Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.

Пошарова топографія. Шкіра задньої гомілкової ділянки тонка, рухома, зби-

рається в складку. Підшкірна жирова клітковина добре виражена і теж збирається

в складку. У ній проходить велика підшкірна вена, проекція якої відповідає лінії,

проведеній від передньої поверхні присередньої кісточки до задньої поверхні при-

середнього надвиростка стегнової кістки (лінія Лінтона — проекція розташування

перфорантних вен). У зазначену судину вливаються її поверхневі притоки. Перфо-

рантними венами (їх може бути від 3 до 12), які пронизують власну фасцію, вели-

ка підшкірна вена сполучається з глибокими венами (мал. 343; див. кольорову

вклейку).

Усі вени підшкірної жирової клітковини задньої гомілкової ділянки м'язового

типу, містять клапани.

Посередині зазначеної ділянки розташована мала підшкірна вена, яка в серед-

ній третині пронизує власну фасцію, входить у фіброзний канал між головками

литкового м'яза (канал Пирогова) і впадає в підколінну вену. Унаслідок скорочення

м'язів вена в каналі стискається та прокачує кров у підколінну вену. За короткого

каналу Пирогова існують вроджені передумови виникнення варикозного розширен-

ня малої підшкірної вени. Зазначена судина проходить разом з присереднім шкір-

ним нервом литки. Підшкірні вени гомілки з'єднані між собою численними анасто-

мозами.

Поверхневий листок фасції гомілки (lamina superficiflis fascia cruris) утворює

футляр для триголового м'яза литки, сформованого литковим м'язом, який має біч-

ну та присередню головки, камбалоподібним і непостійним підошвовим (m. plantaris).

Сухожилки заначених м'язів з'єднуються разом, утворюючи могутній п'ятковий

(ахілловий) сухожилок (tendo calcaneus, Achillis), який прикріплюється до п'яткового

горба. Між п'ятковим горбом і сухожилком розміщується синовіальна сумка

п'яткового сухожилка (bursa tendinis calcanei).

Глибокий листок фасції гомілки (lamina profunda fascia cruris) відділяє триголо-

вий м'яз від м'язів-згиначів, розташованих у глибокому фасціально-клітковинному

просторі задньої гомілкової ділянки.

М'язи глибокого фасціального ложа розміщені в такому порядку: медіально

лежить довгий м'яз — розгинач пальців, латерально — довгий м'яз — розгинач ве-

ликого пальця, між ними і спереду — задній великогомілковий м'яз.

Гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus) обмежений спереду заднім ве-

ликогомілковим м'язом, ззаду — камбалоподібним м'язом і глибоким листком фас-

ції гомілки, що вкриває його спереду, зсередини — довгим м'язом — згиначем паль-

ців, ззовні — довгим м'язом — згиначем великого пальця. Верхній отвір каналу об-

межений сухожилковою дугою камбалбподібного м'яза (ззаду) і підколінним м'язом

(спереду). Крім того, розрізняють передній і нижній отвори зазначеного каналу. Пе-

редній отвір розташований у міжкістковій перетинці та пропускає передню велико-

гомілкову артерію, нижній — спереду обмежений заднім великогомілковим м'язом,

ззаду — п'ятковим сухожилком. Через нього задні великогомілкові судини та вели-

когомілковий нерв проникають у присередній кісточковий канал. Клітковинний

простір гомілково-підколінного каналу через верхній отвір сполучається з кліткови-

ною підколінної ямки. За ходом передньої великогомілкової артерії він пов'язаний з

переднім м'язовим ложем, за ходом гілок задньої великогомілкової та малогомілко-

вої артерій — з підшкірною жировою клітковиною гомілки, внизу через присередній

кісточковий канал — із серединним клітковинним простором підошви.

Нижній м'язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior) обмеже-

ний ззаду довгим м'язом — згиначем великого пальця, спереду — малогомілковою

кісткою і заднім великогомілковим м'язом. У цьому каналі проходить малогомілко-

ва артерія.

