- •Тернопіль – 2013 Навчально-методичне видання
- •Загальні методичні рекомендації
- •У результаті вивчення курсу “історія політичної і правової думки в україні”
- •Шкала оцінювання:
- •Структура робочої програми навчальної дисципліни «історія політичної і правової думки в україні»
- •1. Опис дисципліни «історія політичної і правової думки в україні»
- •Тематичний план курсу
- •Денна форма навчання
- •Тематичний план курсу
- •Заочна форма навчання
- •Програма курсу
- •Тема 1.
- •Тема 2. Становлення поглядів на державу і право в ранньофеодальній київській русі.
- •Тема 3. Українська політична і правова думка в литовсько-польську добу
- •Тема 4. Державно-правова думка козацько-гетьманської доби
- •Тема 5. Формування національної політичної і правової ідеології хvііі ст.
- •Тема 6. Кирило-мефодіївське братство та політико-правові погляди його членів
- •Тема 7. Державно-правова ідеологія ліберального та радикального демократизму в україні
- •Тема 8. Державно-правові концепції періоду відродження української державності початку хх століття
- •Тема 9. Державно-правові концепції в україні першої половини хх століття
- •Тема 10. Розвиток українського націоналізму
- •Тема 11. Академічна державно-правова думка
- •Тема 12. Ідея державності у суспільно-політичній думці 50-80-х років хх століття. Сучасний період розвитку української правової та політичної думки
- •Плани проведення семінарських занять з курсу
- •Семінарське заняття 3. Формування національної політичної і правової ідеології хvііі ст. – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 4. Кирило-мефодіївське братство та політико-правові погляди його членів – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 5. Державно-правова ідеологія ліберального та радикального демократизму в україні
- •Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 6. Державно-правові концепції періоду відродження української державності початку хх століття – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 7. Державно-правові концепції в україні першої половини хх століття - 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 8. Розвиток українського націоналізму – 2 год. Питання для обговорення:
- •Семінарське заняття 9. Академічна державно-правова думка. Сучасний період розвитку української правової та політичної думки – 2 год. Питання для обговорення:
- •Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів і підготовки до підсумкового модульного контролю та іспиту
- •Завдання для самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія політичної і правової думки в україні» завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 5.
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Завдання 8.
- •Завдання 9.
- •Завдання 10.
- •Завдання 11.
- •Завдання 12.
- •Завдання 13.
- •Завдання 14.
- •Завдання 15.
- •Завдання 16.
- •Завдання 17.
- •Завдання 18.
- •Завдання 19.
- •Завдання 20.
- •Завдання 21.
- •Завдання 22.
- •Завдання 23.
- •Завдання 24.
- •Завдання 25.
- •Завдання 26.
- •Завдання 27.
- •Завдання 28.
- •Завдання 29.
- •Завдання 30.
- •Програмні питання з курсу
- •Для студентів денної та заочної форм навчання (Питання для складання іспиту)
- •Критерії оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни
- •Зразок комплексної контрольної роботи з навчальної дисципліни
- •Методичні вказівки до виконання комплексного практичного індивідуального завдання з навчальної дисципліни “історія політичної і правової думки в україні”
- •Оцінювання есе
- •Максимальна кількість балів, яку студент може отримати – 100 балів.
- •Приклади вимог оформлення бібліографічного опису списку використаних джерел:
- •Варіанти завдань кпіз
- •І. Документи та нормативно-правові акти
- •Іі. Підручники, навчальні посібники
- •Ііі. Монографії, наукові статті
- •Андрусяк т. Правові погляди Івана Вагилевича (до 200-річчя від дня народження) / т. Андрусяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 56. – с.65 – 73.
- •Андрусяк т. Правові погляди Маркіяна Шашкевича (до 200-річчя від дня народження) / т.Андрусяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 55. – с. 28 – 38.
- •Андрусяк т. Старухи: три покоління представників української правової думки в Галичині / т. Андрусяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 54. – с. 36 – 44.
- •Бедрій м. Система українського звичаєвого права: історико-правовий аспект / м.Бедрій // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 54. – с. 45 – 51.
- •І. Бойко. Життєвий і творчий шлях проф. В.С.Кульчицького (1919 – 2009). / і.Бойко // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 53. – с. 45 – 49.
- •Коваль а. Засадничі погляди Станіслава Дністрянського на основи права та держави / а.Коваль // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 55. – с. 74 – 78.
- •Коваль а. Поняття «народу» та «національних держав» у творчій спадщині с. Дністрянського / а.Коваль // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2011. – Випуск 53. – с. 64 – 68.
- •Тищик б. Кость Левицький – видатний галицький державно-політичний та громадський діяч / б.Тищик // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Випуск 56. – с. 147 – 158.
