Альтернативна класифікація

(Л.М. Чудна, Л.О. Трішкова, 1987)

Форми поліомієліту без ураження нервової системи: інапарантна, абортивна.

Форми поліомієліту з ураження нервової системи:

• непаралітичний поліомієліт (менінгеальна форма);

• паралітичний поліомієліт: спінальні форми з обмеженим ураженням шийної, грудної або поперекової частини спинного мозку або поширені форми з ураженням усього спинного мозку; бульбарні форми; понтинні форми; змішані (бульбарноспінальні, понтоспінальні, бульбопонтоспінальні).

Ступінь тяжкості паралітичного поліомієліту: стертий, легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Наслідки захворювання: з повним одужанням і відновленням порушених функцій; зі залишковими руховими розладами (паралічі, парези); без трофічних порушень або в поєднанні з ними.

Правець (Tetanus) (а35)

Клінічні форми:

• загальний (генералізований): типовий (нисхідний), атиповий (бульбарний, новонароджених (А33), блискавичний, гінекологічний (А34), торакоабдомінальний, висхідний;

• місцевий (лицевий паралітичний правець Розе).

Ступінь тяжкості: легкий (І ступінь), середньої тяжкості (ІІ ступінь), тяжкий (ІІІ ступінь), дуже тяжкий (ІV ступінь).

Ускладнення: пневмонія, сепсис, розрив м’язів і сухожилків, переломи кісток, анафілактичний шок, контрактури м’язів і суглобів, тетанус-кіфоз та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник - Clostridium tetani.

1 Бактеріологічний: досліджують шматочки тканини з рани, гній, перев’язочний матеріал (посів на кров’яний або жовтковий агар, середовища Кітта-Тароцці або Уілсона-Блера).

2 Біологічний: реакція нейтралізації на тваринах.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Генералізований травматичний правець, середньої тяжкості.

2 Генералізований правець новонароджених, тяжкий перебіг. Двобічна нижньочасткова пневмонія. ДН ІІ ст.

3 Місцевий лицевий правець Розе, легкий перебіг.

Псевдотуберкульоз (Pseudotuberculosis) (а48.8)

Клінічні форми: абдомінальна (гастроентерит, ентерит, термінальний ілеїт, гострий апендицит, мезаденіт), жовтянична, артралгічна, екзантемна (скарлатиноподібна), катаральна, менінгеальна.

Перебіг: гострий (до 3 міс.), затяжний (до 6 міс.), хронічний (понад 6 міс.), без загострень і рецидивів, зі загостреннями і /чи рецидивами.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: кропив’янка, набряк Квінке, реактивні артрити, вузлувата еритема, синдром Рейтера, рідше – нефрит, гостра ниркова недостатність, міокардит, пневмонія.

Субклінічна форма (Z22.8).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Yersinia pseudotuberculosis.

1 Серологічні дослідження: РА та РНГА з першого тижня хвороби (титр 1:200), обов’язкове дослідження парних сироваток, ІФА (IgM), ПЛР.

2 Бактеріологічне дослідження калу, сечі, жовчі, харкотиння, змивів із слизової оболонки носоглотки (посів на 1 % пептону воду з 0,5 % розчином глюкози і фенолом червоним з подальшим пересівом кожні 3-5 днів на середовища Ендо, Левіна).

3 Біологічна проба на білих мишах або гвінейських свинках.

4 Внутрішньошкірна алергічна проба з очищеним аутолізатом культури псевдотуберкульозу. Позитивна з 7-го дня захворювання.

5 Клінічний аналіз крові: помірний лейкоцитоз, зсув формули вліво, лімфопенія, моноцитоз, еозинофілія, збільшення ШОЕ.

6 Копроцитограма: збільшена кількість лейкоцитів, іноді слиз, еритроцити.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Псевдотуберкульоз (РНГА 1:800 ), скарлатиноподібна форма, гострий перебіг, тяжкий ступінь. Нефрит. Гостра ниркова недостатність, стадія олігоанурії.

2 Псевдотуберкульоз (РА 1:128), жовтянична форма, середньої тяжкості.