Довідкова інформація.

Таблиця 1. Класифікаційна схема орієнтування у світі професій і спеціальностей (за Є.О. Климовим).

Ознака класифікації спеціальностей	Ступінь класифікації	Характеристика спеціальностей
Предмет праці	Тип	“людина-природа”; “людина-техніка”; “людина-людина”; “людина-знакова система”; “людина-художній образ”.
Цілі праці	Клас	- гностичні (розпізнавання, розрізнення, оцінка, перевірка); - перетворювальні (обробка, впорядкування, організація, вплив, переміщення, обслуговування); - пошукові (знаходження, відкриття, творення нового)
Знаряддя праці	Відділ	- ручна праця; - оператори механізмів із з ручним управлінням; - оператори автоматизованих систем; - праця з використанням власних функціональних засобів (актор, вчитель, акробат)
Умови праці	Група	- із підвищеними вимогами до відповідальності людини; - з незвичайними умовами або мікрокліматом; -із побутовим типом мікроклімату; - з умовами праці на “відкритому повітрі”

2. План семінарського заняття №7*(усім студентам, крім фаху ТКД, ТЕМС)

Питання:

1. Діяльність та її структура

2. Мотивація діяльності

3. Види діяльності

Теми для написання рефератів:

1. Діяльнісний підхід до розуміння психіки людини.

2. Структура діяльності. Компоненти дії.

3. Психологічна характеристика умінь і навичок.

4. Види професійної діяльності та їх порівняльна характеристика.

5. Мотив в структурі учбової діяльності.

6. Психологічний аналіз комерційної діяльності.

7. Роль психології в оптимізації професійної діяльності.

3. Термінологічний словник.

Вправляння — багаторазове виконання певних дій чи видів дія­льності з метою їх освоєння, яке ґрунтується на розумінні й супрово­джується свідомим контролем і коригуванням. У педагогіці — метод виховання, що полягає у поступовому створенні умов, у яких вихова­нець виконує певні дії з метою вироблення і закріплення позитивних форм поведінки.

Вчинок – дія, виконуючи яку людина усвідомлює її значення для інших людей, тобто її соціальний зміст.

Гальмування позамежне (охоронне) — гальмування окремих ділянок кори головного мозку, яке виникає при перенапруженні від­повідних нервових клітин. Гальмування проактивне (лат. — раніше і — діяль­ний) — вплив передньої діяльності на утворення тимчасових нер­вових зв'язків у наступній діяльності, який проявляється у зниженні ефективності запам'ятовування або послабленні раніше утворених тимчасових нервових зв'язків, що призводить до забування. Гальмування ретроактивне (лат. — назад і — діяль­ний—негативний вплив наступної діяльності на зв'язки, що утворили­ся раніше.

Гра – активність індивіда спрямована на умовне моделювання тієї або іншої розгорнутої діяльності. Виникнення гри в процесі еволюції тваринного світу обумовлено ускладненням видової життєдіяльності і необхідністю засвоєння досвіду видового співтовариства молодими тваринами. Вперше німецький вчений К.Гросс відзначив, що гра і тварин, і дітей має функцію вправляння. У індивідуальному розвитку дитини гра стає головною діяльністю в дошкільному віці, саме в зв'язку з її розвитком відбуваються найбільш важливі зміни в психіці дитини і відбувається підготування до переходу на новий щабель розвитку.

Дія - основний елемент у структурі діяльності. Суб'єкта спонукає до дії певний мотив (або сукупність мотивів). Кожна дія спрямована на досягнення певної мети суб'єкта. Предмет дії - може бути не лише матеріальним, а й ідеальним, зокрема в пізнавальних або в комунікативних діях, орієнтованих на передавання інформації іншому суб'єктові, як-от: написати на дошці формулу, переставити стілець, перейти в іншу аудиторію, закріпити деталь у токарному верстаті і т.д.

Діяльність – активна взаємодія людини з навколишнім світом, у ході який вона цілеспрямовано впливає на об'єкти і за рахунок цього задовольняє свої потреби. Якщо для тварин характерно те, що вони спроможні орієнтуватися тільки на зовнішні, безпосередньо сприймані аспекти навколишнього, то для людської діяльності, у силу розвитку колективної праці, характерно, що вона може ґрунтуватися на символічних формах уявлення предметних взаємовідносин. У структурі діяльності виділяють: мотиви, що спонукають суб'єкта до діяльності, цілі як прогнозовані результати цієї діяльності; дії та операції, за допомогою яких діяльність реалізується.

Екстеріоризація (від лат. exterior - зовнішній) - перехід внутрішніх актів у зовнішній план, у конкретні зовнішні реакції, в дії людини.

Звичка – дія або елемент поведінки, виконання якої стало потребою. Неможливість здійснювати звичні дії викликає незадоволення, негативні емоції.

Знання – це сукупність засвоєних людиною відомостей, понять і уявлень про предмети і явища об'єктивної дійсності.

