Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.

Кістково-пластичну ампутацію го-

мілки вперше було запропоновано М.І. Пироговим у 1852 р. Суть операції полягає

в тому, що опил кісток гомілки перекривають горбом п'яткової кістки, вкритим

товстою шкірою (мал. 392). Така кукса добре витримує навантаження та не вкорочує

кінцівки, що дає змогу спиратися безпосередньо на неї, не користуючись проте-

зом.

Сучасні вдосконалені протези стопи мають вмонтований шарнір, який імітує

рухи гомілковостопного суглоба. Для користування таким протезом кукса гомілки

має бути вкороченою мінімум на 5 см, тому кістку гомілки під час ампутації пере-

пилюють на 5 см вище лінії суглобової поверхні великогомілкової кістки.

Техніка операції. На тильній поверхні стопи виконують дугоподібний розріз,

який з'єднує верхівки обох кісточок. Другий розріз, стременоподібний, проводять

перпендикулярно, навколо підошви, яким з'єднують кінці попереднього розрізу.

Розсікають капсулу гомілковостопного суглоба. Після згинання стопи вдається ви-

вихнути надп'яткову кістку. Далі розпилюють п'яткову кістку та видаляють ушкод-

жену частину стопи. Перев'язують магістральні судини, пересікають нерви, сухо-

жилки. Кістки гомілки перепилюють на 5 см вище суглобової поверхні. П'ятковий

клапоть зміщують, після чого до місця перепилювання гомілкових кісток фіксують

залишок горба п'яткової кістки шурупами або спицями. Накладають шви. Куксу

іммобілізують гіпсовою лонгетою.

Фасціопластична ампутація гомілки в середній і верхній третині. Найменша довжи-

на кукси гомілки, що дає змогу зберегти рухи в колінному суглобі, становить 4—5 см.

38)

Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.

Шкіра тонка, легко зміщується. У підшкірній жировій клітковині з про-

меневого боку розташовані головна вена та бічний підшкірний нерв передпліччя, а

з ліктьового — основна вена та присередній підшкірний нерв передпліччя.

Власна фасція передпліччя (fascia antebrachii) вкриває м'язи, утворюючи для

них піхви.

М'язи передньої поверхні передпліччя розташовані в чотири шари:

• перший шар утворений плечо-променевим, круглим м'язом привертачем, про-

меневим м'язом — згиначем зап'ястка, довгим долонним м'язом, ліктьовим м'язом —

згиначем зап'ястка;

• другий — поверхневим м'язом — згиначем пальців (m. flexor digitorum superficialis);

• третій — довгим м'язом — згиначем великого пальця (m. flexor pollicis longus)

і глибоким м'язом — згиначем пальців (m. flexor digitorum profundus);

• четвертий — квадратним м'язом-привертачем (m. pronator quadratus).

Між глибоким м'язом — згиначем пальців і довгим м'язом — згиначем велико-

го пальця (більш поверхнево), а також квадратним м'язом-привертачем і нижнім

відділом міжкісткової перегородки передпліччя (глибше) розташований клітковин-

ний простір Пирогова, який сполучається з клітковинними просторами кисті та

задньої ділянки передпліччя.

Судинно-нервові пучки. Між м'язами передньої ділянки передпліччя утворюють-

ся три борозни, в яких лежать судинно-нервові пучки (мал. 328; див. кольорову

вклейку):

• ззовні передпліччя, між плечо-променевим і променевим м'язом — згиначем

зап'ястка, розташована променева борозна, в якій лежить променева артерія разом

з двома венами та поверхневою гілкою променевого нерва;

• зсередини передпліччя, між ліктьовим м'язом — згиначем зап'ястка та поверх-

невим м'язом — згиначем пальців, лежить ліктьова борозна, в якій розташована

ліктьова артерія з двома однойменними венами і нервом;

• між променевим м'язом — згиначем зап'ястка та поверхневим м'язом — згиначем

пальців лежить серединна борозна передпліччя (sulcus medianus antebrachii), в якій про-

ходять серединний нерв і супутня артерія серединного нерва (a. comitans n. mediani);

• найглибше, на міжкістковій перегородці передпліччя, лежить четвертий су-

динно-нервовий пучок, представлений передньою міжкістковою артерією (a. interossea

anterior), що є гілкою загальної міжкісткової артерії (a. interossea communis;

від ліктьової артерії), і переднім міжкістковим нервом (n. interosseus anterior), що є

гілкою серединного нерва.