Зупинемося на функціях самоуправління та основних методах їх реалізації

1). Цілепокладання(цілеутворення) у навчанні – процес постановки цілей навчання. Постановка цілей навчання є передумовою планування та прийняття рішень щодо стратегії і тактики навчання.

Цілі навчання – це конкретизовані, бажані для учня (студента) результати навчання, на досягнення яких спрямована його діяльність. Цілі навчання відповідають на запитання Навіщо? Для чого? Що буде наслідком дій? Постановка цілей дає можливість передбачити, отримати уявлення про те, чого очікує студент від навчальної діяльності, а також описати кінцевий результат, що дасть можливість оцінити досягнуте.

Щоб визначити цілі, той, хто навчається, повинен: 1) мати точні формулювання результатів; 2) враховувати очевидні та приховані потреби; 3) зорієнтувати себе на виконання ефективних дій; 4) зосередитися на тому, для чого це робиться, а не що робиться; 5) сконцентруватися на зусилля на дійсно ключових напрямах; 6) точно знати чого, коли і в яких масштабах досягти; 7) часткові цілі підпорядковувти основній меті.

Сформульована ціль навчання має відповідати низці вимог до них (табл.1.) і включати такі складові: активне дієслово (що зробити?), очікуваний результат (продукт) (що?, кого?), засіб діяльності (чим?, за допомогою чого?, кого?), умови (Як?, Де?, Куди?, Коли?). норми (за який час?, з якою швидкістю?, в якому обсягу? тощо залежно від виду діяльності). Наприклад: навчитись друкувати текст на комп”ютері за допомогою текстового редактору WORD акуратно й без помилок за один місяць (з 1 жовтня до 1 листопада 2007 р.).

Цілі, що визначаються, залежно від термінів їх досягнення поділяють на такі рівні (види): довгострокові (5-10років – усе життя) - стратегічні, життєві цілей, які відображають місце і значення навчання у їх досягненні мети; середньо-строкові (1 – 5 років) – тактичні цілі, що дають можливість передбачити етапи досягнення стратегічних цілей; короткострокові (до 6 міс – 1 року) – оперативні цілі (цілі конкретних дій).

Таблиця 1. Вимоги до формулювання цілей

Вимога	Інтерпретація вимоги	Результат недотримання вимог	Приклади формулювання цілей
			невірно	вірно
реальність	не виходять за наявні можливості студента і водночас нелегко досягаються	демотивація, втрата орієнтира, погіршення результатів навчанн	Підготуватись до іспиту з психології та педагогіки у сесійний період	Підготуватись до іспиту з психології та педагогіки упродовж всього семестру
гнучкість	дають можливість коригувати або змінювати у разі зміни ситуаціїї	відсутність можливості змінювати цілі, консерватизм, досягнення неактуальних цілей	Закінчити вищий навчальний заклад із спеціальності “фінанси” з відзнакою	закінчити вищий навчальний заклад із спеціальності “фінанси” з відзнакою за умови, що не займусь вивчення ще двох іноземних мов і виконанням нормативу майстра спорту з легкої атлетики
вимірність	дають можливість виміряти і оцінити, чи досягнута мета	невпевненість, неможливість оцінити досягшнення цілей	Виконати завдання з психології тапедагогіки	Виконати всі обов”зкові і 2 вибіркових завдань із самостіної роботи №2, дотримуючись вимогдо них, з психології та педагогіки 3 жовтня 2007р. і здати на практичному занятті 4 жовтня 2007
конкретність	чітко фіксують чого і в які терміни необхідно досягти у результаті	важко визначити стратегію досягнення мети, утруднене сприйняття цілі, відсутність настрою її досягати	Я хочу вивчити іноземну мову	Я хочу кожного дня читати і перекладати одну сторінку із спецальності англійською мовою
Конкретність /орієнтація цілей у часі			Здати вчасно самостійну роботу з психології та педагогіки	Здати самостійну роботу з педагогіки і психології 30 вересня 2007 р.
сумісність	не суперечать за змістом та термінами досягнення одна одній	неможливість досягнення усіх поставлених цілей	Навчатись на стаціонарі в університеті, виступати на змаганнях збірної університету з легкої атлетики і постійно працювати	Навчатись на стаціонарі в університеті, виступати на змаганнях збірної університету з легкої атлетики, а працювати, за можливістю, під час літніх та зимових канікул
прийнятність	враховують бажання і потреби оточення, суспільства, забезпечують довгострокову перспективу	порушення стосунків з оточенням, порушення моральних, етичних тощо норм, прийнятих у суспільстві	Списати реферет з психології та педагогіки у Петра і здати під своїм прізвищем	Написати реферат з психології та педагогіки на тему: “...(назва теми)...”, використавши матеріали 5 наукових видань

Система постановки цілей навчання передбачає проходження низки етапів.

