Альтернативна класифікація

(М.Р. Іванов і співавт., 1986).

Тип: типовий, стертий, коклюш у новонароджених.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Кишковий єрсиніоз (єрсиніоз) (Yersiniosis) (а04.6)

Клінічні форми:

• абдомінальна – гастроентерит, гастроентероколіт, ентероколіт, мезаденіт, термінальний ілеїт, апендицит;

• генералізована – змішаний і септичний варіанти;

• вторинно-вогнищева - артрити, вузлувата еритема, ентероколіт, міокардит, гепатит, менінгіт, синдром Рейтера та ін.

Перебіг: гострий, затяжний, хронічний.

Ступінь зневоднення (для абдомінальной форми): без зневоднення, зі зневодненням І, ІІ, ІІІ, ІV ступеня.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: загострення і рецидиви, токсична енцефалопатія, інфекційний психоз, ураження черепно-мозкових нервів, гіпотензія з колапсом або гіпертонічний криз, гостре порушення ритму серця, кропив’янка, набряк Квінке та ін.

Бактеріоносійство (субклінічна форма) (Z22.3): гостре, хронічне.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Yersinia enterocolitica.

1 Бактеріологічне дослідження калу, крові, сечі, слизу із задньої стінки глотки, ліквору. Посіви проводять на тверді живильні середовища та середовища збагачення з подальшими пересівами кожні 3-5 днів.

2 Серологічні дослідження: РА, РГНГА, РНГА (титр 1:200), обов’язкове дослідження парних сироваток, реакція коаглютинації, ІФА, ПЛР.

3 Клінічний аналіз крові: помірний лейкоцитоз, зсув формули вліво, лімфопенія, моноцитоз, еозинофілія, збільшена ШОЕ.

4 Копроцитограма: лейкоцити, слиз, еритроцити.

ПРИКЛАД ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Кишковий єрсиніоз (Y. еnterocolitiсa, серовар О₅; РНГА 1:1000), абдомінальна форма, гастроентероколітний варіант, затяжний перебіг, середньої тяжкості.

2 Кишковий єрсиніоз (Y. enterocolitiсa, серовар О₉; РА 1:800), вторинно- вогнищева форма, гепатит, вузлувата еритема, затяжний перебіг, середньої тяжкості.

Альтернативна класифікація

(В.І. Покровський і співавт., 1986)

І Клінічні форми:

• гастроінтестинальна – гастроентерит, ентероколіт, гастроентероколіт;

• абдомінальна – мезентеріальний лімфаденіт, термінальний ілеїт, гострий апендицит;

• генералізована – септична, септикопіємічна, змішана;

• вторинно-вогнищева (позакишковий єрсиніоз) – артрити, вузлувата еритема, міокардит, гепатит, менінгіт, синдром Рейтера та ін.

ІІ За перебігом: стертий, гострий, затяжний, хронічний.

ІІІ За ступенем тяжкості: легкий, середній, тяжкий.

Кишковий клостридіоз (Clostridiosis intestinalis)

За збудником: Clostridium perfringens (A05.2), C. difficile (A04.7).

Клінічні форми: гастроентерит, гастроентероколіт, ентерит, ентероколіт, некротичний ентерит, псевдомембранозний коліт.

Ступінь зневоднення: без зневоднення, зі зневодненням І, ІІ, ІІІ ступеня.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення:

• без ускладнень;

• з ускладненнями – інфекційно-токсичний чи змішаний шок, гостра ниркова недостатність, анаеробний сепсис, гемолітична анемія, перфорація кишки, перитоніт та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

1 Бактеріологічне дослідження калу, крові. Посіви проводять на тверді живильні середовища (жовчний агар Вейнберга, середовище Вільсона-Блера)..

2 Серологічні дослідження: РА, ІФА, ВІЕФ, тест-система ELISA.

3 Клінічний аналіз крові: лейкоцитоз із нейтрофільозом, прискорена ШОЕ.

4 Копроцитограмма: підвищена кількість лейкоцитів, еритроцитів, слизу.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Кишковий клостридіоз, спричинений С. perfringens, гастроентерит, зневоднення ІІ ступеня, середньої тяжкості.

2 Кишковий клостридіоз, спричинений С. difficile, псевдомембранозний коліт, тяжкого ступеня. Інфекційно-токсичний шок.

КІР (Morbilli) (В05)

(Н.І. Нісевич, В.Ф. Учайкін, 1985, з доповненням)

Типова форма: легка, середньої тяжкості, тяжка.

Атипова форма: мітигований, з агравованими симптомами (гіпертоксичний, геморагічний, злоякісний), у щеплених.

Ускладнення:

• без ускладнень (В05.9);

• з боку дихальної системи - несправжній круп, бронхіт, бронхіоліт, пневмонія (В05.2+G05.1*);

• з боку нервової системи – енцефаліт (В05.0+), менінгіт (В05.1+G02.0*);

• інші (В05.8) – отит (В05.3+), кератокон’юнктивіт, міокардит, гепатит, гломерулонефрит, кишкові ускладнення (В05.4).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Morbillivirus родини Paramyxoviridae.

1 Виявлення антигена в мазках-відбитках зі слизової оболонки носа імунофлуоресцентним методом.

2 Серологічні дослідження: РГГА, РЗК, ІФА з виявленням антитіл класу ІgM (обов’язково метод парних сироваток).

3 Виділення вірусу з крові, із змивів з носової частини глотки, з сечі на культурах клітин.

4 Клінічний аналіз крові: лейкопенія, еозинопенія, тромбоцитопенія, ШОЕ підвищується при ускладненнях.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Кір, типова форма, тяжкий перебіг. Інтерстиціальна пневмонія. ДН І ст.

2 Кір, атипова (мітигована) форма.

3 Кір, атипова (геморагічна) форма. Енцефаліт.