Кровопостачання. Судинно-нервовий пучок задньої ділянки гомілки, розташо-

ваний у гомілково-підколінному каналі, містить у своєму складі задню великогоміл-

кову артерію, дві однойменні вени і великогомілковий нерв (мал. 344). На всьому

протязі каналу нерв лежить збоку від судин. У верхній третині каналу від великого-

мілкової артерії відходить малогомілкова артерія, що прямує в нижній м'язово-малогомілковий канал

Топографічна анатомія тильної ділянки стопи

Тил стопи

Пошарова топографія. Шкіра цієї ділянки тонка, рухома. Її легко ушкодити (по-

тертості, садна тощо). Підшкірна жирова клітковина пухка, слабко виражена, в ній

може скупчуватися набрякова рідина. Поверхнева фасція оточує в підшкірній жи-

ровій клітковині тильну венозну сітку стопи (rete venosum dorsale pedis), яка є по-

чатком великої та малої підшкірних вен. Біля місця її розгалуження проходять по-

верхневі нерви, що є кінцевими гілками литкового, поверхневого та глибокого ма-

логомілкових і підшкірного нервів.

Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) є продовженням власної фасції гоміл-

ки. Через щільність її називають тильним апоневрозом стопи. Вона обмежує ззовні

тильний простір стопи (spatium dorsale pedis), у якому в три шари розташовані сухо-

жилки, м'язи, глибокі судини та нерви.

Перший шар м'язів представлений сухожилками переднього великогомілкового

м'яза, довгого м'яза — розгинача великого пальця та довгого м'яза — розгинача

пальців, які лежать в окремих футлярах (мал. 345; див. кольорову вклейку).

Другий шар м'язів утворений огорнутими фасціальними відростками коротки-

ми м'язами — розгиначами пальців і великого пальця стопи. Між ними та сухожил-

ком довгого м'яза — розгинача великого пальця в окремому футлярі лежить судин-

но-нервовий пучок тилу стопи (тильна артерія стопи, дві однойменні вени, глибо-

кий малогомілковий нерв).

Третій шар м'язів, найглибший, представлений чотирма тильними міжкісткови-

ми м'язами (mm. interossei dorsales). Тильна міжкісткова фасція вкриває його, обме-

жуючи зглибини тильний простір стопи.

Кровопостачання передньої надп'ятково-гомілкової ділянки та тилу стопи забез-

печує тильна артерія стопи (а. dorsalis pedis), яка є прямим продовженням передньої

великогомілкової артерії та розташована в проміжку між сухожилками довгого м'яза —

розгинача великого пальця та довгого м'яза — розгинача пальців. Вона проектуєть-

ся на шкіру по лінії, проведеній від середини відстані між кісточками до першого

міжпальцевого проміжку.

Від зазначеної артерії відходять:

1) бічна та присередні заплеснові артерії (а. tarsea lateralis і аа. tarseae mediales),

які розгалужуються в ділянці заплесна і віддають гілочки до капсули надп'ятково-

гомілкового суглоба;

2) дугоподібна артерія (а. arcuata), розташована посередині тилу стопи під ко-

ротким м'язом — розгиначем пальців. Вона утворює анастомоз у вигляді дуги із

бічною заплесновою артерією, а в дистальному напрямку віддає три плеснові тильні

артерії (аа. metatarseae dorsales II, III, IV);

3) перша плесова артерія, що є прямим продовженням тильної артерії стопи;

4) глибока підошвова гілка (r. plantaris profundus), яка відходить від дугоподібної

або першої плеснової артерії та через перший міжпальцевий проміжок проникає на

підошву, де з'єднується з підошвовою артеріальною дугою.

Іннервація. Підшкірний нерв іннервує вузьку смужку шкіри присереднього від-

ділу тилу стопи, бічний тильний шкірний нерв (n. cutaneus dorsalis lateralis), що є

гілкою литкового нерва, — шкіру бічного відділу стопи, поверхневий малогомілко-

вий нерв (n. peroneus superficialis) — шкіру тилу стопи між двома попередніми нер-

вами, окрім першого міжпальцевого проміжку.

Глибокий малогомілковий нерв (n. peroneus profundus) супроводжує на стопі

тильну артерію. Від нього відходять гілочки до шкіри першого міжпальцевого про-

міжка, рухові гілочки до м'язів тилу стопи та гілочки до кісток і суглобів.

Лімфовідтік. На тилі стопи формується сітка лімфатичних судин. Від присеред-

ніх відділів лімфа відтікає по ходу великої підшкірної вени в поверхневі пахвинні

лімфовузли, від бічних — по ходу малої підшкірної вени в підколінні лімфовузли.