O видозмінене стебло пагона:

1 - маточка;

2 - тичинки;

3 - пелюстки;

4 - чашечка з чашолистками;

5 - квітконіжка.

1) квітконіжка - безлиста частина стебла під квіткою; у деяких рослин (подорожника, вербени) квітконіжка не розвинута, такі квітки називаються сидячими;

2) квітколоже - укорочена розширена вісь квітки, на якій розташовані її частини: чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки; форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, вгнутою;

o видозмінені листки пагона:

1) чашолистки - невеликі зелені листочки (містять хлорофіл, тому в них відбувається фотосинтез); сукупність чашолистків утворює чашечку; у деяких рослин (тюльпани, анемони) чашолистки стають пелюсткоподібними і виконують функції пелюсток;

2) пелюстки - листочки яскраво забарвлені або білі; розрізняють нижню вузьку частину - нігтик і верхню розширену частину - пластинку; сукупність пелюсток утворює віночок;

3) тичинка - чоловічий генеративний орган квітки, що являє собою видозмінений листок - мікроспорофіл (від грецьк. mikros - малий, spora - сім'я, folium - листок), на якому розвиваються мікроспорангії (від грецьк. mikros - малий, spora - насіння та angeion - посудина); тичинка складається із стерильної частини - тичинкової нитки і фертильної (від лат. fertilis - плодючий), здатної до розмноження, - пиляка; пиляк складається з пилкових мішків (тек), з' єднаних в' язальцем; пилковий мішок складається з одного або кількох гнізд - мікроспорангіїв, у порожнині яких розвивається значна кількість пилку - мікроспор; сукупність тичинок утворює андроцей (від грецьк. andros - чоловік, oikia - житло);

4) маточка - жіночий генеративний орган квітки, який складається з видозміненого плодолистка - мегаспорофіла (від грецьк. megas - великий, spora - сім' я, folium - листок) з розташованими на ньому насінними зачатками; складається із нижньої розширеної частини - зав 'язі, видовженої та звуженої - стовпчика, верхівкової сплощеної - приймочки; сукупність плодолистків називається гінецеєм (від грецьк. gyne - жінка, oikia - житло).

Сукупність чашолистиків і пелюсток у квітці, називається оцвітиною. Оцвітина виконує захисну функцію та сприяє запиленню. Більшість квіток (слива, вишня, троянда, горох) мають у квітці і чашечку, і віночок. Разом вони утворюють подвійну оцвітину.

Проста оцвітина складається з однакових за забарвленням листочків. Проста оцвітина, що має зелене забарвлення (кропива, коноплі), називається чашечкоподібною, а оцвітина, забарвлена в інші кольори (проліски, тюльпан, конвалія), - віночкоподібною. Квітки без оцвітини називаються голими (верба, ясен).

Функції квітки:

o утворює і містить: тичинки з пилковими зернами та плодолистки (маточки) з насінними зачатками;

o приваблює запилювачів (комах);

o сприяє запиленню - процесу перенесення пилку з тичинок на маточки;

o здійснює запліднення - процес злиття статевих клітин (гамет) - сперміїв із яйцеклітинами;

o формує насінину і плід.

68. Типи квітів. Формула та діаграма квітки

Різноманітність квіток зображено на рис. 41

Рис. 41. Різноманітність квіток:

1 - квітка печіночниці (правильна);

2 - квітка зірочника (правильна, вільнопелюсткова);

3 - квітка дзвоників (правильна, зрослопелюсткова);

4 - квітка кульбаби (неправильна, зрослопелюсткова);

5 - квітка фіалки (неправильна);

6 - квітка шавлії (неправильна);

7 - квітка канни (асиметрична).

Рослини з одностатевими квітками поділяють на одно- та дводомні. Однодомні рослини - це рослини, в яких тичинкові та маточкові квітки утворюються на одній і тій же особині (дуб, бук, ліщина, кукурудза). Дводомні рослини - це рослини, в яких тичинкові та маточкові квітки розташовані на різних особинах одного і того ж виду (верба, тополя, конопля).

3. Формули квіток

Формула квітки (від лат. formula - образ, вид, правило) - умовне позначення будови квітки знаками, літерами та цифрами. У формулі квітки переважно застосовують перші літери латинських назв частин квітки, які подано в таблиці 15.

Таблиця 15

УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ СКЛАДОВИХ КВІТКИ

Українські літери	Латинські літери
Ч - чашечка	Са - Calyx
П - пелюстки, або віночок	Co - Corolla
Т - тичинки	A - Androeceum
М - маточка	G - Gynoeceum
О - оцвітина проста	P - Perigonium

Кількість частин квітки позначається цифрами. Якщо ця цифра перевищує 12, то використовується знак да. Дужки у формулі квітки вказують на зростання частин квітки. Рисочка під цифрою кількості плодолистиків свідчить про верхню зав' язь, а над цифрою - про нижню.

