- •50. Особливості будови стебел залежно від екологічних умов існування. Метаморфози пагона й стебла.
- •51. Функції листка
- •52. Листкорозташування. Листковий цикл.
- •53. Морфологія простих листків
- •54. Складні листки, їх типи. Жилкування листків
- •56. Формації листків. Гетерофілія. Метаморфози листка.
- •57. Поняття про відтворення та розмноження. Види розмноження
- •58. Основні форми нестатевого розмноження
- •60. Поняття про цикли відтворення. Чергування статевого та нестатевого поколінь у циклах відтворення.
- •61. Вищі рослини. Загальна характеристика відділів –Плауноподібні та Хвощоподібні.
- •62. Загальна характеристика відділу Мохоподібні, екологічне та практичне значення його представників. Відділ мохоподібні – bryophyta
- •63. Загальна характеристика відділу Папоротеподібні, екологічне та практичне значення його представників.
- •64. Загальна характеристика відділу Голонасінні, практичне та екологічне значення його представників
- •65. Чергування поколінь у циклі відтворення сосни звичайної. Систематика Голонасінних
- •67. Виникнення квітки, її загальна будова
- •O видозмінене стебло пагона:
- •Функції квітки:
- •69.Будова тичинки. Андроцей і чоловічий гаметофіт Покритонасінних. Мікроспорогенез.
- •73. Чергування поколінь у циклі відтворення Покритонасінних
- •74. Формування насіння й плодів. Загальна будова плоду
- •2. Справжні і несправжні плоди
- •3. Типи сухих і соковитих плодів
- •5. Будова насіння та всходів дводольних та однодольних рослин
- •77. Пристосування плодів і насіння до поширення
- •78. Систематика Покритонасінних, їх основні класифікаційні системи.
- •79. Загальні ознаки класу Двосім’ядольні, його підкласи й найважливіші родини
- •80. Загальні ознаки класу Односім’ядольні, його підкласи й найважливіші родини
- •81. Загальна характеристика родин – Капустяні (Хрестоцвіті) та Розові, практичне значення їх представників
- •82. Загальна характеристика родин – Бобові (Метеликові) та Селерові (Зонтичні), практичне значення їх представників
- •83. Загальна характеристика родин – Ранникові та Глухокропивові (Губоцвіті), практичне значення їх представників
- •84. Загальна характеристика родини Айстрові (Складноцвіті), практичне значення її представників.
- •85. Загальна характеристика родин – Осокові та Тонконогові (Злакові), практичне значення їх представників.
- •86. Екологічні групи рослин за відношенням до основних абіотичних факторів
- •87. Життєві форми рослин
- •88.Вплив діяльності людини на сучасний стан рослинного світу, заходи його охорони.
- •89. Предмет вивчення геоботаніки або фітоценології. Поняття про рослинне угруповання або фітоценоз.
- •90. Геоботанічне районування та його значення для ґрунтознавства. Рослинність різних природно-кліматичних зон на території України.
81. Загальна характеристика родин – Капустяні (Хрестоцвіті) та Розові, практичне значення їх представників
Дводольні рослини. Родина Капустяні. (Brassicaceae) У родині відомо понад 3 тис. видів, більшість з них зростає в областях з помірним і холодним кліматом, у горах Середземномор’я, Кавказу. Це переважно трави, зрідка напівкущі. У деяких видів верхня частина головного кореня потовщена (редька, ріпа) і виконує запасаючу функцію. Квітка правильна (можна провести декілька площин симетрії), має подвійну оцвітину: чашечку з 4 чашолистиків (Ч) і віночок (П) з 4 пелюсток; 6тичинок (Т), з яких 2 коротші, і одну маточку (М). *Ч2+2П4Т2+4М1 — так формулою можна представити будову квітки хресто-цвітих. Квітка підматочкова, зав’язь верхня (1). Це комахозапильні рослини та добрі медоноси. Плід — стручок або стручечок, у багатьох насіння з великим вмістом олії. Найвідоміший вид — капуста городня. Це дворічна рослина, яка на перший рік утворює видозмінені великі бруньки (головку), а на другий рік розвивається суцвіття з жовтими квітами, плід— стручок. Вирощують також редьку, гірчицю, рапс, хрін та ін. Багато в родині бур’янів: гикавка, талабан, грицики. Є серед них технічні, лікарські, декоративні, олійні. Відома рослина гірчиця — з її насіння отримують олію, а залишки використовують для виготовлення столової гірчиці та гірчичників. В Україні поширена рослина хрін, яку використовують як гостру приправу та як лікувальний засіб при застуді.
