39. Статична фінансова стійкість банківської системи.

Статична фінансова стійкість банківської системи означає, що така банківська система має підтримувати стійкість в будь-який момент, тобто постійне дотримання

системою певних критеріїв (параметрів) фінансової стійкості, таких як:

• обов’язкових економічних нормативів,

• показників системи раннього реагування,

• рівноваги грошового і товарного ринку,

• стабільного валютного курсу,

• рівноважної процентної ставки та інше.

Може скластися ситуація, що банківська система дотримується статичної фінансової стійкості, однак її поточні фінансові стани не дозволяють досягнути поставлених цілей, тобто система не дотримується стратегічної фінансової стійкості. Тобто поточний фінансовий стан системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей на перспективу. Тому для контролю за стратегічною фінансовою стійкістю необхідно визначити систему пріоритетних цілей не тільки на якісному, але й на кількісному рівні.

40. Стратегічна фінансова стійкість банківської системи.

Стратегічна фінансова стійкість банківської системи означає, що вона безпосередньо пов’язана з реалізацією пріоритетних цілей розвитку банківської системи. Вважається, що банківська система дотримується стратегічної стійкості, якщо всі перехідні стани системи забезпечують досягнення поставленої цілі - сталого розвитку системи, тобто є фінансово стійкими і рівноважними, а стани, які роблять неможливим досягнення поставленої мети, є фінансово нестійкими (нерівноважними).

Отже, може скластися ситуація, що банківська система дотримується статичної фінансової стійкості, однак її поточні фінансові стани не дозволяють досягнути поставлених цілей, тобто система не дотримується стратегічної фінансової стійкості. Тобто поточний фінансовий стан системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей на перспективу. Тому для контролю за стратегічною фінансовою стійкістю необхідно визначити систему пріоритетних цілей не тільки на якісному, але й на кількісному рівні.

41. Проблемні та кризові явища в банківській системі України.

Одним з найбільш негативних проявів глобалізаційних процесів цілком справедливо вважається виникнення світових економічних криз.

Банківська криза – це неспроможність банківської системи та її інститутів виконувати свої основні функції з акумуляції та мобілізації грошових коштів, надання кредитів, проведення розрахунків та платежів в економіці країни.

Виділяють 3 основні типи ситуацій, які передують виникненню банківських криз:

1. проблеми одного або кількох банків без очевидних ознак системної банківської кризи;

2) прихована форма дестабілізації банківської системи;

3) системна банківська криза.

Аналітики МВФ ідентифікують ситуацію як банківську кризу, якщо виконується хоча б одна з наступних умов:

• частка безнадійних кредитів у загальній сумі активів банківської системи більше 10 %;

• витрати на проведення заходів із оздоровлення банківської системи - понад 2 %;

• проблеми у банківському секторі призвели до націоналізації значної кількості банків;

• мали місце масові «набіги» вкладників, застосовувалися заходи надзвичайного характеру або вводилися державні гарантії на депозитні рахунки .

