- •Тема 1. Педагогіка як наука та галузь практичної діяльності
- •1.1. Предмет, функції та завдання педагогіки як науки. Основні категорії педагогіки
- •1.2. Зародження та розвиток освіти в історії людства
- •1.3. Історія становлення й розвитку педагогічної науки
- •1.4. Етапи розвитку педагогіки в Україні
- •1.5. Основні галузі педагогіки та її взаємозв’язок з іншими науками
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Методологія і методи науково-педагогічних досліджень
- •Література
- •2.1. Методологія педагогічних досліджень
- •2.2. Види та науковий апарат педагогічних досліджень
- •2.3. Технологія і процедури педагогічного дослідження
- •2.4. Методи науково-педагогічних досліджень
- •2.5. Методологічна культура інженера-педагога
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Система освіти України
- •Література
- •3.1. Система освіти в Україні та основні принципи організації національної освіти
- •3.2. Процеси глобалізації в розвитку української освіти
- •3.3. Професійно-технічна освіта, її структура й загальна організація навчального процесу у птнз
- •3.4. Вища школа як підсистема професійної освіти України
- •3.5. Державні органи управління освітою
- •3.6. Європейська інтеграція системи освіти України
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 2 компоненти педагогічних систем
- •Тема 4. Педагогічний процес та його компоненти
- •Література
- •4.1. Сутність і функції педагогічного процесу як цілісної системи
- •4.2. Процес професійного навчання в птнз
- •4.3. Загальні закономірності і принципи процесу навчання
- •4.4. Компоненти педагогічного процесу
- •4.5. Технологічні засади організації педагогічного процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Основи побудови професійної кар'єри
- •Література
- •5.1. Сутність та види професійної кар’єри
- •5.2. Зміст понять «педагогічна кар’єра» та «професійне становлення педагога»
- •5.3. Професіографічний метод вивчення змісту педагогічної професії
- •5.4. Загальні відомості про класифікації професій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Суб'єкти педагогічної системи
- •Література
- •6.1. Змістовно-структурні характеристики педагогічної діяльності
- •6.2. Історія розвитку педагогічної професії
- •6.3. Професіоналізм діяльності та особистості інженера-педагога
- •6.4. Сутність, складові елементи та рівні педагогічної майстерності
- •6.5. Учень як суб’єкт навчально-виховного процесу птнз
- •Питання для самоконтролю
- •61003, М. Харків, вул. Університетська, 16
- •84500, М. Артемівськ Донецької обл., вул. Артема, 5
5.3. Професіографічний метод вивчення змісту педагогічної професії
Професіограма – це науково обґрунтовані норми й вимоги професії до видів професійної діяльності і якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно виконувати вимоги професії, отримувати необхідний для суспільства продукт і разом з тим створюють умови для розвитку особистості самого працівника. Професіограма – це узагальнена еталонна модель успішного фахівця в певній галузі.
Звернемося до докладнішого змісту професіограми.
1. Призначення, «місія» професії, її роль у суспільстві (виробництво матеріальних товарів або ідей, надання послуг в різних соціальних сферах; збір, зберігання і передача інформації та ін.).
2. Поширеність професії (типові для даної професії установи, підприємства, організації).
3. Предмет праці в професії – об’єкти навколишньої дійсності, на які впливає людина в ході праці (матеріальні або ідеальні предмети – культура, інформація, індивідуальна або суспільна свідомість людей, природні (натуральні) предмети і штучні, створені людиною.).
4. Професійні знання як сукупність відомостей про зміст праці у професії.
5. Діяльність, дії, прийоми, уміння, способи роботи, технології, техніка, що застосовуються в даній професії для успішного досягнення результату.
6. Засоби праці – об’єкти навколишньої дійсності (матеріальні й ідеальні), які людина використовує для впливу на предмет праці при реалізації своїх цілей, для отримання потрібного продукту праці. До засобів праці належать реальні інструменти, прилади, комп'ютери, оргтехніка, а також знакові засоби й системи.
7. Умови праці: режим праці й відпочинку, можливість їх варіювання; характеристика соціального оточення; санітарно-гігієнічні чинники праці; інтенсивність, темп праці і тривалість навантаження; робоче місце.
8. Організація й кооперація праці: форми індивідуальної, сумісної, групової діяльності, що переважають у даній професії; види професійного спілкування і позиції в ньому, обмін засобами і продуктами праці між його учасниками; норми виконання й терміни; субординація та ієрархія підпорядкування, соціальний статус і посади в рамках професії.
9. Продукт праці (або його результат) – ті якісні й кількісні зміни, які людина привносить до предмету праці; критерії оцінки результату праці, ступінь заданості результату праці, його регламентація (від виконавчої праці до творчої).
10. Можливі рівні професіоналізму і кваліфікаційні розряди в даній професії, категорії і їх оплата.
Узагальнена структура професіограми подана на рис. 5.2.
Рис. 5.2. Узагальнена структура професіограми
Професіографічний метод застосовується і для вивчення особистості і діяльності сучасного педагога.
Професіограма педагога – це його ідеальна модель, зразок, еталон, в якому представлені:
- основні якості особистості, якими повинен володіти педагог;
- знання, вміння, навички для виконання функцій педагога.
Більш детально дані поняття будуть розглянуті в наступній темі.
Виходячи з такого розуміння сенсу поняття «професіограма», можна говорити і про професіографічний метод вивчення особистості педагога, за якого здійснюється порівняння наявних у педагога знань, умінь і навичок з тими, які мають у нього бути відповідно до ідеальної моделі. Не важко уявити, що такий метод дозволяє проектувати особистісне і професійне зростання педагога, тобто є одним із інструментів кар’єрного зростання.
Разом з тим, професіограма педагога – документ, в якому надана повна кваліфікаційна характеристика педагога з позицій вимог, що висуваються до його знань, умінь і навичок, до його особистості, здібностей, психофізіологічних можливостей і рівня підготовки. За допомогою професіограм забезпечується формування цілісної моделі педагогічної системи підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ.
