Топографічна анатомія заплесно-плеснового суглобу.

Заплесно-плеснові суглоби утворені завдяки з'єднанню трьох клиноподібних з

трьома (першою, другою і третьою) плесновими кістками і кубоподібної кістки з

четвертою і п'ятою плесновими кістками. Особливість суглоба полягає в тому, що

друга плеснова кістка значно вдається в проксимальному напрямку завдяки змен-

шенню другої клиноподібної кістки. Таким чином, під час вичленування в цьому

суглобі потрібно вирізати ножем П-подібну нішу.

Суглобова щілина проектується на шкіру по лінії, що проходить позаду горбис-

тості четвертої плеснової кістки до точки, розташованої на 2—2,5 см дистальніше

горбистості човноподібної кістки. Суглоби укріплені тильними та підошвовими за-

плесно-плесновими зв'язками (ligg. tarsometatarsea dorsalia et plantaria).

Ключем суглоба є міжкісткова клино-плеснова зв'язка (lig. cuneometatarseum

interosseum), розташована між першою клиноподібною і другою плесновою кістками.

29)

Топографічна анатомія матки.

Голотопія. Матка розміщена в центральній частині порожнини малого таза між

сечовим міхуром і прямою кишкою (мал. 290; див. кольорову вклейку).

Скелетотопія. Перешийок (перехід тіла в шийку — isthmus uteri) та шийка матки

розташовані на рівні Sn_in.

Будова. Матка має три відділи: дно (fundus uteri) — частина, розташована вище

відходження маткових труб, тіло (corpus uteri) — частина органа між дном і шийкою,

та шийку (cervix uteri), що має надпіхвову та піхвову порції. Звужену частину тіла в

ділянці шийки називають перешийком. Розрізняють передню та задню поверхні,

правий і лівий краї матки. Поздовжня вісь матки нахилена вперед (anteversio), тіло

матки по відношенню до шийки також нахилене вперед (anteflexio).

Стінка матки містить три оболонки: зовнішня — серозно-фасціальна

(perimetrium), середня — м'язова (myometrium), внутрішня — слизова (endometrium).

Зовнішня оболонка представлена очеревиною та фасцією таза. Очеревина вкриває

тіло та дно матки, задню стінку шийки, а також невелику ділянку (близько 1—

1,5 См2) задньої стінки піхви, переходячи на передню стінку прямої кишки й утво-

рюючи прямокишково-маткову заглибину (excavatio rectouterina). На міхуровій по-

верхні матки очеревина доходить до перешийка, потім йде на задню та верхню

стінки сечового міхура, утворюючи міхурово-маткову заглибину (excavatio vesicouterina).

Біля країв матки очеревина утворює дублікатуру, що йде до бічних стінок

таза. Це — широка зв'язка матки (lig. latum uteri). Бічні краї матки між листками

зазначеної зв'язки очеревиною не вкриті. Передня стінка шийки матки, перешийок

і піхва розташовані в підочеревинному відділі малого таза. Вони вкриті нутрощевою

фасцією таза і зрощені з фасцією сечового міхура.

М'язова оболонка має тонкі зовнішній і внутрішній поздовжні шари та вираже-

ний коловий середній шар, в якому розташована основна маса кровоносних судин.

Слизова оболонка не має підслизової основи та щільно зрощена з м'язовою.

У порожнині матки виділяють два відділи: власне порожнина матки та канал

Шийки матки.

ЗВ'ЯЗКИ МАТКИ

Широка зв'язка матки — парна. Вона є дуплікатурою очеревини і має чотири-

кутну форму. Її присередній край фіксований до бічного краю матки, бічний — до

бічної стінки таза в ділянці крижово-клубового суглоба. Верхній її край вільний, у

ньому розташована маткова труба, нижній — утворений завдяки розходженню лист-

ків очеревини. У товщі (зверху вниз) широкої зв'язки матки розташовані маткові

труби, круглі зв'язки матки (ligg. teres uteri), задні частини яєчників та власні зв'язки

яєчників (ligg. ovarii proprium). Усі ці утворення випинають очеревину широкої

зв'язки й утворюють власні брижі, тобто частини зв'язки, що кріпляться до цих

органів: mesometrium — брижа матки, mesosalpinx — брижа маткової труби,

mesoovarium — брижа яєчника, mesodesma — стрічка очеревини, фіксована до круг-

лої зв'язки матки. Біля основи широкої зв'язки розташована приматкова клітковина

(parametrium), у товщі якої проходять сечовід, оточений власною фасцією, маткова

артерія, кардинальна зв'язка матки (lig. cardinale uteri). Відстань від сечоводу до

стінки матки коливається залежно від віку: від 0,5 см — у дитинстві та старості, до

1—2 см — у репродуктивному віці. Причому лівий сечовід зазвичай розташований

ближче до матки, ніж правий.

