свою чергу, значить, що вихідною властивістю людини є свобода. Саму себе, як реальність, людина також віднаходить у цьому світі, тому існування передує сутності, а ось останню людина створює через свободу та вибір. Філософія А. Камю (1913 - 1960 змальовувала буття людини як "буття в абсурді", причиною якого поставала ситуація самовідчуття людини сучасної цивілізації. Людині в цьому світі немає на що сподіватися, окрім себе самої, проте вона може знайти силу протистояти абсурду, безнадії. В ессе про Сізіфа філософ пише, що найпершим питанням філософії може бути питання про самогубство, яке він формулює так: чи варте життя того, щоби бути живим?