2. Справжні і несправжні плоди

Плід, що утворюється тільки із стінок зав'язі, називаєтся справжнім. Справжні плоди форміруются з верхньої зав'язі і називаються також верхніми. Плід, що розвивається з нижньої зав'язі, називається нижнім, або несправжнім. В його утворені приймають участь не тільки стінки зав'язі, але й квітколоже (грушка, яблуня, смородина, огірок). На верхній частині таких плодів відно залишки оцвітини.

В квітці з одню маточкою утворюється один простий плід (мак, вишня). Складний плід утворюється з багатоматочкового гінецею однієї квітки. Кожна маточка дає окремий плодик, а сукупність їх — збірний (або складний) плід. Це складна листянка жовтеця, складна кістянка в малини, костяниці.

Складний плід слід відрізняти від супліддя. Супліддя виходить в результаті зрощення плодів, що виникли з квіток всього суцвіття (ананас, шовковиця).

3. Типи сухих і соковитих плодів

В міру дозрівання стінки плоду втрачають вологу, й тому утворюються сухі плоди (клен, липа), або накопичують її, й утворюються соковиті плоди (вишня, виноград). Приведено схеми класифікації різних типів справжніх і насправжніх плодів.Сухі плоди бувають однонасінні та багатонасінні. Багатонасінні при дозріванні розкриваються різними способами і розсіюють насіння. До однонасінних сухих плодів відноситься зернівка, сім'янка, горіх (горішок), жолудь.

Зернівка має оплодень у вигляді плівки, що щільно приростає до насінини. Така будова характерна для плодів всіх злаків. Насіння жита, вівса, пшениці морфологічно є плодами.

Сім'янка розвивається з маточки, утвореної одним або двома плодолистками. Шкірястий оплодень не зростається з насіниною (береза, ясен).

Гоpіx розвивається із зав'язі, утвореної з одного плодолистка. Він відрізняється міцним дерев'янистим нерозкривним оплоднем, що не зростається з насіниною (мал. 18). В основі горіх має плюску із зрощених приквітків (ліщина). Дрібні плоди такого типу з менш твердим оплоденем називають горішком (граб, липа).

Жолудь — сухий, не розкривний однонасінний плід з щільним шкірястим оплоднем, що розвивається із зав'язі, утвореної трьома плодолистками. В основі плоду зрощені луски утворюють здерев'янілу плюску у вигляді чашечки (дуб) або коробочки (бук).

Перераховані типи плодів близькі за будовою і в основному відрізняються міцністю оплодня.

Мал. 18. Типи плодів:

1 — горіх; 2 — листянка; 3 — біб; 4 — стручок; 5 — крилатий стручок; 6 — розпадний плід-двосім'янка; коробочка, що розкривається стулками (7), отворами (8) та кришечкою (9); 10 — кістянка (м'якоть вказана в розрізі): а — зовнішній, б — середній та в — внутрішній шар

Провести різкі межі між ними важко. Тому, наприклад, одні автори плоди берези називають сім'янкою, а інші горішком.

Розрізняють наступні типи сухих багатонасінних плодів.

Листянка розвивається з маточки, утвореної одним плодолистком, й розкривається по місцю зрощення його країв. Насіння прикріплене до черевного шва (див. мал. 18). Листянки бувають прості (жівокість) та складні (магнолія, піон).

Біб розвивається також з маточки, утвореної одним плодолистком, але розкривається двома стулками по черевному шву і середній жилці плодолистка. Насіння прікреплене до черевного шва (жовта акація, горох; див. мал. 18).

Стручок на вигляд дуже схожий на біб, так само розкривається двома стулками, але розвивається з маточки, утвореної двома плодолистками. Насіння прикріплене до неспровжньої перегородки посеред плоду (див. мал. 18). При дозріванні стручка стулки обпадають і насіння залишаються на перегородці (капуста). Короткий плід такого типу (довжина перевищує ширину не більше ніж в 3 рази) називається стручечком (грицики, ярутка).

Коробочка розвивається з маточки, що складається з двох і більше плодолистків, має два або декілька гнізд і розкривається по-різному: стулками в тополі, зубчиками в гвоздики, отворами в маку, кришечкою в блекоти (див. мал. 18).