Таблиця 2. Система постановки цілей навчання

Сутність етапу		Реалізація етапу		Умови виконання
1. Визначення спрмувань навчання
Визначення цілей		Вибір конкретної мети: відповідь на запитання “Чого хочу досягти у навчанні”		Дотримання таких вимог до формулювання цілей: конкретність, досяжність, вимірюваність, орієнтація у часі (таблиця 1)
2. Ситуаційний аналіз
. Визначення слабкостей і переваг, що вплинуть на досягнення цілей:		Відповідь на запитання: “Чого можу досягти у навчанні”		Об”єктивний самоаналіз власних можливостей студента щодо досягнення цілей навчвання
3.Вибір практичних цілей
Формулювання цілей різних видів	Формулювання довгострокових, середньо-строкових і короткострокових цілей: чого хоче досягти студент :		Правильний вибір різних за термінами виконання цілей з врахуванням вказівок до прийняття рішень, наприклад:
3.1. Формулювання довгострокових (стратегічних) цілей	- упродовж життя або - як мінімум в наступні 3-10 років		Життєва ціль – захистити докторську дисертацію в галузі економіки. В наближчі 10 років – захистити кандидатську дисертацію в галузі економіки
3.2. Формулювання середньо - строкових (тактичних) цілей	упродовж наступних 1-5 років років		закінчити університет з відзнакою із спеціальності “Фінанси”
3.3.Формулювання короткострокових (оперативних) цілей	в найблищі 6 місяців - 1 рік		вивчити дисципліну “Психологія та педагогіка”
4. Прийняття рішень щодо реалізації цілей навчання
4.1. Формулювання політики цілей	встановлення загального напряму дій (записати дії, спрямовані на міцне засвоєння знань)		Правильне самоуправління навчанням для полегшення досягненян цілей
3.5.Формулювання процедур цілей	Вибір дій, які необхідно виконувати в конкретній ситуації		Правильний вибір і виконання певних дій для досягнення поставлених цілей (При написанні реферату: 1 – ознайомлення з лютературо, 2 – реферування, 3 – написання реферату)
3.6.Формулювання правил цілей	Це те, що необхідно зробити в одноразовій специфічній ситуації, розраховане на вирішення конкретної проблеми		Правильний вибір і виконання процедур у нестандартній ситуації (Наприклад, розписати порядо підготовки до практичного заняття з психології та педагогіки)
3.7.Формулювання бюджету	Метод розподілу ресурсів, поданих у кількісній формі		Оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставлених цілей (Наприклад розподіл бюджету часу при написанні реферату)

Щоб досягти проставлених цілей, їх обов”зково необхідно фіксувати різними способами, наприклад, у щоденнику, або уначнити, створивши, наприклад, колаж .

Визначаючи довгострокові та середньо-строкові цілі є сенс створити колаж (тематичниа аплікація) ”Мої стратегічні та тактичні цілі”. Така фіксація визначених цілей має велику результативність, підвищує мотивацію до досягнення успіхів, може сприяти позитивним змінам цінностей та настановлень щодо організації свого життя. Але при його створенні необхідно дотримуватися таких умов: яскравість, наочнення цілей, відповідність конкретної цілі і її унаочнення (якщо мрієте про автомобіль “Мерседес”, то має бути саме його зображення), присутність зображення (фотографії) автора на кожній унаочненій цілі (наприклад, фото біля автомобіля), конкретизація термінів досягнення (біля кожної унаочненої мети – дата, наприклад, рік її досянення), великий формат аркушу, на якому виконується колаж (наприклад, А1), присутність колажу перед очами автора до досягнення цілей (наприклад, висить над робочим столом або в кімнаті, де найчастіше буває той, хто його створив).

Враховуючи динамічність цілей, необхідно перевіряти ступінь їх виконання і робити відповідні корективи. Що стосується стратегічних і тактичних цілей, то вони визначаються і перевіряються хоча б раз на рік, наприклад, в день народження чи інший день.

2). Наступна функція самоуправління навчальним процесом, що має велике значення для досягнення цілей навчання - “самомотивація” навчання.

У навчанні самомотивація – один з яскравих показників самоуправління тих, хто навчається, і одною із сторін мотивації, яка є одночасно джерелом активності та системою мотивів, що спонукають людину до будь-якої діяльності.

Мотивація навчання – це процес впливу сукупності як внутрішніх факторів особистості студента, так і зовнішніх факторів, які спонукають його до навчання.

Мотивація навчання може бути внутрішньоорганізована (внутрішня) і зовнішньоорганізована (зовнішня) (Рис.2).

Внутрішня мотивація характеризується, тим, що мотиви до навчання виникають у свідомості студента, він навчається завдяки інтересу, потягу до навчання, суб”єктивного відчуття його цінності, що створює відчуття “потоку” (за Х.Хекхаузеном) – задоволення, спокій, швидку плинність часу.

