77. Пристосування плодів і насіння до поширення

Розповсюдження та поширення плодів із насінням є необхідною умовою для існування повноцінних популяцій видів і одним із механізмів розширення їх площі. Плоди та насіння можуть розповсюджуватись за участю різних агентів. Значна частина плодів і насіння розповсюджується повітряними течіями (цей спосіб називається анемохорією). Навіть слабкі повітряні течії здатні переносити дрібне насіння (види родин – Зозулинцеві, Заразихові). Більше насіння переноситься вітром завдяки наявності в нього волосків або різних виростів, що полегшує паріння в повітрі. Волоски, наприклад, розвиваються в насінні верби, тополі, хамерію вузьколистого або іван-чаю. Волоски у вигляді паппусів розвиваються в плодів багатьох видів Айстрових. Розповсюдженню плодів вітром сприяють перисті стовпчики маточки, що залишаються на плодах у частини видів родин – Розові, Жовтецеві, Геранієві. Таку ж роль виконують перисті остюки в зернівках ковили. Крилаті вирости утворюються у плодів в’яза, ясена, берези, клена та багатьох інших деревних видів рослин. Крилатим часто буває насіння багатьох видів Гвоздичних.

Деякі, переважно степові й напівпустельні види рослин, після дозрівання плодів відламуються від своєї підземної частини й ганяються вітром на значних степових просторах, часто зчіплюючись разом у великі купи. Такі види об’єднують у життєву форму перекоти-поле. Їх пагони характеризуються інтенсивним галуженням, яке розпочинається майже з поверхні грунту, та кулястою формою крони. При перекочуванні таких рослин, особливо при поштовхах, відбувається розсіювання насіння. Життєву форму перекоти-поле мають види кермеку, кураю, хрінниці.

Розповсюдження плодів водою або гідрохорія характерне для гідато-, гідро- й гігрофільних видів рослин. Такі плоди здатні переносити тривале перебування у воді. Вони мають різні пристосування, що забезпечують їм плавучість. Вони, наприклад, часто здуті (плоди осок) або мають різні вирости, що заповнені повітрям як плавальні міхурі. Водою також переносяться й дрібні плоди та насіння.

Для багатьох видів характерне розповсюдження плодів і насіння тваринами (цей спосіб називається зоохорією) або людиною (цей спосіб називається антропохорією). Таке насіння є клейким або чіпким, оплодень часто є соковитим, м’ясистим, на поверхні має різні вирости у вигляді щетинок, шипів, кручечків. У лопуха спеціальні пристосування для поширення плодів тваринами виникають на листочках обгортки, що сприяє поширеню цілих кошиків. Довгі та міцні остюки, що розвиваються на квіткових лусках у частини видів Тонконогових, також сприяють зоохорії. Переважна більшість соковитих плодів є зоохорними. Вони, як правило поїдаються, а насіння видаляється неперетравленим, оскільки захищене від травних соків кам’янистим ендокарпієм або твердою насінною шкіркою. Розповсюдження плодів і насіння за допомогою птахів називається орнітохорією. Насіння багатьох лісових трав’янистих рослин (наприклад, фіалок, рясту, чистотілу, зірочок) розповсюджується мурашками (цей спосіб називається мірмекохорією).

У частини видів виробились пристосування до самостійного активного розповсюдження насіння (цей спосіб називається автохорією). Сюди належать рослини в яких плоди при дозріванні розкриваються й при цьому внаслідок особливостей їх анатомічної будови різким поштовхом розкидають насіння. Такі рослини називають балістами. До них відносяться різні види розрив-трави, чимало видів із родини Бобові (наприклад, жовта акація, люпин, чина). В скаженого огірка при легкому доторкуванні до його плоду насіння разом із слизистою рідиною різко викидається й приліпає до тварини або людини, що проходить поруч. Викидання насіння забезпечується завдяки спеціальним пристосуванням у плодах, в основі яких лежить підвищенний осмотичний тиск клітин їх основної тканини. Розповсюдження плодів рослинами під впливом cили тяжіння називається барохорією. Рослини-барохори, як правило, мають важкі плоди й насіння. В плодах таких рослин може розвиватися спеціальна відокремлююча тканина, яка при дозріванні плодів допомагає їм опадати. До таких рослин можна віднести дуб, горіх, кінський каштан. Їх плоди та насіння осипаються з материнської рослини й виявляються в безпосередній близькості від своїх батьків. Як випадок автохорії можна розглядати й геохорію, при якій плоди рослин зариваються в грунт і там дозрівають (наприклад, у фіалок, арахісу).