37. Упаковка. Функції упаковки.

Упаковка — процес розробки та виробництва жорсткої або м'якої оболонки для товару. Разом з тим — це все те в товарі, що не є самим товаром. Упаковка може бути первісною — безпосередньо вміщувати товар (тюбик із зубною пастою); вторинною — упаковка, в якій міститься первісно упакований товар. Наприклад, картонна коробка з тюбиком зубної пасти. Для зберігання, ідентифікації та транспортування товару необхідна транспортна упаковка (тара). Це може бути картонний ящик, у якому упаковано кілька десятків тюбиків зубної пасти. Частиною упаковки є маркування — друкована інформація, яку наносять на упаковку або вкладають до неї.

Сучасна упаковка виконує такі функції:

- зберігає товар від псування та пошкоджень;

- забезпечує створення раціональних одиниць товару для продажу;

- забезпечує захист товару при транспортуванні, складуванні, навантаженні та розвантаженні;

- слугує носієм інформації про товар, виступає в ролі "рекламного агента" підприємства.

Розглянемо детально ці функції.

1. Збереження товару від псування та пошкоджень. Сучасна упаковка повинна зберігати певні якості товару - свіжість, запах, смак, зовнішній вигляд. Існує багато матеріалів, які відповідають цим вимогам.

Основними матеріалами для виготовлення упаковки є: деревина, шерсть, тканина, скло, полімери, целофан, папір.

2. Забезпечення створення оптимальних одиниць товару для продажу. Популярною упаковкою буде та, що враховує:

- об'єм, вагу продукту (слід згадати сегментацію ринку за демографічним фактором, чисельність сегмента, тобто кількість "сімей-одиначок", сімей з трьома особами і більше);

- зручність відкриття (найкраща упаковка розрахована на "безінструментальне" відкриття за будь-яких умов);

- зручність використання (передбачає створення упаковки як для безпосереднього зберігання продукту, так і для його приготування в ній);

- естетичність (упаковка повинна розширювати дизайн товару);

- можливість повторного використання (скляна та пластикова упаковки, отримують друге "життя" після використання запакованих продуктів).

3. Забезпечення захисту товару при транспортуванні та складуванні. Упаковка повинна забезпечувати збереження товару на шляху виробника до споживача.

4. Упаковка є носієм реклами та інформації. Упаковка повинна інформувати покупця про:

- найменування виробника;

- дату виготовлення;

- термін зберігання;

- точні габарити;

- інструкцію із навантаження та розвантаження ("верх", "низ", "скло"); важливим носієм інформації е штрихований код, що складається з 13 цифр за європейською системою кодування ЕАгМЗ.

Тема 6. Маркетингова цінова політика.

38. Маркетингова цінова політика підприємства та її види.

Маркетингова цінова політика - комплекс заходів фірми, до яких належить формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань фірми.

З маркетингової точки зору, ціна - це сума тих цінностей, які споживач віддає за право володіння певними товарами чи послугами.

Загалом, цілі цінової політики підприємства можна класифікувати таким чином:

1. Зорієнтовані на прибуток: Максимізація поточного прибутку. Стабільність прибутку.

Отримання задовільного (цільового) прибутку. Швидке отримання готівки.

2. Зорієнтовані на збут: Завоювання частки ринку.

Збільшення обсягів продажу (частки ринку). Завоювання лідерства за показниками частки ринку. Завоювання нових ринків збуту. Введення на ринок нового товару. Стимулювання комплексного продажу. Обмеження попиту. Збереження споживачів. Розпродаж товарних запасів.

3. Зорієнтовані на положення на ринку: Підвищення престижу, іміджу фірми (товару). Завоювання лідерства за показниками якості товару. Перемога над конкурентом.

Відповідність вимогам конкуренції. Слідування за лідером.

Виживання (забезпечення існування) підприємства на ринку.

 Види цінової політики, які використовують фірми.

У практиці маркетингу розрізняють п'ять типів цінової політики: "ціновий лідер", "дотримання у фарватері", "атака", "зняття вершків", "впровадження". "Ціновий лідер". Цей тип цінової політики характерний для крупних фірм, що володіють значною часткою ринку і що є на нім монополістами. Використання такого типа в практиці ціноутворення обумовлює монопольно високі ціни. Цінова політика "дотримання у фарватері" характерна для дрібних фірм, які випускають продукцію, аналогічну монополістам, і не володіють вагомою часткою ринку. У основі дій таких підприємств і фірм лежить орієнтація на крупні фірми. Цінову політику "атака" зазвичай застосовують товаровиробники, які хочуть зайняти на ринку лідируюче положення. Для цього вони різко знижують ціну на свій товар (інколи до рівня нижче за витрати). При цьому створюється монопольне положення на ринку. Після цього ціни встановлюються на рівні тих, що склалися на ринку. "Зняття вершків". При введенні нового товару на ринок, коли покупці готові дати за нього будь-яку високу ціну, продавець отримує максимальний прибуток від реалізації кожної одиниці товару. Обов'язкова умова використання в практиці ціноутворення цього типа цінової політики — неможливість швидкого виробництва аналогічного товару конкурентами. Використання цінової політики "впровадження" передбачає, що товар вводиться на ринок за дуже низькою ціною і відрізняється простотою виробництва (предмети першої необхідності). У міру завоювання ринку ціна повертається до нормального рівня.