Родина Розові представлена деревами, кущами, напівкущами та травами. Більшість плодових дерев, які вирощують в Україні, з родини Розові: яблуня, груша, вишня, абрикос, слива; з кущів — ожина, малина, шипшина тощо. За особливостями будови квіток їх об’єднали в одну родину. Квітки розових правильні, мають подвійну оцвітину — чашечка складається з п’яти чашолистиків, часто зрослих, віночок з п’яти вільних пелюсток. Тичинок у квітці розових багато, маточка може бути одна (у яблуні, сливи) або багато (малина, суниця). Квітколоже у розових може бути плескате, опукле та увігнуте. Квітки або поодинокі (айва), або зібрані в су-цвіття зонтик (вишня), щиток (яблуня, горобина) або китицю (черемха). Плоди різноманітні — соковита кістянка (вишня, черешня, абрикос, персик), збірна кістянка (малина, ожина), соковите яблуко (яблуня, айва, груша), суничина: на поверхні розрослого м’ясистого квітколожа плодики — сухі сім’янки (суниці), багатогорішок — усередині розрослого квітколожа (шипшина). Є й інші сухі плоди: горішки, сім’янки, коробочки. Види родини розових мають надзвичайно велике господарське значення: плодово-ягідні культури, лікарські рослини, багаті на вітаміни, олійні, декоративні. Неможливо уявити садки України без видів родини Розові: яблуні, груші, сливи, персика, абрикоса, вишні, черешні. Вирощують кущі та трав’янисті: малину, ожину, суниці, шипшину. Плоди цих рослин не тільки смачні, а й мають лікувальні властивості. Шипшина — вітамінна рослина, використовується і для виведення нових сортів троянд.
82. Загальна характеристика родин – Бобові (Метеликові) та Селерові (Зонтичні), практичне значення їх представників
Родина Бобові отримала назву за назвою плоду — біб. Життєві форми вродині різноманітні: дерева, кущі, однорічні та багаторічні трави. Кількість видів —понад 1000. Розповсюджені бобові в різних природних зонах по всіх континентах. Усі вони мають неправильну квітку, яка зовні нагадує метелика, п’ять зрослих чашолистиків і п’ять пелюсток в оцвітині. Усі пелюстки різняться за розміром іформою: одна велика (вітрило), дві бічні менші (весла) та дві частково зрослі нижні (човник). Маточка одна, тичинок десять — дев’ять зрослі, а одна вільна (у більшості): Ч(5)П3+(2)Т(9)+1М1. Квітки можуть бути поодинокі або зібрані у су-цвіття: головку (конюшина), простий зонтик (лядвенець), китицю (горох). Характерна ознака бобових — утворення на корені бульбочок, у яких живуть бактерії — споживачі вільного азоту. Тому насіння бобових багате на білки. До цієї родини належать важливі їстівні, лікарські, декоративні, кормові та інші рослини (квасоля, горох, соя, арахіс, конюшина, люцерна, люпин, біла акація, жовта акація та ін.). Серед бобових багато цінних медоносів, у більшості їх квітки запилюють комахи.
Родина Селерові, або Зонтичні
Переважно трави, рідше (в тропіках) деревоподібні рослини з порожнистими стеблами і здебільшого складними, дуже розсіченими листками, часто зі здутими піхвами, що охоплюють стебло. Квітки дрібні, як правило, двостатеві, зібрані в складні або прості зонтики чи головки. Чому виникла така назва родини ? Членів оцвітини в квітці та тичинок п’ять; чашечка дуже редукована, п’ятизубчаста, іноді її немає, пелюстки вільні, у крайових квіток часто неоднакові, верхівки їх загнуті всередину; маточка складена з двох плодолистків, з нижньою двогніздою зав’яззю; стовпчиків два, біля основи з нектароносним диском; плід — двосім’янка, або вислоплідник, в якому дві сім’янки з’єднані між собою (демонстрування колекції плодів). На спинці сім’янок є п’ять більш або менш помітних ребер, а між ними — жолобки або борозенки з олійними канальцями.
Зонтичні — велика родина, яка налічує близько 300 родів і понад 3000 видів, поширених майже по всій земній кулі. У флорі України є близько 140 видів. Багато зонтичних містять різні ефірні олії в плодах, листках та інших органах, тому деякі види вирощують як цінні ефіроолійні (фенхель, кмин, коріандр, аніс, дягель та ін.), пряні та городні (петрушка, морква, кріп, пастернак тощо) культури. Серед представників цієї родини є чимало досить отруйних рослин (омег водяний, цикута, собача петрушка, болиголов, бутень тощо).
