Альтернативна класифікація

(М.Р. Іванов і співавт., 1980)

Бульбарна форма (переважання дисфагії, розладів дихання і повне збереження свідомості).

Церебральна форма (марення, галюцинації з нападами, подібними до білої гарячки).

Паралітична форма (парези і паралічі за відсутності фази збудження).

Мозочкова форма (атаксичні розлади).

Скарлатина (Scarlatina) (а38)

(А.А. Колтипін, 1948, з уточненнями і доповненнями).

Клінічні форми:

• типова: легка, середньої тяжкості, тяжка;

• атипова: стерта (рудиментарна), скарлатина без висипки, тяжка (токсична, септична, токсикосептична, з агравованими симптомами - гіпертоксична та геморагічна, екстрабукальна (екстрафарингеальна): ранова, опікова, післяопераційна.

Перебіг:

• без алергічних хвиль та ускладнень;

• з алергічними хвилями та ускладненнями: алергічного типу (нефрит, синовіїт, міокардит, лімфаденіт), гнійними, септикопіємією;

• абортивний.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Streptococcus haemolyticus.

1 Феномен Шультца-Чарльтона (феномен гашення висипу).

2 Виділення В-гемолітичного стрептокока групи А з мазків із ротоглотки.

3 Клінічний аналіз крові: нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілія, збільшена ШОЕ.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Скарлатина, типова форма, середньої тяжкості, без алергічних хвиль та ускладнень.

2 Скарлатина, токсикосептична форма, ускладнена гломерулонефритом, міокардитом. НК І ст.

3 Скарлатина атипова стерта форма.

Альтернативна класифікація

Клінічні форми:

• фарингеальна: - типова: легка, середньої тяжкості, тяжка (з переважанням токсичного, септичного чи токсикосептичного компонентів);

- атипова: стерта, рудиментарна;

• екстрафарингеальна - типова: легка, середньої тяжкості, тяжка (з переважанням токсичного, септичного чи токсикосептичного компонентів);

- атипова: стерта, рудиментарна.

Ускладнення: отит, синусит, постстрептококові хвороби (інфекційно-алергічні міокардит, нефрит), стрептококовий сепсис, аденофлегмона, мастоїдит та ін.

Содоку (Спірильоз, Sodocu) (а25.0)

Період захворювання: початковий (період первинного афекту), гарячковий, реконвалесценції.

Ступінь тяжкості: легкий (2-3 напади), середньої тяжкості ( до 10 нападів), тяжкий (10-20 нападів).

Ускладнення: абсцес мозку, м’яких тканин, анемія, гломерулонефрит, бронхопневмонія, міокардит, ендокардит, ураження нервової системи.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Spirillum minus.

1 Фазово-контрастна мікроскопія товстої краплі крові, особливо під час нападу гарячки, матеріалу з первинного афекту, лімфатичного вузла.

2 Бактеріологічне дослідження: посів крові на середовище Інгермана.

3 Серологічні дослідження: застосовують РАЛ, яка стає позитивною з 6-8-го дня хвороби; реакцію імунофлуоресценції; РЗК; може бути позитивною реакція Вассермана, ІФА (антитіла класу IgM).

4 Біологічне дослідження: через 6-8 діб після внутрішньоочеревинного введення крові хворого білій миші з’являються спірохети або стрептобацили.

5 Клінічний аналіз крові: анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілія, збільшена ШОЕ.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Содоку, початковий період, легкого ступеня.

2 Содоку, гарячковий період, середньої тяжкості.

3 Содоку, гарячковий період, тяжкий перебіг. Абсцес м’яких тканин нижньої третини передпліччя.