Альтернативна класифікація

(В.М. Нікіфоров, В.В. Нікіфоров, 1985)

За типом збудника: А, В, С, D, Е.

За тяжкістю: легка, середньої тяжкості, тяжка форма.

Бруцельоз (Brucellosis) (а 23)

(Є.С. Бєлозьорова, 1985, з доповненнями)

За збудником: бруцельоз, спричинений В. melitensis (А23.0), В. abortus bovis (А23.2), В. сanis (А23.3), інші форми бруцельозу (А23.8), бруцельоз не уточнений (А23.9).

Клінічні форми:

• гострий, підгострий бруцельоз (легкий, середньої тяжкості, тяжкий);

• хронічний бруцельоз (із зазначенням органопатології): компенсований, субкомпенсований, декомпенсований;

• суперінфекція;

• реінфекція;

• резидуальний бруцельоз (залишкові явища).

Субклінічна форма (позитивна проба Бюрне).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

1 Серологічні дослідження: з 4 - 6-го дня захворювання РА Райта з бруцельозним діагностикумом (титр 1:200); РА Хаддельсона (титр 1:100); РНГА, РЗК, РІФ, опсонофагоцитарна реакція, ІФА, ПЛР.

2 Внутрішньошкірна алергічна проба Бюрне з бруцеліном.

3 Бактеріологічне дослідження крові, кісткового мозку, лімфатичних вузлів, жовчі, сечі, синовіальної рідини, ліквору.

4 Біологічна проба на білих мишах або гвінейських свинках.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Гострий бруцельоз (гемокультура В. melitensis +, РА Райта 1:200; позитивна проба Бюрне), тяжкий перебіг.

2 Підгострий бруцельоз (РА Хаддельсона 1:400, позитивна проба Бюрне), середньої тяжкості.

3 Хронічний бруцельоз (РА Райта 1:200), кістково-суглобова форма, двобічний гоніт, фаза загострення, стан субкомпенсації.

Альтернативна класифікація

(Г.П. Руднєв, 1966)

За перебігом: гострий (до 3 міс.), підгострий (до 6 міс.), хронічний (понад 6 міс. – загострення, рецидив, латентний перебіг).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Хронічний бруцельоз (загострення, рецидив, латентний перебіг):

• вісцеральна форма: серцево-судинна, легенева, гепатолієнальна;

• кістково-суглобова (локомоторна) форма: ураження суглобів, ураження кісток, ураження м’язів та сухожиль, комбінована;

• нервова форма (нейробруцельоз): ураження периферичної нервової системи, ураження ЦНС, психобруцельоз;

• урогенітальна форма;

• клінічно комбіновані форми;

• хронічний бруцельоз-мікст: у поєднанні з малярією, із туберкульозом та іншими інфекційними хворобами.

Стадія: компенсація, субкомпенсація, декомпенсація.

Резидуальний бруцельоз (клініка наслідків).

Везикульозний рикетсіоз (а 79.1)

(Gamasorickettsiosis Vesiculosa)

Клінічні форми:

• типові (первинний афект, екзантема везикульозна)

- легкого, середньотяжкого, тяжкого ступеня;

• атипова (без висипки, з ураженням внутрішніх органів).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Rickettsia aсari.

1 Серологічне дослідження: РЗК зі специфічним антигеном (діагностичний титр 1:10 - 1:80), РНІФ. РА з діагностикумами з Rickettsia acari (титр 1:10 – 1:20 діагностичний, обов’язковим є урахування наростання титру в динаміці до 1:60 – 1:80 і більше). ІФА, ПЛР.

2 Біологічна проба: зараження кров’ю хворого внутрішньоочеревинно самців морських свинок (розвивається скротальний феномен).

3 Загальноклінічні методи. Загальний аналіз крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, анеозинофілія, у формулі крові лімфомоноцитоз. ШОЕ значно збільшена.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Везикульозний рикетсіоз, типова (первинний афект) форма, легкий перебіг.

2 Везикульозний рикетсіоз, атипова (без висипки) форма.

ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД (хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини) (AIDS) (В 20 - В 24)

(ВООЗ, 2006 р.)

КЛІНІЧНА СТАДІЯ І

Безсимптомний перебіг (Z21). 

Персистуюча генералізована лімфаденопатія (В 23.1).

