мотиви -

Внутрішня основа, спонукальна причина здійснення навчально - пізнавальної діяльності

стійкі

Усвідомлені

Неусвідомлені

зміст спрямованості детермінує

Світогляд –

система поглядів, уявлень, понять про зовнішній світ та закономірності прояву природних і суспільних явищ

Рис. 3. Структура спрямованості особистості на навчально-пізнавальну діяльність

3) Самопланування навчання – розробка студентом власної програми дій для реалізації навчальних цілей. Самопланування має забезпечити порядок, послідовність та визначення термінів виконання навчальних завдань.Воно передбачає враховуючи визначені цілі: складання планів на різні періоди (кілька років, рік, місяць, тиждень, день), альтернативних варіантів навчальної діяльності та прийняття рішень щодо послідовності їх реалізації.

Головне призначення самопланування – це ефективне використання часу для досягнення мети. Роль часу у житті людини не потребує доведення. Я.А. Коменський сказав: “Мудрий розподіл часу є основа для діяльності”. Хто виграв час – все виграв у підсумку (Мольєр). Час – є категорія вічна, він не підлягає заміні чимось іншим, його не можна накопичити, передати, примножити.Час незворотно плинний і кожна людина підкоряється часу, тим більше, що, як зазначив Публій, влада часу – це закон, гідний поваги.

Тому далекоглядним є дотримання правил та принципів планування.

Основні правила планування такі:

• Розподіляйте час на активність при плануванні повинен відповідати формулі: 60 – 20 – 20 :

• 60% - запланована активність;

• 20% - непередбачена активність (резерви часу та незаплановані дії);

• 20% - спонтанна активність (управлінська діяльність, творчість).

• Фіксуйте в планах не дії, а результати (кінцевий стан) досягнення їх цілей.

• Передбачаайте у плані рівно стільки часу, скільки необхідно,оскільки на роботу витрачається стільки часу, скільки є у розпорядженні.

• Установлюйте точні терміни виконання для усіх видів діяльності.

• Запобігайте нерішучості, зволікання та відкладання справ- привчайте себе до самодисципліни.

• З самого початку визначайтеся, яку роботу виконаєте самі, а яку можливо делегувати іншим.

• Відрізняйте найважливіші від термінових справ, запобігайте “тиранії” термінових справ.

• Дотримуйтесь правила Ейзенхауера щодо залежності ступеня терміновості і ступеня важливості справ.

Термінові справи	важливі	Приступайте негайно, виконуйте самі
	менш важливі	Визначтеся із ступенем важливості - якщо не дуже важлива, доручіть її комусь
Менш термінові справи	важливі	Перевірте ступінь важливості і спробуйте повністю або частково делегувати своїм співробітникам, а у випадку необхідності зможете втрутитися, оскільки є час.
	менш важливі	Не робіть самі і не делегуйте ці справи

• Резервуйте запасний час для неочікуваних відвідувачів, телефонних розмов або на випадок недооцінки тривалості окремих справ.

• Вибирайте щоденні завдання відповідно до визначених пріоритетів за допомогою аналізу АБВ:

1. окремі завдання розподіляються на три класи залежно від їх значимості з точки зору досягнення професійних або особистих цілей;

2. при плануванні частки більш важливих і менш важливих завдань в їх загальній кількості повинні залишатися незмінними.

Класи завдань	Питома вага в загальній кількості завдань	Значимість (внесок у досягнення мети)	Пріоритети у делегуванні
Категорія А – найважливіші завдання	15%	65%	Делегуванню не підлягають
Категорія Б – важливі завдання	20%	20%	Можуть бути доручені іншим
Категорія В – менш важливі та несуттєві завдання	65%	15%	Повинні бути передоручені

3) Для оцінки значимості завдань категорії А: задавайте собі такі запитання:

1. Які завдання найбільшою мірою наблизять мене до втілення моїх головних цілей (року, місяця, тижня, дня)?

2. Чи зможу за рахунок одного завдання вирішити зразу декілька інших?

3. Завдяки виконанню яких завдань я зможу зробити максимальний внесок у досягнення загальних цілей університету, факультету, групи, сім’ї тощо?

4. Які завдання принесуть мені найбільшу користь (у довгостроковому і короткостроковому плані), найбільшу матеріальну винагороду?

5. Невиконання яких завдань може принести найбільш негативні наслідки?

• При плануванні враховуйте принцип Парето:

80% витраченого часу на численні другорядні навчальні справи – це 20% підсумкового результату;

20% витраченого часу на найважливіші навчальні справи – це 80% підсумкового результату

• Складайте плани дій у письмовій формі, у вигляді щоденника часу, оскільки письмовий план має психологічне підґрунтя: створення самомотиваційного ефекту; створення умови цілеспрямованості та орієнтації на строге дотримання програми; розвантаження пам’яті.

• Складаючи перелік дій на день, старайтеся виконати групування дій, виділивши, наприклад, “телефонний блок“, блок рутинної роботи, блок читання документів тощо. Це дасть можливість більш концентровано виконувати ці справи.

• Створюйте зведений план навчання.

• Денний план роботи повинен бути реалістичним і включати лише те, що ви хочете або повинні, а також можете зробити за цей день – чим більш досяжними є цілі, тим більше концентруються сили на їх реалізацію.

• Ведіть облік часу та аналіз його витрат.

• Входьте в роботу поступово

• Створюйте гнучкі плани.

• Враховуйте природну циклічність організму: добовий, річний, циклічний (фізичний – 23 дні, психічний-28 днів, інтелектуальний- 33 дні) біоритми, які є механізмами пристосування організму до зміни умов життя.

• Встановлюйте пріоритети – спочатку виконуйте “життєво важливі” навчальні справи, а потім – чисельні “другорядні ” навчальні завдання.

• Плануйте вільний час.

• Плануйте поповнення витрат часу.

• Переносьте незроблене у план наступного періоду.

• Фіксуйте результати, а не дії

• Встановлюйте часові норми.

• Визначайте терміни виконання.

Щоб зпланувати роботу на тиждень необхідно: