2.3. Технологія і процедури педагогічного дослідження

Методологічний аналіз процесу дослідження різноманітних педагогічних явищ стосується, головним чином, виявлення його структури з точки зору дій, які дослідник повинен виконати, щоб повністю реалізувати цей процес, і визначення майбутніх чергових дій та їхніх наслідків, щоб ефективно розв'язати поставлену науково-дослідну проблему. Причому це дослідження розуміється не як одиничний інтелектуальний акт, у ході якого дослідник ставить перед собою і розв'язує певну педагогічну проблему, а як процес, що складається з чітких послідовних дій, під час якого попередньо виконані дії є необхідною умовою для виконання наступних. Ця сукупність дій часто має «неповторний» характер. Дослідження в педагогіці є «неповторними» щодо предмета дослідження, конкретних дослідних дій, їхніх зв'язків, проведення та умов. На цій основі виокремлюють дидактичні, виховні та інші види досліджень, кожен із яких повинен мати певну структуру, що значною мірою сприяє досягненню кінцевого результату.

Методична структура дослідження в педагогіці складається з трьох періодів – підготовчого, реалізаційного і впроваджувального.

До підготовчого періоду належать усі дії дослідника, що створюють необхідні умови або сприяють досягненню основної мети педагогічних досліджень:

1) вибір дослідної проблеми і визначення мети дослідження;

2) формулювання дослідної проблеми;

3) визначення об'єкта і предмета дослідження;

4) формулювання гіпотез;

5) визначення параметрів верифікації формульованих гіпотез;

6) вибір методів та опрацювання техніки дослідження;

7) опрацювання плану дослідження.

До реалізаційного періоду відносять усі дії, що безпосередньо або опосередковано пов'язані з розв'язанням поставленої дослідної проблеми:

1) пошук емпіричних даних з використанням обраних методів і техніки дослідження;

2) збирання результатів дослідження та їхній попередній відбір;

3) опосередковані реалізаційні дії.

До впроваджувального чи заключного, періоду належать усі дії дослідника, пов'язані з безпосереднім впровадженням одержаних рекомендацій та висновків у педагогічну практику:

1) визначення можливостей та обсягу використання одержаних результатів дослідження у педагогічному процесі;

2) визначення можливостей та обсягу поширення отриманих результатів дослідження серед вихователів і вихованців.

Послідовність проведення етапів педагогічного дослідження та їхній конкретний зміст залежать від виду дослідження (фундаментальні, прикладні, впроваджувальні).

Наукове дослідження вимагає логічної послідовності певних етапів, основу яких складає раціональне мислення як відображення закономірностей реальної дійсності, що відповідає таким вимогам: конкретність; послідовність; обґрунтованість. Логіка досліджень у педагогіці має сприяти досягненню основної мети дослідження – відкриттю об'єктивних педагогічних закономірностей, свідомому й цілеспрямованому застосуванню вже відомих законів у практиці навчально-виховної роботи. Вона обумовлює етапи здійснення педагогічного дослідження (що показано на рис. 2.2):

1. Визначення теми, проблеми, мети, об’єкту, предмету і завдань дослідження, тобто наукового апарату.

2. Розробка плану дослідження.

3. Складання списку літератури та інших джерел інформації з проблеми дослідження.

4. Визначення загальної методики, методів і бази дослідження.

5. Вивчення теорії та історії проблеми (питання), аналіз базових даних.

6. Вивчення досвіду розв’язання проблеми на практиці.

7. Збирання фактичного та констатувального матеріалів.

8. Аналіз та узагальнення отриманих результатів, побудова на їх основі гіпотези (передбачення про шлях розв’язання проблеми).

9. Розробка методів перевірки гіпотези.

10. Проведення дослідно-експериментальної роботи.

11. Проведення контрольних зрізів.

12. Аналіз та узагальнення отриманих результатів (формулювання теоретичного обґрунтування проведеного дослідження).

13. Напрацювання практичних рекомендацій.

14. Оформлення результатів дослідження (курсова, дисертаційна робота, монографія, стаття та ін.).

Рис. 2.2. Логіка науково-педагогічного дослідження

Зазначимо, що вміння дослідника щодо реалізації основних логічних компонентів науково-педагогічного дослідження значною мірою позначаються на результатах дослідної роботи, що свідчить про необхідність оволодіння майбутніми інженерами-педагогами методологією і технологією педагогічних досліджень.