Інтеріоризація (від лат. interior - внутрішній) - процес перетворення зовнішніх, реальних дій з предметами на внутрішні, ідеальні.

Інтерференція навичок (лат. — перебування поміж, зни­щення і —той, хто несе, приносить) — негативний вплив наяв­ної навички на формування нової.

Мотив – предмет діяльності, те заради чого людина діє. Діяльність полімотивована, тому важливо виявити домінуючий мотив.

Навички – це засвоєні автоматизовані рухові, сенсорні і розумові дії, які виконуються точно, легко і швидко при незначній напрузі свідомості й забезпечують ефективність діяльності людини.

Навчання – це особлива колективна соціальна діяльність по організації засвоєння молодим поколінням накопиченого суспільством досвіду, утіленого відповідно до соціального замовлення в змісті освіти. Ця діяльність має два внутрішньо пов’язані моменти – викладання та учіння. Викладання – цілеспрямований вид діяльності, здійснюваний педагогом, організатором педагогічного процесу. Учіння – цілеспрямоване засвоєння знань, умінь, навичок, соціального досвіду з метою наступного використання їх у практичному житті. Учіння є однією зі складових педагогічного процесу, що охоплює діяльність учня (студента) під керівництвом учителя (викладача). Зміст учіння зумовлюється потребами суспільства, станом розвитку науки, навчальними програмами, підручниками і посібниками, а методи і форми – специфікою матеріалу, індивідуальними особливостями учня та вчителя тощо. Конкретно учіння виступає у формі інтелектуальних дій учня наприклад, читання літератури, слухання й засвоєння того, що викладає вчитель, власних спостережень та експерименту, розв’язання різних навчальних задач тощо, а також у формі фізичних дій (уроки праці, робота у майстернях, на пришкільній ділянці, посильна праця у промисловості чи сільському господарстві).

Операція (від лат. operatic - дія) - елемент функціонування активної системи, елемент діяльності; сукупність дій, спрямованих на розв'язання завдання. Наприклад, щоб переставити стілець, треба: підняти його, перейти з ним в інше місце, опустити. Операція – спосіб виконання дії, характеризує технічний бік діяльності. Залежить від можливостей суб’єкта та умов, у яких знаходиться мета. Одна і та ж дія, наприклад, множення, може виконуватися у стовпчик, письмово або усно, тобто різними способами або операціями. Рівень операції – це рівень автоматизованих дій, за допомогою яких вирішується задача – ціль, яка дана у певних конкретних умовах.

Переконання — система мотивів, що спонукають особистість ді­яти відповідно до своїх поглядів, принципів, світогляду.

Праця – цілеспрямована діяльність людини на перетворення і освоєння навколишнього світу з метою задоволення потреб, унаслідок якої створюються матеріальні й духовні цінності, формується сама людина.

Праця творча – це створення нового, яке суттєво відрізняється від уже відомого або є таким, якого ще не існувало взагалі. У даному випадку “підключено” найскладніші механізми мислення та уяви. Прикладами творчої праці може бути праця винахідників, учених, художників, педагогів, письменників, артистів, архітекторів, раціоналізаторів тощо

Праця продуктивна як у психологічному плані, так і за результатами діяльності передбачає під час відтворення вже відомого внесення елементів новизни, тобто вищий ступінь мислення та якісніший результат. Наприклад, під час продуктивної праці замість серійного стандартного столу з прямими ніжками зробили стіл із фігурними ніжками. Переписуючи текст, виправляти граматичні помилки і вдаліше компонувати деякі речення.

Праця репродуктивна - не створюється нічого нового, а відтворюється у кількісному вимірі вже відоме. Наприклад, робота на конвеєрі, копання канави, переписування декілька разів того самого тексту і т.д.

Потреба - необхідність у чомусь. Їх розрізняють як реальні та ілюзорні.

Установка — неусвідомлювана готовність особистості до діяльно­сті, за допомогою якої може бути задоволена потреба.

Ціль (мета) - ідеальне уявлення результату, що його належить досягти завдяки діяльності. Ціль одночасно є: наперед визначеним ідеалом; внутрішнім спонукальним мотивом діяльності; здобутим результатом на кінцевому відрізку діяльності.

4. Запитання для поточного контролю знань.

1. Які є складові структури діяльності?

2. Дайте характеристику мотиваційної основи діяльності.

3. Що таке навик, уміння, звичка? Порівняйте їх.

4. Що таке імпульсивна поведінка?

5. Що впливає на формування навичок?

6. Яких видів можуть бути дії?

7. За якими ознаками можна з’ясувати якими є переконання в людині?

8. Які є види ігор?

9. Яким чином можна класифікувати професії?

10. Схарактеризуйте основні види людської діяльності.

11. У чому є різниця між дією та вчинком?

5. Практичні завдання та рекомендації до їх виконання.

І. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Виконайте практичне завдання № 1.4 (обов’язкове): Проведіть психологічний аналіз вашої майбутньої професійної діяльності за фахом підготовки.