Класифікація сучасних банківських криз

Класифікац. ознака	Вид кризи	Характеристика кризи
Характер виникнення	Циклічна	Є наслідком циклічного спаду економіки окремої країни і залежить від рівня розвитку ринкових відносин у конкретних країнах, як правило, є формою грошово-кредитної кризи
	Специфічна	Є наслідком накопичення проблем у банківському секторі або раптової зміни економічного середовища під впливом зовнішніх факторів, що впливають на банківську систему
Масштаб поширення	Системна	Криза, що охоплює всю банківську систему, проявляється у масовому банкрутстві банків та негативно впливає не лише на банківський бізнес, але й на всю систему фінансів, грошей і кредиту конкретної країн, у вигляді інфляції і дефіциту фінансових ресурсів
	Локальна (часткова)	Кризи в окремих секторах банківської системи (між-банківському кредитному ринку, іпотечному ринку, ринку ліквідності, ринку споживчих кредитів тощо) або у невеликій кількості банків, що не чинить негативного впливу на ситуацію в банківській системі загалом
Форма прояву	Латентна (прихована)	Характеризується зниженням капіталу, збитковою діяльністю окремих банків, іншими негативними тенденціями, які з часом накопичуються, досягають критичного рівня та набувають відкритої форми
	Відкрита	Характеризується невиконанням банками своїх зобов’язань перед клієнтами, нездатністю банківської системи безперебійно здійснювати розрахунки, масовим прагненням вкладників вилучити свої вклади з банків, , банкрутством банків
Географія поширення	Національна	Криза, зумовлена виключно внутрішніми макроекономічними диспропорціями та деструктивними чинниками всередині країни
	Регіональна	Криза, що охоплює групу країн із подібними дестабілізуючими чинниками та кризовими передумовами в основних регіонах світу
	Світова (глобал.)	Криза, що поширюється на всі світові держави, набуває глобального характеру, незалежно від місця виникнення і швидкості розповсюдж.
Масштаби наслідків	Макроекономічна	Породжує макроекономічний спад, високу інфляцію та демонетизацію економіки (як правило, є системною)
	Мікроекономічна	Спричиняє серйозні проблеми серед певного кола банків, які, за пасивної політики центрального банку, можуть бути визнані банкрутами та ліквідовані
	Глобальна	Поширюється на всю банківську систему або на банківські системи кількох країн одночасно

Для суспільства загалом настання банківської кризи та період її подолання мають своїми наслідками: зменшення сукупного суспільного капіталу, розміру національного багатства, спад виробництва, зменшення ВВП; бюджетно-фінансову дестабілізацію, інфляцію та демонетизацію економіки; загальне погіршення ситуації в економіці країни та оцінок такої ситуації і перспектив її покращення.

Для клієнтів комерційних банків наслідками банківської кризи можуть бути: повна або часткова втрата коштів, довірених ними банкам, які не змогли протистояти кризі; погіршення умов ведення підприємницької діяльності та умов банківського обслуговування юридичн. та фізичних осіб; погіршення фінансового стану позичальників внаслідок негативних змін економічної ситуації в країні, зростання та накопичення їх прострочених та безнадійних боргів банкам; необхідність пошуку нових банків, якщо попередні збанкрутували або не виконують своїх зобов’язань перед клієнтами.

Для банківського сектору загалом наслідки кризи можуть бути наступними: зменшення сукупного банківського капіталу; зниження вартості активів банківського сектору; погіршення якості та структури кредитних портфелів банку; виникнення чи посилення невідповідності між пасивами та активами банків за обсягами та термінами; більш чи менш повна втрата банками платоспроможності та ліквідності; скорочення мережі банківських установ та їх філій та підрозділів.

Фактори, які спричинили фінансову кризу в Україні:

Зовнішні: фактична прив’язка курсу гривні до долара США; зміни кон’юнктури на міжнародних фінансових ринках; зосередженість вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, застій внутрішніх ринків; задоволення попиту населення за рахунок імпорту, що підірвало зовнішньоторговельний баланс країни; значний обсяг корпоративних позик – близько 35 млрд. дол. США, левова частка яких була спрямована на імпорт споживчих товарів (не маючи можливості рефінансувати ці позики, українська економіка отримала проблеми не лише із зовнішньоторговельним сальдо, а й із сальдо поточного рахунку);

Внутрішні: структурні та політичні фактори; чинники «стадної поведінки», психологіч­ного ризику, епідемічного поширення кризових явищ; зниження кредитних рейтингів більшості українських банків, що стало додатковим поштовхом для паніки серед вкладників банків; слабка бюджетна політика держави, зростання соціальних видатків; монетарна політика «дорогих грошей», котра перекрила підприємствам доступ до кредитів та підірвала економічне зростання; криза довіри до банківського сектора та нестабільна політична ситуація в країні.

Подолання банківських криз передбачає здійснення комплексу антикризових заходів, що спрямовуються як на усунення причин кризи, так і на нейтралізацію її основних наслідків.