13.6. Виховні системи і технології

На сьогодні накопичений значний досвід реалізації навчально-виховної діяльності в освітніх установах. Відомі виховні технології і системи, що реалізуються в окремих навчальних закладах, та більш великі виховні підходи окремих рівнів і напрямів освітньої підготовки, країн в цілому. Надамо коротку характеристику кількох з найвідоміших виховних систем і технологій.

Технологія підготовки й проведення колективних творчих справ (методика і. П. Іванова)

Колективна творча справа (КТС) – спільне виконання дітьми і дорослими значущих творчих завдань. Спільність проявляється на всіх етапах виконання КТС: знаходженні задуму, організації, виконання вирішення, оцінці. В процесі реалізації КТС розвивається цілий ряд важливих особистісних якостей: колективізм, самостійність, активність та ініціативність, організованість і дисциплінованість, здатність до самоуправління тощо, колектив й особистість збагачуються цінним соціальним досвідом, удосконалюються кращі людські здібності, потреби і відносини.

КТС може здійснюватись у різних формах: прийняття важливого рішення, колективна творча гра, колективне творче свято тощо. Завдання організатора КТС полягають в тому, щоб спрямувати КТС на реалізацію кількох етапів: вибір теми і напрямку справи, створення ради справи, колективна підготовка справи, проведення справи, колективне підбивання підсумків справи, післядія справи (втілення знайдених рішень у життя). Завдання організатора КТС – взяти якомога непомітну участь у цьому процесі, надавши максимальну ініціативу в руки самих учнів.

Виховна система о.А.Захаренка

Найважливішою в виховній системі Олександра Антоновича Захаренка є ідея «середовищного підходу». Зміст її в тому, що виховна мета ставиться виходячи з особливостей і потреб середовища, в якому живуть учні. Відповідно цієї ідеї і побудована діяльність авторської школи О.А.Захаренка, що знаходиться в селищі Сахнівці, Черкаської області. Школа складається з кількох виховних центрів, якими організується життя і творчість учнів різного віку: будівля школи, кілька корпусів якої були збудовані руками вчителів, учнів, колишніх випускників школи; шкільне подвір'я з доріжками, клумбами, фонтаном, зеленими куточками; Центр здоров’я з туєвим гаєм; басейни (зимовий з підігрівом та літній); Дендропарк з його Криницею Скорботи; шкільна теплиця, де вирощується розсада для селян та квіти для школи, овочі для шкільної їдальні, шкільний музей - гордість школи (чудова споруда з експозиційним залом, планетарієм, обсерваторією). Є і власні засоби інформації – шкільний телецентр, газета. При чому все, що існує в школі та біля неї, зроблене руками самих учнів, їх батьків і вчителів. Праця – цікава, корисна, соціально значуща – є основною формою виховання в Селещанській школі. При чому учні беруть в ній активну участь на всіх етапах – висуванні нових ідей, їх реалізації і контролі. Велике значення приділяється емоційній складовій життя учнів, її насиченості яскравими кольорами, музикою, творами мистецтва. Школа органічно вписується в життя села, живе його проблемами. Випускники школи – пам’ятають про неї, постійно приїздять – де б вони не жили зараз, та допомагають від щирого серця.

Відомі ефективні виховні системи існують також в українському коледжі імені В.О.Сухомлинського (м.Київ), Великосорочинській школі-інтернату (с. Великі Сорочинці, Полтавської обл..), СШ № 825 В.А.Караковського (Росія, м. Москва).