Ешерихіоз (Esherichiosis) (а04.0 - а04.4)

За збудником:

• ентеротоксигенні ешерихії - О₁, О₆, О₈, О₁₅, О₇₈, О₁₁₅ та ін. (А04.1);

• ентеропатогенні ешерихії - О₂₆, О₄₄, О₅₅, О₁₁₁, О₁₂₅, О₁₂₇, О₁₂₈ та ін. (А04.0);

• ентероінвазивні ешерихії - О₂₈, О₁₁₂, О₁₂₄, О₁₃₆, О₁₄₃, О₁₄₄, О₁₅₁ та ін. (А04.2);

• ентерогеморагічні ешерихії - О₁₄₅, О₁₅₇ (А04.3);

• інші кишкові інфекції, зумовлені Е. coli (A04.4).

Клінічні форми: ентеритна, ентероколітна, гастроентеритна, гастроентероколітна, колітна.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ступінь зневоднення: І, ІІ, ІІІ, ІV.

Перебіг: гострий, затяжний.

Ускладнення: інфекційно-токсичний, змішаний чи дегідратаційний шок, гемолітикоуремічний синдром, сепсис та ін.

Бактеріоносійство (субклінічна форма) (Z22.3).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник – вид Escherichia coli, рід Escherichia, родина Enterobactericeae.

1 Бактеріологічне дослідження випорожнень, блювоти, промивних вод шлунка на середовищі Плоскірєва, Ендо, Левіна,збагачення Мюллера.

2 Серологічні дослідження: РПГА, РНГА та РА (1:20 - 1:100, метод парних сироваток).

3 Копрологічне дослідження калу.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Ешерихіоз (E. coli О₁), гастроентеритна форма, гострий перебіг, середньої тяжкості. Зневоднення ІІ ступеня.

2 Ешерихіоз (E. coli О₁₂₄), ентероколітна форма, тяжкий перебіг. Зневоднення І ступеня.

3 Ешерихіоз (Е. coli О₁₅₇), колітна форма, тяжкий перебіг. Гемолітикоуремічний синдром.

Альтернативна класифікація

(Н.І. Нісевич, В.Ф. Чайкін, 1990)

Клінічний варіант: ентерит, ентероколіт, гастроентероколіт.

Тяжкість: легка, середньої тяжкості, тяжка.

Перебіг: гострий, затяжний.

Жовта гарячка (Febris flava) (а95)

Етіологічна форма: лісова жовта гарячка (А95.0), міська жовта гарячка (А95.1), жовта гарячка неуточнена (А95.9).

Клінічні форми: типова, атипова – блискавична, абортивна, стерта, безжовтянична, без геморагічного синдрому.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: інфекційно-токсичний шок, гостра печінково-ниркова недостатність, енцефаліт, кровотеча, пневмонія, гангрена м’яких тканин чи кінцівок, сепсис та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Flavivirus febriсis, родина Togaviridae.

1 Вірусологічне: виділення вірусу з крові в перші 3-4 дні хвороби на культурах клітин.

2 Серологічна діагностика: РГГА, РЗК, РН (парні сироватки), РЕМА (антитіла класу IgM, IgG), ІФА, ПЛР (ідентифікація РНК віруса).

3 Біологічний метод: зараження новонароджених і дорослих мишей субокціпітально.

4 Клінічний аналіз крові: значна лейкопенія, тромбоцитопенія, підвищена ШОЕ, анемія.

5 Клінічний аналіз сечі: виражена протеїнурія (до 4 – 20 г/л), гіалінові та зернисті циліндри, мікрогематурія.

6 Біохімічний аналіз крові: підвищення рівня загального білірубіну за рахунок прямого, підвищення активності АлАТ, АсАТ, зниження протромбіну.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Жовта гарячка, початковий період, типова форма, тяжкий ступінь.

2 Жовта гарячка, блискавична форма. Інфекційно-токсичний шок ІІІ ст. Гостра ниркова недостатність.

3 Жовта гарячка, безжовтянична форма, легкий перебіг.