Етапи, форми, методи та види виховання

Як і будь-яка інша діяльність виховання завжди розгортається в певній динаміці, складається з окремих важливих етапів. Вона може реалізовуватись через конкретні організаційні форми і методи виховної роботи (які часто перетинаються з навчальними).

В якості етапів виховання часто розглядають послідовність формування емоційно-ціннісного досвіду особистості:

1. Формування позитивних мотивів у процесі усвідомлення мети діяльності, необхідності залучення до оволодіння загальнолюдськими цінностями.

2. Засвоєння соціального досвіду, знань, необхідних для оволодіння головними сферами життєдіяльності людини, усвідомлення цінностей загальнолюдської і національної культури (художніх, наукових, технічних, моральних), їх охорони і примноження.

3. Формування поглядів, переконань, ставлення до норм, правил поведінки, знань, тобто становлення у людини позиції, оцінок (корисно, справедливо, даремно), бо засвоєння знань проходить стадію усвідомлення, осмислення, визначення свого ставлення до них. Становлення позиції здійснюється як у результаті пізнання, так і шляхом відбиття емоційно-оцінюючого ставлення до нього.

4. Організація діяльності і спілкування, які є основою набуття нею гуманного досвіду поведінки, спілкування, участі в суспільно-корисних справах, у здійсненні актів милосердя, турботи про близьких, що дозволяє особистості проявити терпимість, повагу до прав і гідності інших людей, відповідальність, самостійність у прийнятті рішення, виборі засобів саморегуляції поведінки в різних сферах життєдіяльності.

5. Оцінка вихователем і самооцінка вихованцем вчинків, характеру спілкування, подальше проектування бажаної поведінки, оволодіння вихованцем засобами самовдосконалення, корекція діяльності і спілкування.

Методи виховання – це способи реалізації виховної діяльності. Вони передбачають сумісну взаємопов'язану діяльність вихователів, вихованців, сім'ї, класного колективу та інших суб'єктів процесу виховання з метою формування переконань, навичок поведінки людини. Виділяють чотири групи методів виховання

1. методи формування свідомості особистості учня - розповідь, пояснення, бесіда, диспут, приклад;

2. методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки – педагогічна вимога, громадська думка, привчання, вправи, доручення, створення виховних ситуацій

3. методи стимулювання й корекції поведінки учня: методи залучення учня до творчої діяльності (виконання творчих завдань, удосконалення моделей, виготовлення моделей, участь в олімпіадах і конкурсах); методи заохочення до навчальної діяльності школяра (система похвали та підбадьорювання, використання засобів масової інформації, матеріальні стимули); методи покарання (обмеження певних прав, накладення додаткових обов'язків, моральне осудження).

4. методи самовиховання: особисті завдання, самозвіт, самоконтроль, самооцінка.

Вибір конкретних методів виховання залежить специфічних умов навчального процесу. Найефективніше є розумне використання і сполучення різних методів виховання.

Форма виховання – це характер зовнішньої організації виховної діяльності. Найчастіше форми виховання класифікують за кількістю учнів, які беруть участь у виховному заході, виділяючи масові, групові, індивідуальні форми виховної роботи. До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туристичні заходи, фестивалі, виставки стінної преси тощо. Групові форми виховної роботи: гуртки, екскурсії, походи, класні години та ін. Індивідуальні форми виховної роботи: читання художньої літератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо.

Виховання також розподіляють на види:

• за інституціональною ознакою: родинне, шкільне, позашкільне, конфесійне (релігійне), за місцем проживання (міське, сільське), спеціалізоване;

• за домінуючими принципами і стилем: авторитарне, демократичне, ліберальне, вільне (гуманістичне), спартанське;

• за змістом: розумове, моральне, фізичне, трудове, естетичне, статеве, екологічне, військово-патріотичне, інтернаціональне, громадянське, економічне тощо.