- •Іv. Автореферати дисертацій
- •V. Довідковий матеріал для поглибленого вивчення курсу
- •Vі. Інтернет-ресурси
- •Алфавітний іменний покажчик та назви праць авторів, у яких викладено державно-правові концепції
- •Глосарій основних понять і термінів.
Тема 4. Державно-правова думка козацько-гетьманської доби
Утворення українського козацтва та Запорізької Січі, та її претендування на статус національної автономії. Перетворення козацтва у виразника загальнонаціональних інтересів українського народу. Статус козацтва як поєднання статусів дворянства і селянства.
Становлення державницької програми Богдана Хмельницького, її суть і етапи реалізації. Держава Б.Хмельницького, як перша держава в Європі, яка утворилась на національній основі. Еволюція державницької ідеї Богдана Хмельницького. Гетьман війська запорізького – суб’єкт політичної влади в Речі Посполитій. Розроблення та прийняття військового статуту – “Статті про устрій війська запорізького” Міжнародні зв’язки Української держави Б. Хмельницького та становлення української геополітичної концепції. Договори з Туреччиною, Московською державою, Швецією, іншими державами. “Березневі статті” Хмельницького та головні політичні і правові ідеї, що знайшли закріплення в цьому документі, його пізніші інтерпретації. Подальший розвиток державницьких ідей в Україні в період Руїни.
Державно-правова концепція Петра Дорошенка. Політична діяльність Івана Мазепи та його вплив на розвиток української політичної та правової думки. Доба І. Мазепи, сутність її політико-правової ідей – прагнення Мазепи створити на Україні аристократичну державу. Ігнорування народних інтересів. Ідея об’єднання українських земель та відновлення державності під протекторатом шведського короля.
Гадяцька угода 1658 року – важливий етап в українському державотворчому процесі XVII ст. Головні політичні і правові ідеї даної угоди та їх наслідки.
Конституція П. Орлика, її значення і зміст. П. Орлик – гетьман козацької держави. Основні концептуальні моменти конституції П.Орлика – визначення основ демократизму, представницького самовладдя, міжнародного становища та внутрішньої політики держави. Правове регулювання основних проблем: виключні права православної віри в Україні національно-державний суверенітет країни, відновлення добросусідських відносин із Кримським ханством. Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Правове регулювання проблем соціально-економічного життя країни, ідея соціального захисту знедолених, їх прав. «Вивід прав України» – обґрунтування права українського народу на свою державність, захист своєї свободи, вибір своїх союзників. Концепція невідчужуваних прав нації, пріоритету норм природного, державного і міжнародного права.
Перша українська політична еміграція. Зародження в Україні вищої освіти. Перші навчальні заклади. Правничі науки. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку вітчизняної політичної і правової думки. Петро Могила і його вклад в розвиток взаємовідносин церкви і держави: підвищення ролі православної церкви в державі і суспільстві.
Ліквідація Запорізької Січі та занепад української держави. Козацькі літописи та їхнє значення у розвитку української правової і політичної думки.
Тема 5. Формування національної політичної і правової ідеології хvііі ст.
Загальна характеристика суспільно-політичної ситуації в другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ століття на українських землях в межах Російської імперії. Ліквідація залишків козацького автономізму. Ідеї слов’янської федерації в діяльності Українських декабристів.
Концепція абсолютизму С. Яворського. Ідея піраміди влади. Концепція аристократично-мілітаристичної держави. Захист інтересів церкви, її влади в духовному житті суспільства. Проблема співвідношення світської і духовної влад. Юрисдикційна рівність церкви і держави - інституцій, які мають свої сфери впливу і не втручаються у справи одна до одної. Ідея сильної централізованої влади монарха.
Теорія освіченої монархії Ф. Прокоповича. Ідея зміцнення світської центральної влади, її незалежності по відношенню до церковної. Теорію природного права і суспільного договору. Плюралістичний підхід до визначення причин існування державної влади. Залежність форм правління від народної угоди. Монархія, демократія, аристократія. Переваги абсолютної спадкоємної монархії.
Вчення про громадянське природне право М. Козачинського. Природне право як інтегральна частина людської природи, пізнавану лише людським розумом. Основні природні права людини: право на життя, свободу совісті, приватну власність, право вибору. Свобода як фундамент будь-якої форми правління. Де немає вибору, там немає свободи. Виправдання соціальної нерівності. Класифікація воєн на зовнішні, внутрішні, громадянські, оборонні, агресивні тощо. Вплив концепції природних прав людини і громадянина М. Козачинського на філософію Г. Сковороди.
