2.2. Визначення лактози

Метод заснований на визначенні питомого обертання лактози в безбілковому і знежиреному фільтраті проби молока. За вмістом лактози в стерилізованому і не стерилізованому молоці можна визначити, розбавлене воно чи ні. Вміст лактози в нерозбавленому молоці коливається від 4,6 до 5,6%.

Приготування робочих розчинів

1.Приготування розчину оцтовокислого цинку. 30 г Zn (СНзСОО)2 x 2Н2О переносять в мірну колбу на 100 мл, розчиняють і доводять до мітки дистильованою водою

2. Приготування розчину залізосинєродистого калію. 15 г К4 [Fe (CN)6] x 3H2O переносять в мірну колбу на 100 мл, розчиняють сіль у воді, доводять об’єм до мітки й ретельно перемішують;

3. Приготування 0,2 н розчину бромнуватокислого калію. 5,567 г КВrОз поміщають у мірну колбу на 1 л, доводять до мітки ( 1 л.) дистильованою водою, ретельно ресуспендують (перемішують з допомогою дозатора піпеточного чи Пастерівської піпетки).

Хід роботи

У мірну колбу на 200 мл відважують 52 г молока з точністю до 0,01 г, додають по 8 мл розчинів оцтовокислого цинку і залізосинеродистого калію. Після додавання кожного реактиву вміст колби обережно перемішують, щоб уникнути утворення пухирців. Потім в колбу додають піпеткою 50 мл розчину бромнуватокислого калію й перемішують. Вміст колби доводять до мітки водою, ретельно перемішують і через 5—10 хв. фільтрують через сухий складчастий фільтр.

Перевіривши правильність установки цукрометру, наливають фільтрат в трубку завдовжки 400 мм і поляриметрують при 20 °С. Визначення повторюють 5 разів і беруть середнє арифметичне значення даних, знятих із шкали цукрометра.

Вміст лактози в молоці X (у %) обчислюють за формулою

де

Р1 — показання шкали цукрометру (%);

33 — нормальна наважка лактози (г);

К — поправка на об’єм осаду;

52 — наважка молока (г).

*Поправку на об’єм осаду (К) визначають наступним чином: 25 мл досліджуваного фільтрату, в якому міститься 12,5 мл, точно визначеного, 0,1 н. розчину бромнуватокислого калію переносять в конічну колбу з притертою пробкою, додають 0,6 г йодистого калію і 5 мл 4 н. розчину НСl. Колбу закривають пробкою, збовтують вміст і титрують йод, що виділився, 0,1 н. розчином гіпосульфіту до слабо-жовтого забарвлення; потім додають одну-дві краплі розчину крохмалю і дотитровують до обезбарвлення розчину.

Поправку на об'єм осаду розраховують за формулою

де

V1 – об’єм 0,1 н. розчину бромнуватокислого калію, який міститься в 25 мл фільтрату (мл);

V2 – кількість 0,1 н. розчину гіпосульфіту, яка пішла на титрування 25 мл фільтрату (мл.

*Поправку на 0,2 н. розчин бромнуватокислого калію (К2) встановлюють за гіпосульфітом. У мірну колбу на 100 мл вливають 25 мл 0,2 н. розчину КВrОз, доводять до мітки водою, ретельно перемішують. З цього розчину відбирають піпеткою у конічну колбу з притертою пробкою 25 мл (що відповідає 12,5 мл 0,1 н розчину), додають 0,6 г йодистого калію і 5 мл 4 н. розчину соляної кислоти. Вміст колби перемішують й титрують 0,1 н. розчином гіпосульфіту при індикаторі крохмалі до обезбарвлення. Поправку розраховують за формулою

К2 = V3: 12,5,

де

V3 – об'єм 0,1 н. розчину гіпосульфіту, що пішов на титрування бромнуватокислого калію.

* Титрування можна замінити спектрофотометричним дослідженням чи дослідженням з використанням сучасного приладу мультискану при попередньому виведенні калібрувальної кривої чи визначенні значень подвійних титрувань

Оформлення Результатів дослідження Отримані результати дослідження заносять до таблиці 2.1. й порівнюють з даними стандартів, роблячи висновок про якість продукту

Таблиця 2.1.