Таке відчуття, наприклад, відчуває дитина, яка сама взяла олівець і самозабутньо починає малювати, не помічаючи нічого навколо. До найбільш поширених “відчуттів потоку” можна віднести: відчуття повної розумової та фізичної включеності у діяльність; повну концентрацію уваги, почуттів, думок, які виключають сторонні думки та почуття; чітке знання того, що потрібно робити у даний момен часу, ясне усвідомлення цілей діяльності, повну покірність вимогам, які йдуть від самої діяльності; чітке усвідомлення того, наскільки вдало виконана робота, чіткий і визначений зворотний зв”язок; відсутність тривоги з приводу можливої невдачі, помилки; відчуття суб”єктивної зупинки часу; втрата звичайного відчуття чіткого усвідомлення себе та свого оточення, “розчинення” у справі.

Зовнішня мотивація зумовлена тим, що мотиви навчальної діяльності викликаються дією зовні, тому умовно цю мотивацію називають “зовнішньою”. Умовність пояснюється тим, що мотиви, хоча в цьому випадку й викликані зовні, по своїй суті вони теж є внутрішніми, оскільки є сформованими і усвідомленими особистістю. До її елементів відносять, наприклад, отримання на іспиті відмінної оцінки, диплому з відзнакою тощо. Але ці мотиви, спонукаючи до навчання, не завжди викликають бажання виконувати завдання, навчатися з інтересом і бажанням, якісно.

Інколи мотивація може супроводжватися “боротьбою мотивів”, наприклад, боротьбою конкуруючих спонукань (необхідно виконати завдання, щоб не отримати низьку оцінку, з одного боку, і великим бажанням зустрітися з друзями) або конкурують між собою наміри в умовах концентрації в одному часовому відрізку (що робити: і це треба, і це треба?). В цій ситуації необхідна самомотивація, за допомогою якої студент усвідомлено “породжує “або “відбирає” мотиви, що спонукають його до виконання саме навчальної діяльності, а не якоїсь іншої.

Самомотивація навчання, передбачає здійснення “самосуб’єктного впливу” у процесі усвідомленого пошуку та вибору мотивів в умовах “боротьби” між ними з метою свєчасного та якісного виконання завдання викладача без позитивного підкріплення (стимулювання). Результат “боротьби мотивів і мотиваційних установок” у навчальної діяльності буде залежати від багатьох факторів і якостей особистості, але головним з них є воля та наявність таких вольових якостей як наполегливість, старанність, сумлінність, вміння прикладати зусилля, долати напруження.

К рім цього на результат мотивації взагалі і самомотивації зокрема впливає бажан

Рис. 2. Мотивація навчання

ня (внутрішня потреба, потяг до знань, до навчання) і спрямованість особистості студента на навчання (інтегральна якість, яка визначає сукупність стійких мотивів, що орієнтують студента на виконання завдань) (Рис.3).

Якщо той, хто навчається, не здатний до самомотивації, то він втрачає контроль над своїм життям і відчуває незадаволенність, невпевненість у собі, страх діяти самостійно. Він стає не “джерелом” – людиною, що відчуває себе основною причиною змін у власному житті, джерелом власних рішень та виборів, а “пішаком” (нікчемою), який відчуває себе об”єктом маніпулювання, оскільки до певних дій штовхають його зовнішні сили .

Отже, за відсутності або недостатньої спрямованості на навчання необхідно реалізувати функцію самомотивації для подолання мотивів, які не сприяють прийняттю рішення на користь навчання.

Виконати це можна в два етапа:

І етап – самоспостереження, самооцінка:

1) усвідомити структуру мотивів, створити “карту мотиваторів (причин, чому потрібно навчатися)” – визначити набір власних, індивідуальних для кожного студента, особистих пріоритетів, які спонукають до навчання;

2) усвідомити та розрізнити походження мотивів: зовнішньо- та внутрішньо організованих;

3) усвідомити наявність боротьби мотивів, відібрати побудники активності (мотиви) для виконання навчальної діяльності та проти неї;

4) розташувати у ієрархії найбільш дієві мотиви.

ІІ етап – саморегуляція мотиваційного процесу на користь навчальної діяльності:

1. відібрати мотиви, що спонукають до навчальної діяльності;

2. знайти мотиви “за”,, що є протилежними і переборюють мотив “проти”;

3. психологічно подіяти на власне світосприйняття, змінити бачення факту дії під новим кутом зору (рефреймінг):

   • у власній свідомості “Я повинен” перетворити на “Я хочу і буду”;

   • справитися з негативною інформацією;

   • розглянути проблеми через призму “що робити”, а не “хто винен”;

- відчути власну компетентнійсть, повноту власних можливостей – “Я знаю, Я можу”;

- відчути власну самодетермінацію – усвідомити себе (і тільки себе) причиною усіх дій, завдяки чому з”являється відчуття самостійності, задоволення діяльністю – “Я –“джерело”” тощо.

Т аблиця 1.

нестійкі -

залежать від обставин