85. Напрями забезпечення якості фінансового моніторингу.

Забезпечення якості фінансового моніторингу характеризується сукупністю заходів, що плануються і реалізуються для створення необхідних умов його формування за стадіями у такий спосіб, щоб ця інформація була корисною користувачам та відповідала встановленим рівням критеріїв якості.

Сукупність заходів, які необхідно впроваджувати для забезпечення якості фінансового моніторингу за такими напрямами:

1. підвищення кваліфікаційного рівня працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу. При розробці заходів щодо підвищення кваліфікаційного рівня працівників суб’єкта фінансового моніторингу необхідно виходити з того, що працівники на всіх етапах мають дотримуватися принципів незалежності, порядності, об'єктивності, конфіденційності та професійної поведінки. При цьому є доречним чіткий опис вимог щодо кваліфікації персоналу суб’єкта фінансового моніторингу у відповідних посадових інструкціях.

2. підвищення рівня компетентності відповідальних працівників. При формуванні заходів за напрямом підвищення рівня компетентності працівників суб’єкта фінансового моніторингу слід виходити з того, що суб’єкт фінансового моніторингу повинен мати персонал, який набув і зберігає професійну компетентність, необхідну для виконання ним своїх обов’язків.

3. забезпечення взаємодії між працівниками. Впровадження заходів за напрямом «забезпечення взаємодії між працівниками» має бути спрямоване на здійснення нагляду і контролю за виконанням робіт з формування інформації щодо фінансових операцій на всіх рівнях для забезпечення обґрунтованої впевненості в тому, що виконувана робота відповідає належним критеріям якості.

4. розподіл повноважень між працівниками. При розробці заходів щодо розподілу повноважень між працівниками суб’єкта фінансового моніторингу необхідно передбачати, що роботу з формування облікової інформації щодо фінансових операцій потрібно доручати працівникам, які мають відповідну технічну підготовку і досвід, необхідні за певних обставин.

5. Проведення роз'яснювальної роботи.

6. моніторинг клієнтів. Щодо моніторингу клієнтів доречно проводити оцінку існуючих та потенційних клієнтів суб’єкта фінансового моніторингу та їх фінансових операцій та запровадити процедуру постійного перегляду оцінки наявних клієнтів..

7. контроль якості фінансового моніторингу. У цьому напрямі слід розглядати питання формування графіка перегляду (оцінки) фактичних значень критеріїв якості, визначення порядку ознайомлення персоналу з результатами відповідного контролю, розробки механізму нагляду за дотриманням встановлених вимог щодо якості фінансового моніторингу персоналом суб’єкта фінансового моніторингу.

86. Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та відмивання грошей.

На сьогоднішній день уся світова спільнота акцентує особливу увагу на необхідності подолання тіньового сектора економіки, як складової походження '’брудних" коштів та посилення заходів з протидії легалізації доходів злочинного походження та фінансування тероризму.

Україна дотепер майже не стикалася з масштабним “відмиванням'’ грошей у його класичному варіанті. Характерною для нашої країни проблемою є ухилення від оподаткування та супутнє йому явище - неминучий відплив капіталу. Проте рано чи пізно майже перед усіма країнами постає проблема запобігання “відмиванню” “брудних” грошей. У цьому відношенні наше суспільство переживає етап становлення. “Відмивання” грошей - це операція, в процесі якої приховуються походження, призначення грошового платежу.Процес відмивання “брудних” грошей несе загрозу для загальноекономічного розвитку територій та країн, які відмовляються від жорсткого контролю за цим видом міжнародної злочинної діяльності.

Безпосереднім джерелом одержання “брудних” коштів є тіньова економіка як сукупність неврахованих і протиправних видів економічної діяльності. Вона включає три сегменти:

=“неофіційну” (“неформальну”, “сіру”). “Неофіційна” економіка - це не заборонені законом легальні види економічної діяльності, в рамках яких мають місце нефіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від податків.

=“підпільну” (“кримінальну”, “чорну”). Підпільна економіка - це, як правило, заборонені законом види економічної діяльності, наприклад: незаконне виробництво та збут зброї, наркотиків, контрабанда, рекет, злодійство, бандитизм, а також незаконна практика, наприклад практика лікарів без ліцензії, нелегальний гральний бізнес, проституція тощо.

=фіктивну економіку.До “фіктивної” економ.відносять хабарництво та всякого роду шахрайство.

До основних способів відмивання брудних грошей, відносять наступні:

=Вивіз готівк. коштів з країни за допом. кур’єрів чи приховування їх в багажі, для їхньої наступної репатріації через іноземні банки.

=Багатократне зарахув готівкових коштів на розрахунковий рахунок різними фізичними особами.

=Укладання договорів з іноземними компаніями на виконання послуг інформаційного характеру.

=Укладання договорів з приводу купівлі-продажу товарів, яких фактично не існує.

Для оцінювання масштабів відмивання “брудних” грошей розроблено декілька підходів.

Підхід “Палермо” (італійський метод), заснований на порівнянні величини заявленого доходу з реальним обсягом купівлі товарів і одержання платних послуг. Монетаристський підхід виходить з припущення, що в тіньовій економіці оплата і розрахунки здійснюються переважно в готівковій формі.Метод, який безпосередньо ґрунтується на аналіз банківської статистики, зокрема на вивчення даних, які стосуються переливу капіталу, а також платіжних балансів окремих країн.

НБУ затвердив методичні рекомендації для банків України з розробки програм протидії легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом. Рекомендації включають у себе 15 загальних ознак, що можуть свідчити про “відмивання” грошей. Згідно з рекомендаціями, видами діяльності, за яких вірогідність відмивання грошей найбільш висока, є переказ та індексація грошових коштів, а також валютообм. операції; діяльність офшорних компаній; гральний бізнес; реаліз. предметів мистецтва та антикваріату; торгівля дорогоц. металами, автомоб. чи нерух.

Законом, який спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансув.тероризму та забезпеч. формування загальнодерж. багато джерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмив. коштів та іншими незаконними фінансовими операціями є ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”

Попередження та боротьба з відмиванням грошей має відбуватися економічними, адміністративними методами та заходами репресивного характеру.

До економічних методів боротьби з відмиванням грошей належать запровадження раціональної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб, створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання розвитку підприємництва.

Серед адміністративних методів боротьби з відмиванням грошей можна виділити створення спеціальних органів і підрозділів, покликаних виявляти факти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та запобігати цьому.

Репресивні = боротьби з відмив.грошей вжив. державою з метою вилучення коштів з чужого незаконн. володіння для повернен власникам.Це, зокрема, конфіск, арешт, ув'язнення, штрафи.