Оболонки спинного мозку. Міжоболонкові простори хребтового каналу.

Спинний мозок вкритий трьома оболонами: найбільш поверхнево розташована

тверда оболона спинного мозку (dura mater spinalis), під нею лежить павутинна обо-

лона спинного мозку (arachnoidea mater spinalis) і безпосередньо до поверхні спин-

ного мозку прилягає м'яка оболона спинного мозку (ріа mater spinalis; мал. 313).

Тверда оболона спинного мозку, що на відміну від такої головного мозку нещіль-

но прилягає до стінок хребтового каналу, простягається від великого потиличного

отвору до Sn_in. У бічних відділах хребтового каналу оболона дає відростки, створю-

ючи тим самим футляри для спинномозкових нервів до виходу їх через міжхребцеві

отвори.

Між твердою оболоною і окістям, що вистилає внутрішню стінку хребтового

каналу, розташований надтвердооболонний (навколотвердооболонний) простір

(spatium epiduralis (periduralis), у пухкій клітковині якого міститься внутрішнє хреб-

тове венозне сплетення (plexus venosus vertebralis internus). Міжхребцеві вени відхо-

дять від вен спинного мозку та внутрішнього хребтового сплетення і вливаються у

хребтові, непарну, півнепарну та поперекові вени. Міжхребцеві вени фіксовані до

клітковини, не мають клапанів і в разі розрізання не спадаються. Під час вдиху в

них виникає негативний тиск, який сприяє потраплянню у вени повітря, що може

призвести до розвитку повітряної емболії (через систему парна та непарна вени —

верхня порожниста вена — праве перед- сердя та правий шлуночок — легенева артерія).

Безсудинна павутинна оболона спинного мозку від твердої оболони відділена

вузьким підтвердооболонним простором (spatium subdurale). Між павутинною та

м'якою оболонами спинного мозку розташований підпавутинний простір (spatium

subarachnoidealis), в якому міститься спинномозкова рідина. На рівні великого по-

тиличного отвору підпавутинний простір спинного мозку безпосередньо переходить

у такий самий простір головного мозку. Підпавутинний простір спинного мозку

пронизаний сполучнотканинними зубчатими зв'язками (ligg. denticulata), прикріп-

леними до його м'якої оболони. Також вони кріпляться до твердої оболони та, роз-

ташовуючись у фронтальній площині, ділять підпавутинний простір спинного мозку

на передній і задній відділи.

М'яка оболона, яка щільно прилягає до спинного мозку, містить велику кіль-

кість кровоносних судин, між стінками яких і зазначеною оболоною є периваску-

лярні простори (Вірхова—Робена), що сполучаються з підпавутинним простором.

Вони виповнені спинномозковою рідиною.

Оперативні доступи до плечової артерії на різних рівнях плеча.

Проекційна лінія судинно-нервового пучка проходить по присередній борозні

двоголового м'яза (мал. 397). Доступ до плечової артерії виконують обхідним шля-

хом, провівши розріз на 1 см назовні від проекційної лінії, тобто по опуклості че-

ревця двоголового м'яза плеча. Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину,

поверхневу фасцію. По зонду розкривають передню стінку піхви двоголового м'яза,

який відводять назовні. Через задню стінку піхви видно серединний нерв, розташо-

ваний на артерії. М'яз відводять і виділяють плечову артерію.

32)

Топографічна анатомія додатків матки.

МАТКОВА ТРУБА

Маткова труба — порожнисте утворення завдовжки 10—12 см.

Голотопія. Труба проходить по верхньому краю широкої зв'язки матки, що утво-

рює для неї брижу (mesosalpinx), в якій до органа підходять судинні гілки маткової

і яєчникової артерій.

Будова. Маткова труба містить маткову частину, перешийок, ампулу, лійку та

торочки (fimbriae tubae). Стінка органа представлена такими шарами: серозною обо-

лонкою, підсерозним прошарком, м'язовою і слизовою оболонками.

Синтопія. Маткова труба тісно зв'язана з яєчником: охоплює його з трьох боків.

Біля матки труба має горизонтальний напрямок, потім утворює різкий згин і майже

вертикально прямує вгору вздовж брижового краю яєчника. У кінцевому відділі

труба утворює ще один згин, опуклою частиною обернений так, що лійка труби

спрямована вниз і прилягає до вільного краю та бічної поверхні яєчника. Трубу

фіксує підвішувальна зв'язкою яєчника (lig. suspensorium ovarii), у товщі якої прохо-

дять гілки яєчникової артерії.

Кровопостачання маткової труби забезпечують трубні гілки маткової артерії.

Лімфовідтік. Регіонарними лімфатичними вузлами органа є внутрішні клубові,

крижові та пахвинні лімфатичні вузли.

Іннервацію маткової труби забезпечує матково-піхвове сплетення, утворене гіл-

ками підчеревного сплетення.

яєчник

Це парний орган розміром 2,5x1,5x1 см.

Будова. Яєчник має два краї: передній, фіксований до широкої зв'язки матки, і

задній — вільний, обернений у бік прямої кишки. У ньому розрізняють дві поверх-

ні: присередню, що обернена в порожнину таза та торкається тазових органів, і

бічну, обернену до стінки таза. До маткового кінця яєчника кріпиться власна зв'язка

яєчника, що фіксує його до кута матки. До трубного кінця яєчника фіксована підві-

шувальна зв'язка яєчника.

Зовнішній покрив яєчника утворений зародковим епітелієм, що зумовлює його

матовість. Очеревина вкриває яєчник лише в місці його фіксації до широкої зв'язки

матки. Тут утворюється кільцеподібна біла смужка очеревини, зрощеної з яєчни-

ком, — кільце Фарра—Вальдеєра. Допереду від цього кільця передній край яєчника

заходить між листки широкої зв'язки матки. У зазначеному місці в нього входять

кровоносні судини, нерви та лімфатичні судини. Місце входження судинно-нерво-

вих утворень називають воротами яєчника.

Синтопія. Яєчник прилягає до бічної стінки таза дещо нижче входу в малий таз.

Тут, поблизу біфуркації спільної клубової артерії, утворюється заглибина — яєчни-

кова ямка (fossa ovarica). Вона обмежена спереду зовнішніми клубовими судинами,

ззаду — внутрішніми клубовими судинами, знизу — матковою артерією, дно її утво-

рене внутрішнім затульним м'язом, вкритим очеревиною.

Кровопостачання яєчника забезпечують яєчникова артерією, що починається від

черевної частини аорти на рівні Lp та яєчникова гілка маткової артерії. Судини

яєчника з'єднуються між собою. Відтік венозної крові відбувається яєчниковими

венами в нижню порожнисту вену з правого боку, та ниркову вену — з лівого, а

також у матково-піхвове сплетення.

Лімфа від яєчника відтікає в аортальні та клубові лімфатичні вузли.

Іннервацію органа забезпечують гілки матково-піхвового сплетення.