6.3. Характер

Психічні властивості особистості зазнають впливу соціальних факторів, опосередковуються ними. Однією з властивостей людини, що формується під безпосереднім впливом суспільства, взаємодії особистості з іншими людьми, є характер. Характер (від грец.charakter – печать, чеканка, риса)- психічна властивість, що утворює одну з підструктур особистості і є ”сплавом” конституціонально заданих властивостей психіки з виховним впливом середовища.

Хоч поняття характеру відоме з часів Теофраста, сьогодні ще не поставлено крапку у відповіді на питання про його зміст та структуру І.Павлов визначав характер як сплетіння вроджених та набутих властивостей, в основі якого лежать особливості нервової системи та конституції тіла. Б.М.Теплов називав характер малюнком, який життя вишиває на канві темпераменту. Охарактеризувати людину означає визначити її суттєві риси, якими вона відрізняється від інших людей і в яких виявляється її індивідуальна своєрідність. Характер не є надбудовою над інтелектуальними, емоційними та вольовими рисами особистості. Він являє собою їх синтез, певну систему тимчасових нервових зв’язків, що породжується перебігом взаємин особи із зовнішнім світом на протязі попередньої історії її життя. Характер утворюється із сукупності стійких індивідуальних особливостей особистості, які складаються і виявляються у спілкуванні та діяльності людей. Характер зумовлює типові для особистості способи поведінки та її вчинки.

Згідно поглядів В.М.Мясищева, характер є психічною своєрідністю людини, інтегралом усіх її властивостей, єдністю ставлення та способів її прояву у переживаннях та вчинках. З огляду на це структуру рис характеру можна виявити шляхом конкретизації головної його ознаки – ставлення, що є формою вибіркового і стійкого суб’єктивного зв’язку індивіда зі світом:

- власних справ (сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, зацікавленість або протилежні);

- інших людей (принциповість, прихильність, комунікативність, миролюбність, лагідність,, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність, ввічливість, чуйність, тактовність або протилежні);

- себе (розумний егоїзм, впевненість у собі, нормальне самолюбство, гідність, самокритичність, скромність, гордість або протилежні);

- речей (бережливість, економність, акуратність почуття смаку, щедрість охайність або протилежні).

Характер як система ставлень

Рис. 2. Структура характеру як система ставлень

Існує точка зору, що аналізувати характер потрібно з огляду на його змістовну та формальну сторони. Важливим є те, що людина робить, а також те, як вона це робить Отже, зміст ставлення має певну форму. За формою прихований конкретний зміст. Проте між змістом і формою характеру немає прямої відповідності. Дві впевнені у собі людини можуть мати різний досвід спілкування з людьми (в одній групі люди конкурують, в іншій - співпрацюють), що зумовить конкретні способи міжособистісної взаємодії (в першому випадку може проявитися агресивний захист власних інтересів, в другому – достоїнство у відстоюванні власної думки). Змістом характеру є життєва спрямованість особистості, а його форма визначає способи реалізації цієї спрямованості. Ставлення особистості завжди є виявом її спрямованості і саме в ній слід вбачати істотну ознаку характеру.

Складові характеру можуть визначати риси, зумовлені різними сферами прояву психіки:

• розумові (інтелектуальні) риси, що вказують на особливості пізнавальної діяльності: уважність, гнучкість, критичність, далекоглядність, цікавість (розсудливі люди всебічно оцінюють обставини, враховують можливі наслідки своїх дій, а нерозсудливі імпульсивно беруться за виконання справи без оцінки власних можливостей);

• емоційні риси визначають стійке емоційне ставлення до дійсності: гарячковість, образливість, хоробрість, ввічливість, дражливість, стриманість (холодна розсудливість або пристрасне захоплення у поведінці);

• вольові риси, як усталена форма довільної та вольової регуляції поведінки та діяльності (волю вважають стрижнем сформованого характеру, вона забезпечує прояв соціально-етичних гальм та регуляцію поведінки: наполегливість, дисциплінованість, безхарактерність, цілеспрямованість, відповідальність, принциповість, самостійність (сильна воля – сильний характер).