51. Типи торговельних посередників.

В залежності від обсягу наданих повноважень 1. Брокер (маклер) – посередник, що не має права підписання угод з третіми особами, а тільки шукає можливість укладання контракту.

2. Дилер – посередник, що підписує угоди з третіми особами від свого імені і за власний рахунок

3. Дистриб’ютор – посередник, який отримує право збувати товари фірми-виробника (діє від чужого імені) на певній територій у визначений термін за власний рахунок

4. Комісіонер (консигнатор) – посередник, який укладає угоду про поставку із третіми особами від свого імені, але не є власником товару і працює за рахунок фірми-виробника (довірителя).

5. Агент (торговий агент або представник, агент-повірений) – представляє інтереси продавців (принципалів) на довгостроковій основі, укладаючи угоди з третіми особами від імені та за рахунок принципалів.

Залежно від ступеня універсальності (спеціалізація) функцій

Функціонально-універсальні – посередники, що виконують весь набір функцій оптової торгівлі.

Функціонально-спеціалізовані торгові – посередники, що створюють умови для здійснення актів купівлі-продажу

Функціонально-спеціалізовані логістичні – посередники, що створюють умови для організації товарообігу.

Відповідно до обсягів обслуговуваних товарів розрізняють оптових і роздрібних посередників.

Залежно від прийняття рішення про власність на товар розрізняютьнезалежних і залежних маркетингових посередників. Незалежні посередники переносять на себе право власності на товар і здійснюють функції товароруху. Залежні посередники здійснюють функції товароруху без права власності на товар і одержують комісійну винагороду.

52. Логістичні системи розподілу.

Логістика розподілу ґрунтується на чотирьох засадничих принципах. координація — узгодження дій з розподілу для збалансовування вартості і рівня обслуговування споживачів; організація товаропересування — налагодження руху товарних потоків; точний розрахунок витрат на пересування і збереження товарів; організація рівня обслуговування — спроможність логістичної системи задовольняти потреби споживачів за умовами часу, надійності, зв'язку і зручності. Головне завдання логістики — оптимізувати ці принципи.

На формування логістичних систем впливають такі фактори: кількість необхідних вихідних і кінцевих продуктів; кількість постачальників матеріально-технічних ресурсів і споживачів готової продукції; кількість пунктів переробки (обробки) продукції; взаємозалежність поставок матеріально-технічних ресурсів і збуту готової продукції; фактори самого продукту: вартість, ризик, пов'язаний з купівлею, упаковка, прибутковість; вартість(ціна) товарів; чинні стандарти обслуговування.

бутова логістика (логістика розподілу) охоплює весь ланцюг системи розподілу: маркетинг, транспортування, складування й ін. Предметом вивчення розподільчої логістики є раціоналізація процесу фізичного розподілу наявного запасу матеріалів.

Завдання розподільчої логістики:

-розподіл замовлень між різноманітними постачальниками щодо закупівлі товарів;

-розподіл вантажів за місцями складування;

-розподіл матеріальних запасів між ділянками виробництва;

-розподіл матеріальних потоків у процесі продажу.

Розподільча логістика – це комплекс взаємозалежних функцій, реалізованих у процесі розподілу матеріального потоку між різними оптовими покупцями, тобто процесі оптового продажу товарів.

Маркетинг-логістика охоплює всю діяльність, що забезпечує цілеспрямований вплив на ринки за рахунок високого рівня постачання, постійної готовності постачання і відповідної презентації товару для зберігання і розвитки частки ринку конкретної фірми.