Концепція природного права і суспільного договору Я. Козельського. Особливість теорії природного права Я. Козельського. Теорія суспільної угоди. Республіканізм. Погляди в галузі міжнародного права. Прогресивність переходу людства до громадянського стану. Гарантія свободи у суспільстві законом і суспільним договором. Божественні, натуральні, всесвітні та громадянські закони. Громадянські закони як основа суспільного договору. Справедливі і несправедливі закони. Соціальна структура суспільства як основа стабільності суспільства. Класифікація воєн за критерієм їх рушійних мотивів. Концепція ідеальної організації держави Я. Козельського як своєрідна вершина української політичної думки гетьманської доби.
Проект реформ державних і правових установ С.Десницького. Права людини у галузі «природної юриспруденції» С. Десницького: 1) права природні, «які людина має для захисту свого тіла, честі, гідності і власності»; 2) права набуті, що «виникають у суспільстві від різного стану і звання людей» у сферах влади «законодавчої, судительної і каральної»; 3) права, що «виникають від різних і взаємних справ між обивателями»: «власність, право дозволене, спадкоємство, застава, особливі та інші персональні привілеї, контракт і подібне контрактові право»; 4) права, «що належать до благоустрою і добробуту, зручного утримання і безпеки обивателів, до запобігання внутрішнім заворушенням і до захисту від ворожих нападів». Заперечення договірної теорії походження держави. Історично послідовна зміна «стану» людства. Питання приватної власності. Форми держави: феодальне правління, монархія, деспотія і республіка. Конституційна монархія як ідеал. Виникнення права. Ідея поділу влади
«Історія Русів» як політико-правовий документ. “Історія Русів” – найважливіша пам’ятка української правової та політичної думки цього періоду. Важливість власної геополітичної програми України у світі. Геополітична концепція протиставлення Росії та України обґрунтовує право українського народу на незалежність, справедливість і законність боротьби українського народу за свої права.
Ідея правди Божої і людської справедливості. Критерій прогресу людства – рух людства до всебічного втілення ідеї справедливості у людське життя. Ідея боротьби народу проти тиранії, як священне право і обов’язок народу. Народ завжди має право на повстання, коли діюча державна влада загрожує його буттю чи існуванню. Ідея демократичної, але сильної унітарної козацької держави. Головне джерело всіх негараздів українського народу – внутрішні соціальні та релігійні суперечності, розкол нації та відсутність національного солідаризму. Вплив “Історії русів на подальше формування української політичної та правової думки.
Суспільно-політичні погляди Григорія Сковороди. Концепція трьох світів: макрокосм (Всесвіт), мікрокосм (людина) і світ символів (Біблія). Людина як мірило і критерій правди. Самопізнання – ключ до істини, розуміння свого призначення, місця в суспільстві. Щастя людини – у пізнанні, її розум - інструмент пізнання. Моральний ідеал Г. Сковороди – високоморальний, духовний індивід, що знайшов себе, своє місце в суспільстві, сенс життя в праці.
Критика Г. Сковородою суспільно-політичних і соціальних порядків, феодального права і судочинства. «Сродный труд» – джерело гармонії в суспільстві. Принцип “сродності” як основа побудови майбутнього суспільства. Суспільно-політичний ідеал і шляхи його досягнення. Ідея нерівної рівності. Ідея «горней республики» (тобто «духовної республіки»), «християнского государства» (за типом ранньохристиянських громад). Республіка як первісна форма влаштування людського суспільства. Держава з суспільним компромісом. Значення творчості Г.Сковороди в розвитку української правової думки.
Проекти конституції декабристів: М. Муравйов, П. Пестель. Основні ідеї декабристів: ідея верховенства права; рівність усіх перед законом; запровадження гласного судочинства; свобода солвісті, слова, друку; створення умов для свободи господарської діяльності.
Микита Муравйов – ідеолог обмеженої монархії. Ідея рівності прав і обов'язків усіх громадян, скасування всіх станів і чинів. Внутрішній устрій держави у формі федерації з 13 держав і 2 областей, які поділяються на повіти і волості. Конституційна монархія як найкраща форма правління для Росії. Принцип поділу влади як гарантія їх взаємного контролю в державі.
Павло Пестель – ідеологом республіканізму. Неефективність, консервативність монархічної форми державності, яка скасовує особистість, обмежує права народу. Суспільство (громадянське суспільство) як об'єднання людей із загальною метою: благоденство всього суспільства і кожного його члена. Суспільний і державний устрій. Держава як влаштоване і приведене в законний порядок суспільство. Ідея рівноваги взаємних прав і обов'язків народу й уряду (підлеглих і повеліваючих). Право «без обов'язку є ніщо». Обов'язки виникають з мети держави: «по можливості найбільше благоденство численної кількості людей у державі». Види законів — духовні, природні, громадянські. Соціальна програма Пестеля. Ідея введення загальнодемократичних прав і свобод: недоторканність особи, рівноправність, свобода совісті, слова, зборів тощо. Республіка як політичний ідеал Пестеля.