Кругла зв'язка матки починається дещо нижче і вперед від початкової частини

маткової труби. У товщі широкої зв'язки вона прямує вбік і вперед до глибокого

пахвинного кільця. Нерідко за її ходом виявляють венозні й артеріальні стовбурці,

що утворюють анастомоз між матковими та нижніми надчеревними судинами.

Власна зв'язка яєчника починається в ділянці кута матки. Прямуючи вниз і назад

від початку маткової труби, вона йде до маткового кінця яєчника. У зазначеній

зв'язці містяться кровоносні судини й утворюються анастомози між матковою та

яєчниковою артеріями.

Кардинальна зв'язка матки починається від перешийка, проходить в основі ши-

рокої зв'язки по ходу маткової артерії та кріпиться до пристінкового листка фасції

таза. Зазначена зв'язка є сполучнотканинним і м'язовим тяжем, утвореним непо-

смугованою м'язовою та фіброзною тканинами.

Крижово-маткова зв'язка (lig. sacrouterina) є парною. Вона фіксує перешийок

матки до Sn III. Над нею утворюється матково-прямокишкова складка очеревини.

Синтопія. Спереду від матки, між нею та сечовим міхуром, розташована міхуро-

во-маткова заглибина, що знизу доходить до половини органа. Нижче заглибини

стінка матки зрощена зі стінкою сечового міхура. Позаду розташована матково-пря-

мокишкова заглибина, яка досягає проксимальної частини піхви. Для евакуації

крові або гною, що накопичилися в цій заглибині, доступ виконують через задню

стінку склепіння піхви.

У шийці матки виділяють надпіхвову та піхвову частини. Останню охоплює піхва,

унаслідок чого утворюється склепіння піхви і його частини: передня — між передньою

губою вічка матки та передньою стінкою піхви, задня — між задньою губою вічка

матки та задньою стінкою піхви, і бічна. Задня, глибша, частина склепіння піхви та

ділянка стінки, що його утворює, вкриті очеревиною, яка є дном прямокишково-мат-

кової заглибини. По боках від тіла матки розташовані приматкові клітковинні про-

стори. Маткові артерії, що проходять у них, під час атонічних післяпологових крово-

теч можна перетиснути затискачами, накладеними через бічні склепіння піхви.

Кровопостачання матки забезпечує переважно маткова артерія (а. uterina). До-

датковими джерелами кровопостачання органа є нижня надчеревна артерія, яєчни-

кова, нижня міхурова та внутрішня соромітна артерії. Венозний відтік відбувається

в основному через систему внутрішньої клубової вени. Слід зазначити, що в ділянці

матки та піхви утворюються маткове та піхвове венозні сплетення, що можуть ши-

роко з'єднуватися з венозними сплетеннями прямої кишки і сечового міхура.

Лімфовідтік. Регіонарними лімфатичними вузлами матки і піхви є внутрішні

клубові, крижові та пахвинні лімфатичні вузли.

Іннервація матки відбувається завдяки матково-піхвовому сплетенню, утворено-

му гілками підчеревного сплетення.

Топографічна анатомія судинної і м’язової лакун передньої ділянки стегна.

На кордоні живота і передньої області стегна між паховою зв'язкою і тазової кісткою розташоване простір, розділений підвздошной-гребінцевої дугою (arcus iliopectineus) на м'язову і судинну лакуни (lacuna musculorum et lacuna vasorum) Підвздошной-гребенчатая дуга являє собою ущільнення клубової фасції (fascia iliaca), вистилає клубово-поперекову м'яз (Т. iliopsoas). Клубово-гребенчатая дуга спереду прикріплюється до пахової зв'язці (Lig. inguinale), а медіально - до клубово-лобковому піднесенню (eminentia iliopubica) лобкової кістки. М'язова лакуна (lacuna musculorum) orpe нічена спереду пахової зв'язкою, медіально - клубово-гребінцевої дугою (arcus iliopectineus), ззаду - тазової кісткою. Через м'язову лакуну на стегно проходять під- вздошной-поперековий м'яз (т. iliopsoas), стегновий нерв (п. femoralis) і латеральний шкірний нерв стегна (п. cutaneus femoris lateralis). Судинна лакуна (lacuna vasorum) обмежена спереду пахової зв'язкою, ззаду – гребінцевої зв'язкою (lig. pectineale), медіально - лакунарній зв'язкою (lig. lacunare), латераль але - клубово-гребінцевої дугою. • гребінчастий зв'язка (lig. pectineale) являє собою щільно зрощений з окістям сполучнотканинний тяж, що йде по гребеню лобкової кістки від клубово-гребінцевої дуги до лобкового горбка. • Лакунарна зв'язка (lig. lacunare) являє собою продовження пахової зв'язки і да-I теральной ніжки апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, які після прикріплення до лобкового горбка повертають назад і прикріплюються до гребінцевої зв'язці над гребенем лобкової кістки. Через судинну лакуну проходять бедрен-] ві судини, причому вена лежить медіальніше артерії.

30)