Захворювання та синдроми, що супроводжують інфекційні хвороби дисбактеріоз

За походженням:

• у практично здорових людей (віковий, сезонний, професійний, нутриєтивний);

• при захворюваннях шлунково-кишкового тракту;

• при інфекційних, паразитарних, гельмінтних, алергічних захворюваннях, імунодефіцитних станах, гіповітамінозах;

• медикаментозний;

• стресовий;

• асоційований.

За ступенем тяжкості (за кількісним співвідношенням мікробних асоціацій):

• І ступінь - кількість анаеробів, лактобактерій не змінюється, УПФ у нормі, збільшення або зменшення кількості кишкових паличок;

• ІІ ступінь - кількість анаеробів - нижня межа норми або зменшена, знижена кількість нормальної кишкової палички, УПФ збільшена, з’являються колонії гемолізуючої кишкової палички та стафілокока;

• ІІІ ступінь - зменшується кількість біфідумбактерій, кишкова паличка - атипові штами, знижена кількість лактобактерій, УПФ збільшена;

• ІV ступінь - біфідумбактерії відсутні, кишкова паличка - атипові штами в незначній кількості, УПФ росте в асоціаціях.

За мікробіологічною характеристикою: біфідумдефіцитний, ешерихіозний, стафілококовий, протейний, грибковий, ентерококовий, зумовлений септичною інфекцією, асоційований.

Клінічні форми: латентна (компенсована), локальна (субкомпенсована), поширена (декомпенсована) з бактеріємією, генералізацією інфекції, септикопіємією.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

1 Бактеріологічне: дослідження слизу із носоглотки, калу, крові, ліквору.

2 Мікроскопія калу, слизу із ротоглотки.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Віковий ешерихіозний дисбактеріоз, І ступеня, латентна форма.

2 Медикаментозний біфідумдефіцитний дисбактеріоз, ІІ ступеня, локалізована форма.

3 Сезонний ешерихіозний дисбактеріоз, латентна форма, І ступеня.

Альтернативна класифікація

(В.М. Красноголовець, 1989).

Мікроорганізми, які зумовлюють дисбактеріоз: стафілококи, протей, дріжджоподібні грибки, асоціації (стафілокок, протей, дріжджоподібні грибки, лактозонегативні ешерихії).

За ступенем компенсації: компенсований, субкомпенсований, декомпенсований.

Клінічні форми: латентна (субклінічна), місцева (локальна), поширена, перебігаюча з бактеріємією, поширена, перебігаюча з генералізацією інфекції, сепсисом, септикопіємією.

ДВЗ-СИНДРОМ (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові) (Syndromum coagulationis intravascularis dessiminantae) (D65)

Клінічні форми:

• блискавична (найчастіше при акушерській патології);

• гостра (сепсис, масивний краш-синдром, опіки та відмороження, тяжкі операції, розпад пухлини, синдром масивних гемотрансфузій);

• підгостра (СЧВ, синдром Гудпасчера, підгострий гломерулонефрит, геморагічний васкуліт та ін);

• рецидивна (імунокомплексні васкуліти та інфекції);

• хронічна (при серцевій недостатності, хронічному легеневому серці, хронічному пієлонефриті, хронічній нирковій недостатності, атеросклерозі, цукровому діабеті тощо).

Ступінь компенсації периферичного кровотоку:

• компенсований (1 стадія) - блідість і мармуровість шкіри, акроціаноз, крововиливи у шкіру та слизові оболонки, місця ін’єкцій;

• субкомпенсований (2 стадія) - посилення геморагічного синдрому (геморагічна висипка, крововиливи в шкіру та слизові оболонки, носові кровотечі);

• некомпенсований (3 стадія) - кровотечі носові, кишкові, ниркові, легеневі, маткові. Гостра ниркова недостатність, гостра печінкова недостатність, набряк мозку.

Стадія: гіперкоагуляції, гіпер-гіпокоагуляції, гіпокоагуляції.

За поширенням: локалізований, дисемінований (генералізований).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ ( параклінічні методи дослідження)

1 Визначення типу кровоточивості - петехіально-гематомний.

2 Наявність множинних джерел кровоточивості.

3 Поєднання ДВЗ-синдрому з тромботичними реакціями.

4 Розвиток тромбозу та геморагій на фоні бактеріємій, септичних станів.

5 Поліорганна недостатність.

6 Ознаки шоку.

Лабораторні дослідження:

1 Етаноловий тест: утворення згустка.

2 Бета-нафтоловий тест: поява згустка.

3 Коагулограма: знижений рівень тромбоцитів, антитромбіну ІІІ, плазміногена; рівень тромбоцитарних факторів (3 та 4 пластинчатих факторів) підвищений.

4 Тест-феномен «фрагментування» еритроцитів внаслідок внутрішньосудинного механічного гемолізу ниток фібрину - значна кількість «фрагментованих» еритроцитів.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Менінгококова хвороба: менінгококцемія, менінгіт, тяжкий перебіг. Інфекційно-токсичний шок ІІ ступеня. ДВЗ-синдром, гостра форма, субкомпенсований.

2 Геморагічна гарячка з нирковим синдромом, гепаторенальний синдром, тяжкий перебіг. Гостра ниркова недостатність. Інфекційно-токсичний шок ІІ ступеня. ДВЗ-синдром, блискавична форма, декомпенсований.

3 Лептоспіроз, жовтянична форма, гепаторенальний і менінгеальний синдром, тяжкий перебіг. Гостра ниркова недостатність. Інфекційно-токсичний шок ІІ ступеня. ДВЗ-синдром, гостра форма, субкомпенсований.