Серед сухих багатонасінних зустрічаються і розпадні плоди, які не розкриваються, а розпадаються на частини. Насіння в них відділяється, оточене стінками оплодня. Так, в клена плід двосім'янка.При дозріванні вона розпадається на дві частини, в кожній є насінина, закрита стінками плоду. На дві половинки розпадаються плоди в кропу, кмину та інших зонтичних. Розпадний плід мальви розпадається на декілька однонасінних плодиків. Стручок дикої редьки, біб софори розпадається на однонасінні плодики.

Соковиті плоди також бувають однонасінні та багатонасінні.

Кістянка — однонасінний соковитий плід з добре помітними трьома шарами оплодня (див. мал. 18):зовнішнім тонким шкірястим, середнім соковитим і м'ясистим, що містить цукристі речовини, і внутрішнім дуже твердим, що покриває насінину (вишня, сливка). В деяких видів утворюється складна кістянка (малина, костяниця).

Ягода — багатонасінний плід, в якого до часу дозрівання середній і внутрішній шари оплодня стають соковитими. Насіння багато, рідко одне (конвалія, помідор, виноград).

Багато з описаних типів плодів може бути нижніми, або несправжніми, якщо утворились з нижньої зав'язі за сприянням квітколожа. На утворення їх з нижньої зав'язі видно за залишками оцвітини в верхній частині таких плодів. Наприклад, нижня коробочка дзвоника, нижня сім'янка соняшника, кульбаби, нижній ягодовидний плід смородини, журавлини, огірка. Соковиті нижні плоди яблуні, грушки, горобини, глоду виділяють в групу яблуковидних. Стінки зав'язі в них також щільно зростаються з квітколожем, що розростається, утворюючи соковиту м'якоть плоду.

Своєрідна будова плоду суниці. Її квітка має багато маточок, які перетворюються при дозрівані в численні дрібні й сухі плоди — горішки, розташовані на соковитому квітколожі, що розрослося. Такий складний горішок неправильно називають ягодою.

76. Різноманітність насіння Покритонасінних, його будова в різних систематичних груп

4. Насіння, його основні частини

Головною частиною насінини є зародок — зачаток рослини, що має корінець і стебло з конусом наростання та листя (брунечка). Насіння вкрите шкіркою. В деяких рослин запас поживних речовин, відкладається в перших листках зародка — сім'ядолях, і вони стають щільними, потовщеними. Насіння таких рослин складається із зародка і шкірки (квасоля, жовта акація). В інших видів запас поживних речовин відкладається не в сім'ядолях, а в особливій тканині, що оточує зародок, - ендоспермі, і тоді насінина складається із зародка, ендосперма та шкірки (липа, ясен). В зародка насінини буває одна, дві або багато сім'ядолей. Декілька сім'ядолей мають насіння хвойних дерев: в ялиці їх 4—5, в ялини та сосни від 4 до 10.

Мал. 19. Будова насіння:

насіння з ендоспермом: А — сосни кедрової; Б — липи; В — ясена;

Г — насіння квасолі без ендосперму; 1 — шкірка; 2 — ендосперм;

3 — зародок; 4 — корінець; 5 — стебельце; 6—сім'ядолі; 7 — перші листки

Насіння сосни кедрової сибірської зображене на мал. 19. Їх часто називають горішками. Вони мають овальну форму та вкриті подвійною шкіркою — дерев'янистою зовнішньою та внутрішньою у вигляді тонкої плівки, що облягає білу тканину ендосперму із запасом поживних речовин. В середині ендосперму розташований зародок завдовжки 2—3 мм, що має зародковий корінь, стебло та бруньочка з 8 — 10 сім'ядолями у вигляді маленьких зубчиків.

Рослина від моменту проростання до переходу на самостійне живлення називається проростком, або сходами. В нього розрізняють кореневу шийку — місце переходу коріння в стебло, підсім'ядольне коліно, або гіпокотиль, — частина стебла від кореневої шийки до сім'ядолей та надсім'ядольне коліно, або епікотиль, — частина стебла від сім'ядолей до першого нормально розвиненого листя.

При проростанні насіння сосни першим назовні пробивається корінець, що забезпечує сходи вологою (мал. 20, А). Потім підсім'ядольне коліно подовжується до 2—4 см і виносить на світло брунечку з позеленілими сім'ядолями, на яких якийсь час ще утримуються залишки ендосперму та шкірка насінини. Після опадання шкірки зелені сім'ядолі починають виконувати функції листя. Пізніше з'являється нова хвоя, і через рік сім'ядолі відмирають. Таку будову насіння та проростків мають всі хвойні дерева.