КЛІНІЧНА СТАДІЯ ІІ 

Помірна немотивована втрата ваги тіла до 10 % від попередньої або розрахованої.

• Рецидивуючі бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів (синусит, середній отит, тонзиліт, фарингіт).

• Оперізуючий лишай. 

• Ангулярний хейліт.

• Рецидивуючий афтозний стоматит.

• Папульозний сверблячий дерматит.

• Себорейний дерматит. 

• Грибкові ураження нігтів. 

КЛІНІЧНА СТАДІЯ ІІІ

Важка немотивована втрата ваги (понад 10 % від попередньої або розрахованої).

Немотивована хронічна діарея тривалістю понад 1 міс.

Немотивована персистуюча лихоманка (інтермітуюча або постійна) тривалістю понад 1 міс.

• Кандидоз (молочниця) ротової порожнини.

• Волосиста лейкоплакія язика.

• Легеневий туберкульоз.

• Тяжкі бактеріальні інфекції (пневмонія, менінгіт, емпієма, гнійний міозит, артрит або остеомієліт, бактеріємія, тяжкі запальні захворювання малого таза та ін.).

• Гострий некортизуючий виразковий гінгівіт або некротизуючий виразковий периодонтит.

• Немотивовані анемія (менше 80 г/л), нейтропенія (нижче 0,5 х 10⁹/л) або хронічна (тривалістю понад 1 міс.) тромбоцитопенія (до 50 х 10⁹/л)

КЛІНІЧНА СТАДІЯ ІV

Синдром виснаження (ВІЛ-кахексія).

• Пневмоцистна пневмонія.

• Рецидивуючі бактеріальні пневмонії.

• Хронічна інфекція, викликана вірусом простого герпесу (носогубної, генітальної або аноректальної локалізації тривалістю понад 1 міс.) або вісцеральні ураження будь-якої локалізації.

• Кандидоз стравоходу.

• Позалегеневий туберкульоз.

• Саркома Капоші.

• Цитомегаловірусна інфекція (ретиніт або ураження інших органів).

• Церебральний токсоплазмоз.

• ВІЛ енцефалопатія.

• Позалегеневий криптококоз (включаючи менінгіт).

• Дисемінований нетуберкульозний мікобактеріоз.

• Прогресуюча множинна лейкоенцефалопатія (ПМЛ).

• Криптоспоридіоз (з діареєю тривалістю понад 1 міс.).

• Хронічний ізоспороз.

• Дисеміновані мікози (кокцидіомікоз, гістоплазмоз).

• Рецидивуюча бактеріємія, викликана нетифоїдними сальмонелами.

• Лімфома (головного мозку або В-клітинна неходжкінська).

• Інвазивний рак шийки матки.

• Вісцеральний лейшманіоз.

• ВІЛ-асоційована нефропатія.

• ВІЛ-асоційована кардіоміопатія.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник з родини Retroviridae, підродини Lentiviridae.

1 Імунологічні дослідження:

а) зниження в крові загальної кількості Т-лімфоцитів, особливо Т-хелперів нижче за 200 в 1мкл, Т-кілерів;

б) зниження співвідношення CD4⁺/CD8⁺ (до 0,5 – 0,3);

в) значне підвищення Ig A, G, E, D;

г) знижений хемотаксис лімфоцитів;

д) помірна поліклональна гіпергамаглобулінемія з підвищеним вмістом Ig G.

2 Вірусологічні методи (виявлення вірусної ДНК у полеміразній ланцюговій реакції):

а) імунофлуоресцентний (виявлення активності зворотної транскриптази);

б) електронна мікроскопія.

3 Серологічні методи (інформативні з 6-го місяця після інфікування):

а) імуноферментний та радіоімунний аналізи;

б) імуноблотинг («western-blot») підтверджує діагноз при виявленні АТ проти вірусних антигенів р41 та р110;

в) реакція нейтралізації антитіл;

г) реакції радіоімунної преципітації;

д) реакції прямої та непрямої імунофлуоресценції.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія І, персистуюча генералізована лімфаденопатія.

2 ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія ІV. Синдром виснаження. ВІЛ енцефалопатія. Кандидоз порожнини рота, стравоходу, кишок. Пневмоцистна пневмонія.