Правильна (актиноморфна) квітка позначається *,

неправильна (зигоморфна) - |, асиметрична -

Двостатеві квітки позначаються знаком , одностатеві тичинкові квітки позначаються знаком а маточкові - 9.

Для прикладу розглянемо квітки родини Айстрові. Наприклад, характерною ознакою квітки кульбаби звичайної є наявність широкого квітколожа, на якому густо розміщені дрібні язичкові квітки (рис. 41, 4): двостатеві, зигоморфні, з короткою трубочкою та відгином у вигляді язичка з п' ятьма зубцями, тичинок 5, що приросли нитками до віночка, а пиляки зростаються боками і між ними проходить стовпчик маточки, маточка з двох плодолистків, зав' язь нижня, одногнізда;

У ромашки лікарської та соняшника звичайного розрізняють два типи квіток:

1) несправжньо-язичкові, які розташовані по краю квітки: маточкові (маточка з двох плодолистків, зав' язь нижня, одногнізда), зигоморфні, язичок з трьома зубцями; формула - | 9 Са₀Со(₃)А₀0(₂);

2) трубчасті, які розташовані в центрі квітки: двостатеві, актиноморфні, з п' ятьма пелюстками, що зрослися в трубку, тичинок 5, що приросли нитками до віночка, а пиляки зростаються боками і між ними проходить стовпчик маточки, маточка з двох плодолистків, зав' язь нижня, одногнізда;

У волошки синьої по краю квітки розташовані лійкоподібні квітки: безстатеві, зигоморфні, у вигляді лійки; формула - | Са₀Со(_ш)Л₀0₀; а в центрі квітки - трубчасті: двостатеві, актиноморфні, з п'ятьма пелюстками, що зрослися в трубку, тичинок 5, що приросли нитками до віночка, а пиляки зростаються боками і між ними проходить стовпчик маточки, маточка з двох плодолистків, зав' язь нижня, одногнізда;

Інколи у формулі квітки біля літери ставлять не одну цифру, а суму цифр, щоб показати, що ця складова частина квітки (чашечка, пелюстки тощо) має певні особливості. Наприклад, квітка капусти має чашечку з 4 вільних чашолистків, але вони розміщені один проти одного ("хрест навхрест"), тому в формулі квітки це вказують так: Са₂+₂. У квітки капусти тичинок 6, але вони різні: 2 короткі зовнішні і 4 довгі внутрішні, тому в формулі зазначають А₂+₄ Квітка диференціюється з апікальної меристеми головної чи бічних осей після переходу її в репродуктивну фазу. Цей процес контролюється гормонально та стимулюється різноманітними зовнішніми факторами, у першу чергу зміною довжини світлового дня. Поблизу апікальної меристеми у вигляді примордіальних горбочків виникають зачатки частин квітки. Першими закладаються чашолистки, примордії пелюсток, потім послідовно тичинки та плодолистики, які зростаючись, утворюють маточку і до яких, як правило, прикріплені насінні зачатки, у яких формується жіночий гаметофіт.

Формування тичинки відбувається у такій послідовності. Спочатку виникає пиляк, а пізніше тичинкова нитка. Через неї і в'язальце проходить провідний пучок. У пиляках формується пилок. У пилках розвивається пилкове зерно - мікроспора, яка вкрита внутрішньою тонкою оболонкою (інтима) та зовнішньою (екзина). У процесі розвитку пилкового зерна шляхом мейозу, потім мітозу в ньому утворюється дуже редукований чоловічий гаметофіт, який складається з однієї вегетативної та однієї генеративної клітин. Генеративна клітина поділяється на два спермії, що беруть участь у заплідненні. Вегетативна клітина забезпечує життєдіяльність пилкового зерна та ріст пилкової трубки.

Насінні зачатки розвиваються на внутрішніх стінках зав'язі з горбочка, в закладанні якого беруть участь поверхневі шари клітин. Насінний зачаток зовні має один або два покриви - інтегументи, між якими залишається отвір - мікропіле.

Основу насінного зачатка називають халазою. Під інтегументом знаходиться багатоклітинний утвір - нуцелус, який гомологічний ме-гаспорангію. Одна з його клітин стає археспоріальною. З неї утворюються чотири мегаспори. Одна з мегаспор дає початок восьмиядерно-му зародковому мішку (жіночий гаметофіт). Після першого поділу два дочірні ядра прямують до протилежних полюсів гаметофіту і там діляться ще два рази. Троє ядер у кожного полюса утворюють по три клітини. Одна з клітин біля мікропіле стає яйцеклітиною, а дві інші - синергідами. Інші три ядра на протилежному полюсі утворюють клі-тини-антиподи. Решта двоє ядер мігрують до центра, зливаються, перетворюючись на вторинне диплоїдне ядро центральної клітини, яке дає початок ендосперму. Яйцеклітина в такому вигляді підготовлена до запліднення.